Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №3 (95)
Рубрика:Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок
УДК:330.34:004.8
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/95.122
Мова статті:Українська
Сторінки:122-131
Заголовок:Модель формування результативності діяльності підприємства в умовах впровадження систем штучного інтелекту
Автор:Усатенко М. В., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Методологічною базою дослідження виступили наукові напрацювання вітчизняних та іноземних фахівців у сфері цифрової трансформації підприємств, статистичні матеріали Національного банку України та аналітичні звіти консалтингових компаній і галузеві дослідження у сфері впровадження штучного інтелекту. Результати дослідження отримані шляхом використання методів аналізу та синтезу – для узагальнення економічних передумов упровадження систем штучного інтелекту на підприємствах та виявлення взаємозв'язків між зовнішніми обмеженнями діяльності бізнесу й адаптаційними управлінськими рішеннями; логічного узагальнення та абстрагування – для побудови концептуальної моделі формування результативності діяльності підприємства в умовах впровадження штучного інтелекту; порівняльного аналізу – для зіставлення даних галузевих досліджень щодо ефективності впровадження штучного інтелекту в діяльність підприємств; системного підходу – для комплексного узагальнення економічних передумов, переваг і класифікації ризиків упровадження штучного інтелекту на рівні підприємства. Результати. У статті узагальнено економічні передумови впровадження систем штучного інтелекту на підприємствах в умовах цифрової трансформації та дії макроекономічних обмежень воєнного часу. Проаналізовано динаміку ділових очікувань та секторальних індексів промисловості й будівництва за даними Національного банку України, виявлено вплив дефіциту енергоресурсів, зростання виробничих витрат і браку кваліфікованих працівників на управлінські рішення підприємств щодо впровадження інтелектуальних технологій. Запропоновано концептуальну модель формування результативності діяльності підприємства, що відображає послідовність дії зовнішніх обмежень, операційних наслідків, адаптаційних механізмів та управлінських інструментів. Систематизовано економічні переваги впровадження штучного інтелекту на операційному, тактичному та стратегічному рівнях управління. Класифіковано ризики впровадження штучного інтелекту в бізнес-процеси підприємств за п'ятьма групами. Новизна. Запропоновано концептуальну модель формування результативності діяльності підприємства в умовах впровадження систем штучного інтелекту, яка на відміну від наявних підходів відображає причинно-наслідковий зв'язок між зовнішніми макроекономічними обмеженнями та вибором конкретних інструментів автоматизації бізнес-процесів. Практична значущість. Результати дослідження мають прикладний характер, оскільки сприяють формуванню обґрунтованого підходу до прийняття управлінських рішень щодо доцільності впровадження систем штучного інтелекту на підприємствах з урахуванням повного спектра очікуваних економічних переваг та супутніх ризиків. 
Ключові слова:Штучний інтелект, Цифрова трансформація, Економічна ефективність, Управлінські рішення, Ризики впровадження, Конкурентоспроможність підприємства
Файл статті:EV20263_122-131.pdf
Література:
  • 1. Hrinberh, H.L., & Konokhova, Z.P. (2025). Informatsiino-analitychna pidtrymka marketynhu: suchasni trendy ta vyklyky. Efektyvna ekonomika, (3). DOI: http://doi.org/10.32702/2307-2105.2025.3.53
  • 2. Biznes zberih strymani otsinky svoiei dilovoi aktyvnosti: pidsumky opytuvannia pidpryiemstv u hrudni 2025 roku. National Bank of Ukraine. Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/news/all/biznes-zberig-strimani-otsinki-svoyeyi-dilovoyi-aktivnosti--pidsumki-opitu-vannya-pidpriyemstv-u-grudni
  • 3. Biznes-ochikuvannia v Ukraini: rezultaty opytuvannia NBU za sichen. Retrieved from https://7emi-nar.ua/news/16913-biznes-ocikuvannya-v-ukrayini-re-zultati-opituvannya-nbu-za-sicen
  • 4. Inflatsiinyi zvit. Sichen 2026 roku. National Bank of Ukraine. Retrieved from https://bank.gov.ua/ad-min_uploads/article/IR_2025-Q4.pdf
  • 5. Shtuchnyi intelekt u vyrobnytstvi: rol ta perevahy: Wezom. Retrieved from https://we-zom.com.ua/ua/blog/shtuchniy-intelekt-u-virobnitstvi-perevagi-ta-prikladi-zastosuvannya
  • 6. Vplyv vykorystannia shtuchnoho intelektu na rynok pratsi 2025. : PwC Ukraine. Retrieved from https://www.pwc.com/ua/uk/survey/2025/vykorystannya-shtuchnoho-intelektu-vplyv-na-rynok-pratsi.html
  • 7. The State of AI: global survey 2025: McKinsey & Company. Retrieved from https://www.mckin-sey.com/capabilities/quantumblack/our-insights/the-state-of-ai
  • 8. Maibutnie tekhnolohii chy zahroza: shcho ochikuvaty vid shtuchnoho intelektu u 2025 rotsi: ESET. Retrieved from https://www.eset.com/ua/about/news-room/blog/smart-technologies/maybutnye-tekhnolohiy-chy-zahroza-shcho-ochikuvaty-vid-shtuchnoho-intelektu-u-2025-rotsi/
  • 9. Trykulich, P.P. (2025). Ryzyky vprovadzhennia shtuchnoho intelektu u pidpryiemnytsku diialnist. Ekonomika ta suspilstvo, (71). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-71-159
  • 10. Zhdanova, Yu., Shevchenko, S., Zolotukhina, O., & Nehodenko, O. (2026). Zastosuvannia poiasniuvanoho shtuchnoho intelektu dlia otsiniuvannia ryzykiv informatsiinoi bezpeky. Kiberbezpeka: osvita, nauka, tekhnika, 1(33), 814-832. DOI: https://doi.org/10.28925/2663-4023.2026.33.1286
  • 11. Zavrazhnyi, K.Yu. (2023). Vykorystannia shtuchnoho intelektu ta vplyv tsyfrovizatsii na stalyi rozvytok korporatyvnoho biznesu. Akademichni vizii, (26). DOI: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.10257188
  • 12. Rykhalskyi, O.Yu. (2025). Rozrobka modelei pryiniattia rishen ta system shtuchnoho intelektu dlia pidpryiemstv. Visnyk Khersonskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu, 2(93), 314-318. DOI: https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2025.2.2.38
  • 13. Vplyv shtuchnoho intelektu na efektyvnist ta konkurentospromozhnist biznesu. : SITNIKS. Retrieved from https://sitniks.ua/blog_post/vplyv-shtuchnogo-intel-ektu-na-efektyvnist-ta-konkurentospromozhnist-biznesu/

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.