Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №3 (95)
Рубрика:Менеджмент
УДК:005.52:005.311.6
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/95.211
Мова статті:Українська
Сторінки:211-221
Заголовок:Міждисциплінарний підхід до прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності
Автор:Бойко О. О., Дніпровський державний аграрно-економічний університет
Анотація:Методологія досліджень. У дослідженні використано методи теоретичного узагальнення та систематизації наукових джерел, порівняльний аналіз сучасних наукових підходів до прийняття управлінських рішень, контент-аналіз публікацій міжнародних аналітичних організацій та консалтингових компаній, а також метод логічного узагальнення для формування практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності управління в умовах невизначеності. Результати. Систематизовано міждисциплінарні підходи до прийняття управлінських рішень, що інтегрують математичні, поведінкові та цифрові методи підтримки управління. Визначено особливості використання штучного інтелекту та цифрових платформ підтримки прийняття рішень у трансформації сучасних управлінських процесів. Обґрунтовано роль людського капіталу, поведінкових чинників та організаційної резильєнтності у забезпеченні ефективності управлінських рішень в умовах невизначеності. Новизна. Наукова новизна полягає в удосконаленні міждисциплінарної моделі прийняття управлінських рішень, яка інтегрує раціонально-аналітичний, поведінково-психологічний та технологічний компоненти. Розвинено підхід до розгляду штучного інтелекту не як автономного інструменту автоматизації, а як складової організаційної спроможності, що функціонує у взаємодії з людським капіталом та системою корпоративного управління. Практична значущість. Одержані результати доцільно використати керівникам підприємств для підвищення якості управлінських рішень в умовах високої невизначеності. Зокрема, для впровадження сценарного планування, розвитку систем підтримки прийняття рішень на основі штучного інтелекту, підвищення резильєнтності організацій та формування компетенцій менеджерів щодо управління ризиками, когнітивними упередженнями й цифровою трансформацією бізнесу. 
Ключові слова:Прийняття управлінських рішень, Умови невизначеності, Штучний інтелект, Поведінкові фактори управління, Організаційна резильєнтність, Цифрові платформи підтримки рішень, Міждисциплінарний підхід
Файл статті:EV20263_211-221.pdf
Література:
  • 1. Alekperov, R., Salahli, V., & Imamguluyev, R. (2025). Decision making under uncertainty: AZ-number-based regret principle. Mathematics, 13(22), 3579. https://doi.org/10.3390/math13223579
  • 2. Zhong, H., Wang, Y., & Li, Y. (2025). The effect of luck perception on intertemporal decision-making: The mediating role of decision confidence and the moderating role of self-construal. Frontiers in Psychology, 16, 1620033. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1620033
  • 3. Li, Q., Chen, Y., Zhang, M., Zhang, J., Fu, Z., & Ye, F. (2026). Self-concept clarity and AI anxiety in graduate students: Mediating roles of intentional self-regulation and perceived stress and moderating role of intolerance of uncertainty. Behavioral Sciences, 16(2), 171. https://doi.org/10.3390/bs16020171
  • 4. Nawrat, A. (2026, March 12). McKinsey's The State of Organizations 2026 research: Three decisions to make now. Unleash. Retrieved from https://www.unleash.ai/strategy-and-leadership/analysis/mckinseys-the-state-of-organizations-2026-research-three-decisions-to-make-now
  • 5. Artificial intelligence as an organizing capability arising from human-algorithm relations. (n.d.). Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/395999069_Artificial_Intelligence_as_an_Organizing_Capability_Arising_from_Human-Algorithm_Relations
  • 6. 2026 Gartner® Magic Quadrant™ for Decision Intelligence Platforms. (2026). o9 Solutions. Retrieved from https://o9solutions.com/resources/2026-gartner-magic-quadrant-for-decision-intelligence-platforms
  • 7. Deloitte. (2026). Decision-making with AI. Retrieved from https://www.deloitte.com/us/en/insights/topics/talent/human-capital-trends/2026/decision-making-with-ai.html
  • 8. Decision intelligence in enterprise AI: Plat- forms & frameworks 2026. (2026). Elvex. Retrieved from https://www.elvex.com/blog/decision-intelligence-enter-prise-ai-platforms-frameworks
  • 9. Boston Consulting Group. (2026). The CEO's guide to growth in 2026: Seizing opportunity. Retrieved from https://www.bcg.com/publications/2026/the-ceos-guide-to-growth-seizing-opportunity
  • 10. McKinsey & Company. (2026). Building the future: An interview with JLL's Christian Ulbrich. Retrieved from https://www.mckinsey.com/industries/real-estate/our-insights/building-the-future-an-interview-with-jlls-christian-ulbrich
  • 11. McKinsey & Company. (2026). Goldman Sachs' David Solomon on adapting to disruption. Retrieved from https://www.mckinsey.com/capabili-ties/strategy-and-corporate-finance/our-insights/gold-man-sachs-david-solomon-on-adapting-to-disruption
  • 12. McKinsey & Company. (2025). Leading Off: How can CEOs navigate global uncertainty? A leader's guide. Retrieved from https://www.mckinsey.com/~/media/mckinsey/email/leadingoff/2025/11/10/2025-11-10a.html
  • 13. World Economic Forum. (2026). Global Risks Report 2026. Retrieved from https://reports.wefo-rum.org/docs/WEF_Global_Risks_Report_2026.pdf
  • 14. Airmic. (2026). Global Risks Report 2026: An urgent call for boardroom action on property, infrastructure and operational resilience. Retrieved from https://www.airmic.com/news/global-risks-report-2026--an-urgent-call-for-boardroom-action
  • 15. Deloitte. (2026). 2026 Global Human Capital Trends. Retrieved from https://www.deloitte.com/us/en/insights/topics/talent/human-capital-trends.html?id=us:2el:3dp:hct:eng:aud:040326
  • 16. Domanchuk, A.I. (2022). Metodychnyi pidkhid do pryiniattia upravlinskykh rishen strakhovymy kompaniiamy v umovakh nevyznachenosti. Ekonomika: Realii Chasu, 1(99), 83-92. https://doi.org/10.26642/ema-2022-1(99)-83-92
  • 17. Filippov, V.Yu., & Antoshchuk, V.M. (2020). Osoblyvosti pryiniattia upravlinskykh rishen v malomu ta serednomu biznesi v umovakh dynamichnykh zmin. Ekonomika: Realii Chasu, 6(52). https://doi.org/10.15276/ETR.06.2020.15
  • 18. Shaforenko, I.Yu. (2023). Modeliuvannia protsesiv pryiniattia upravlinskykh rishen v haluzi IT v umovakh nevyznachenosti.. Aktualni Pytannia u Suchas- nii Nautsi, 4. https://doi.org/10.52058/2786-6300-2023-4(10)-56-69
  • 19. Kuzyliak, V., Yakovchuk, R., Samilo, A., Povstyn, O., & Shyshko, V. (2016). Pidkhody do rozroblennia ta pryiniattia upravlinskykh rishen v umovakh nevyznachenosti ta ryzyku. Visnyk Natsionalnoho Universytetu «Lvivska Politekhnika». Ser. Yurydychni Nauky, 855, 218-224.
