Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №3 (95)
Рубрика:Менеджмент
УДК:658.155:005.334:005.52:658.5
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/95.199
Мова статті:Українська
Сторінки:199-210
Заголовок:Управління фінансовими результатами промислових підприємств: інтегрований підхід до ризик-менеджменту та оцінки ефективності
Автори:Труніна І. М., КрНУ ім. М. Остроградського,
Хоменко М. М., КрНУ ім. М. Остроградського,
Онищенко О. В., КрНУ ім. М. Остроградського
Анотація:Методологія дослідження. Наукові результати та прикладні розробки отримано за рахунок застосування комплексу загальнонаукових і спеціальних методів пізнання: системноструктурного та функціонального аналізу – для обґрунтування архітектоніки інтегрованої системи управління фінансовими результатами промислових підприємств та структуризації її складових; матричного моделювання (моделі RACI) – для функціонального розподілу повноважень, зон відповідальності та оптимізації міжпідроздільної взаємодії; стратегічної часової декомпозиції – для формування дорожньої карти та ранжування стабілізаційних заходів за рівнями пріоритетності й часовими горизонтами. Результати. Обґрунтовано концептуальні засади формування інтегрованої системи управління фінансовими результатами промислових підприємств, що базується на синергії фінансового менеджменту, багатовекторної диверсифікації, операційного ризик-менеджменту та інноваційного розвитку. Розроблено багаторівневу матрицю розподілу повноважень та відповідальності за методологією RACI, яка формалізує взаємодію ключових підрозділів у розрізі центрів відповідальності та усуває дублювання функцій. Сформовано адаптивну дорожню карту реалізації антикризових і стабілізаційних заходів із їх декомпозицією на короткострокові (кост-менеджмент, деривативи), середньострокові (продуктово-ринкова диверсифікація, оптимізація активів) та довгострокові (цифровізація, ERP-системи). Новизна. Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні організаційно-економічного механізму управління фінансовими результатами промислових підприємств, який, на відміну від існуючих фрагментарних підходів, інтегрує функціональний розподіл ролей за моделлю RACI, часову структуризацію стабілізаційних заходів, цільове оцінювання операційної результативності через систему збалансованих KPI та ризикорієнтоване хеджування цінових і валютних коливань у єдиний адаптивний контур управління в умовах динамічної невизначеності ринкового середовища. Практична значущість. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що розроблені положення, матриці та аналітичні таблиці становлять прикладну методичну основу для розробки внутрішньокорпоративних програм фінансового оздоровлення, підвищення прибутковості та операційної ефективності суб’єктів господарювання промислового сектору. Використання матриці RACI усуває інституційні бар’єри в організаційній структурі підприємств, система KPI забезпечує менеджмент дієвим інструментом моніторингу та своєчасного коригування фінансово-збутової політики, а запропонована дорожня карта дає змогу раціонально розподіляти обмежені ресурси між поточними оперативними потребами та стратегічними векторами технологічної модернізації. 
Ключові слова:Фінансові результати, Промислові підприємства, Управління фінансами, Інтегрований ризик-менеджмент, Оцінка ефективності, Матриця RАСІ, Ключові показники ефективності (КРІ), Хеджування, Диверсифікація, Кост-менеджмент, Фінансова стійкість
Файл статті:EV20263_199-210.pdf
Література:
  • 1. Tomashuk, I.V., & Tomashuk, I.V. (2022). Upravlinnia finansovymy ryzykamy pidpryiemstva yak skladova zabezpechennia staloho funktsionuvannia subiekta ekonomiky. Ekonomika ta suspilstvo, Vyp. 39. DOI: 10.32782/2524-0072/2022-39-64. Enterprise
  • 2. Hurina, O.V., & Kornieva, N.O. (2022). Upravlinnia finansovymy ryzykamy. Mykolaiv: vydavets Rumiantseva H.V.
  • 3. Berest, M., & Sablina, N. (2025). Diagnosis of financial risks in the activities of agroindustrial enterprises within the enterprise risk management system as a tool of financial engineering. Development Management, 24(3), 8-20. https://doi.org/10.63341/devt/3.2025.08.
  • 4. Bilous, S., & Synytsia, I. (2023). Systema ryzyk-menedzhmentu pidpryiemstva v rynkovykh umovakh hospodariuvannia. Visnyk Cherkaskoho universytetu, Ser. Ekonomichni nauky, T. 27(№ 3-4), 111-117. https://doi.org/10.31651/2076-5843-2023-3-4-111-116
  • 5. Mekh, K.R., & Fedulova, I.V. (2022). Formuvannia systemy ryzyk-menedzhmentu na pidpryiemstvi. Ekonomika i suspilstvo, (43). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-43-58.
  • 6. Demchyshak, N., & Biletskyi, A. (2026). Osoblyvosti stratehichnoho upravlinnia promyslovymy pidpryiemstvamy u realiiakh tsyfrovykh transformatsii v ekonomitsi Ukrainy. Ekonomika ta suspilstvo, (83). DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2026-83-166.
  • 7. Hrubliak, O.M., & Kharchenko, Yu.P. (2025). Innovatsiini oriientyry stratehichnoho upravlinnia. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia, 4(44), 171-178. DOI: https://doi.org/10.25140/2411-5215-2025-4(44)-171-178.
  • 8. Khanenko, M.B. (2025). Stratehichni napriamy tsyfrovoi transformatsii promyslovykh pidpryiemstv Ukrainy v konteksti pidvyshchennia konkurentospromozhnosti. Ekonomichnyi visnyk Chernivetskoho natsionalnoho universytetu imeni Yuriia Fedkovycha, (3). DOI: https://doi.org/10.32782/ecovis/2025-3-19
  • 9. Semenikhina, V.V., Sakun, L.M., Onyshchenko, O.V., Bilenka, S.R., Kovalov, V.V. (2025). Vplyv transformatsiinykh pro-tsesiv na formuvannia korporatyvnoi sotsialnoi vid-povidalnosti promyslovykh pidpryiemstv, Aktualni pytannia ekonomichnykh nauk, (7). DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.14799976.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.