  • 20. Artemov, V., & Synhaivska, I. (2022). Osoblyvosti pryiniattia upravlinskykh rishen v umovakh nevyznachenosti [Features of managerial decision-making under uncertainty]. Vcheni Zapysky Universytetu “KROK”. Seriia: Ekonomika, 1(65), 149-163. DOI: 10.31732/2663-2209-2022-65-149-163
  • 21. Sikora, Ya.B. (2024). Model pryiniattia upravlinskykh rishen v umovakh nechitkosti ta nevyznachenosti. Nauka i Tekhnika Siohodni, 9(37). https://doi.org/10.52058/2786-6025-2024-9(37)-832-841
  • 22. Skopenko, N.S., Mostenska, T.H., Kovtun, O.A., Zahorulko, A.O., & Yeromin, M.V. (2025). Pryiniattia upravlinskykh rishen v umovakh voiennoho stanu. Investytsii: Praktyka ta Dosvid, 12, 87-96. https://doi.org/10.32702/2306-6814.2025.12.87
  • 23. Kuzmenko, O.K. (2023). Metody pryiniattia upravlinskykh rishen v umovakh nedostatnoi informatsii. In Proceedings from MIIM ’23: 75th Naukova Konferentsiia profesoriv, dbrkflfchiv, naukovykh pratsivnykiv, fspirantiv ta studentiv Natsionalnoho Universytetu «Poltavska Politechnika» imeni Yuria Kondratyuka (Vol. 1, pp. 374-375). Retrieved from https://reposit.nupp.edu.ua/item/12052
  • 24. Nova Poshta Business School. (n.d.). Pryiniattia rishen v umovakh nevyznachenosti. [Video]. YouTube. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=CuB-BVycxOE
  • 25. Khalina, O.V., & Sydorenko, Ya.A. (2025). Innovatsiini pidkhody do pidvyshchennia efektyvnosti upravlinskykh rishen v umovakh nevyznachenosti. Ekonomika ta Suspilstvo, 71. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-71-24
  • 26. Doronina, O.A., & Diadii, V.O. (2024). Vykorystannia shtuchnoho intelektu u protsesi pryiniattia upravlinskykh rishen. Ekonomika i Orhanizatsiia Up- ravlinnia, 3(55). https://doi.org/10.31558/2307-2318.2024.3.6
  • 27. Syniuk, O.V. (2025). Pryiniattia upravlinskykh rishen v umovakh ryzyku ta nevyznachenosti. Efektyvna Ekonomika, 11. https://doi.org/10.32702/2307-2105.2025.11.84
  • 28. Mraka, N.M., Pitsykevych, V V., Hnatyshyn, B.O., Kochin, I.S., Mykhailov, T.S., Lenko, N.V., & Bez- zubyi, O.V. (2024). Psykholohichni faktory pryiniattia upravlinskykh rishen v umovakh stresu. Akademichni Vizii, 30. DOI:https://doi.org/10.5281/zenodo.12516821
  • 29. Demko, I.I. (2025). Rol upravlinskykh rishen u systemi menedzhmentu pidpryiemstva. Aktualni Pytannia Ekonomichnykh Nauk, 14. https://doi.org/10.5281/ze-nodo.16970751
  • 30. Nyenno, I. (2026). Comparative analysis of strategic vs. computational thinking in management. Frontiers in Artificial Intelligence, 9, 1729797. https://doi.org/10.3389/frai.2026.1729797
  • 31. Spivak, V.M., & Spivak, M.V. (2025). Zovnishni podii, protsesy, seredovyshcha ta yikh vplyv na pryiniattia upravlinskykh rishen.. Kyivskyi Chasopys Prava, (1), 140-146. https://doi.org/10.32782/klj/2025.1.21
  • 32. Andrushkiv, I.P. (2025). Suchasni pidkhody do optymizatsii upravlinskykh rishen v umovakh ekonomichnoi nestabilnosti ta sotsialnykh zmin.. Aktualni Pytannia Ekonomichnykh Nauk, 14. https://doi.org/10.5281/zenodo.16794614

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.