Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №3 (95)
Рубрика:Публічне управління та адміністрування
УДК:351.8:004.832
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/95.295
Мова статті:Українська
Сторінки:295-301
Заголовок:Публічне управління розвитком інфраструктури цифрового урядування: стратегічні пріоритети та механізми забезпечення системної стійкості
Автор:Вітюк О. О., Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Анотація:Методологія дослідження. В основу дослідження покладено гармонійне поєднання загальнонаукових і спеціальних методів, що забезпечило об’єктивність, цілісність та достовірність сформульованих висновків. Вибір методологічної бази визначено специфікою цифрового урядування як складної соціотехнічної системи, вивчення якої потребує міждисциплінарного синтезу публічного адміністрування, інформаційного права та кібербезпеки. Завдяки системно–структурному та системно-функціональному аналізу інфраструктуру цифрового урядування концептуалізовано як цілісний об’єкт публічного управління. Застосування цих методів дозволило декомпонувати зазначену інфраструктуру на взаємопов’язані рівні та розкрити функціональну взаємодію між ними. Метод інституційного аналізу застосовано для дослідження нормативно-правового та організаційного забезпечення цифрової трансформації, зокрема розподілу повноважень між суб'єктами публічного управління, функціонування інституту CDTO. Результати. Встановлено, що цифрове урядування сьогодні потребує балансу між відкритістю сервісів та безпекою даних. Його системна стійкість полягає у здатності державних платформ адаптуватися до загроз, працювати безперебійно та швидко відновлюватися після кризових ситуацій. Обґрунтовано стратегічні пріоритети державного регулювання цифрової інфраструктури, серед яких ключове значення мають забезпечення повної інтероперабельності даних за принципом Once Only, перехід на хмарні технології, дотримання підходу Digital by Design, а також гарантування безбар’єрності та доступності цифрових послуг. Гармонізація цих пріоритетів із міжнародними стандартами є обов’язковою умовою інтеграції національного цифрового простору до глобального середовища. Новизна. Структуровано інфраструктуру цифрового урядування як об’єкта публічноуправлінського впливу, шляхом виокремлення та систематизації взаємопов’язаних рівнів, що дозволяє здійснювати точкове та системне регулювання цифрових трансформацій. Практична значущість. Сформульовано концептуальні засади забезпечення системної стійкості інфраструктури цифрового урядування як динамічної спроможності публічно– управлінської системи адаптуватися до деструктивних впливів, зберігати безперервність надання державних послуг та відновлювати функціональність шляхом поетапного поєднання технологічно-кібербезпекового, функціонально–процесуального та інституційно-кадрового вимірів. Обґрунтовано модель оптимізації публічного управління цифровою інфраструктурою в умовах кризових станів, яка базується на поєднанні децентралізованої міжвідомчої взаємодії, превентивної релокації баз даних у закордонні хмарні сховища та оперативності антикризових платформових рішень. Консолідація державних реєстрів та інституційне посилення кіберзахисту на рівні органів місцевого самоврядування потребуватиме подальшого підсилення як інструменту підвищення адаптивності цифрових систем. 
Ключові слова:Публічне управління, Цифрове урядування, Інфраструктура цифрового урядування, Системна стійкість, Цифрова трансформація, Інтероперабельність, Державні реєстри, Кібербезпека, Хмарні технології
Файл статті:EV20263_295-301.pdf
Література:
  • 1. Korchak, N., Rachynskyi, A., & Larina, N. (2023). Tsyfrova transformatsiia ta elektronne vriaduvannia: naukovi pidkhody doslidzhennia v sferi publichnoho upravlinnia ta administruvannia. Aspekty publichnoho upravlinnia, T.11, (3), 43-49. DOI: https://doi.org/10.15421/152334.
  • 2. Nahaiev, V., Hirzheva, O., Chalyi, I., & Minenko, S. (2024). Digital transformatsii publichnykh komunikatsii, kiberbezpeky ta tsyfrovoho liderstva v systemi elektronnoho uriaduvannia. Elektronne naukove vydannia «Publichne administruvannia ta natsionalna bezpeka», 4(45), 78-88. DOI: https://doi.org/10.25313/2617-572X-2024-4-9837.
  • 3. Holoborodko, T., & Dubina, O. (2018). Vykorystannia informatsiinykh tekhnolohii v publichnomu administruvanni: dosvid Ukrainy ta yevropeiski oriientyry. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok,. (6). Retrieved from http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1260.
  • 4. Herasymiuk, K. (2021). Mekhanizmy derzhavnoho upravlinnia kiberta informatsiinoiu bezpekoiu: problemy ta shliakhy vyrishennia. Ekonomika, upravlinnia ta administruvannia, 3(97), 36-40. doi: https://doi.org/10.26642/ema-2021-3(97)-36-40.
  • 5. Zhekalo, H., Zaiats, M., & Vakun, O. (2020). Sutnist ta zmist elektronnoho uriaduvannia: kontseptualnyi vymir. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, (8). doi: 10.32702/2307-2156-2020.8.52.
  • 6. Zabeivorota, T. (2017). Suchasna kontseptsiia e-vriaduvannia yak osnova modernizatsii systemy derzhavnoho upravlinnia. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia, 1(51), 35-42.
  • 7. Mazur, O. (2019). Suchasni tendentsii uprovadzhennia elektronnoho uriaduvannia v publichnomu upravlinni: zarubizhnyi dosvid. Aspekty publichnoho upravlinnia, T. 7, (12), 147-156. https://doi.org/10.15421/151974
  • 8. Pro khmarni posluhy: Zakon Ukrainy vid 17 liutoho 2022 r. № 2075-IX. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (2023), № 15, St. 52.
  • 9. Pro osnovni zasady zabezpechennia kiberbezpeky Ukrainy : Zakon Ukrainy vid 5 zhovtnia 2017 r. № 2163-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (2017), № 45, St. 403.
  • 10. Konstytutsiia Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 28 chervnia 1996 r. № 254k/96-VR. Vidomosti Verkhovnoi Rady (1996),. № 30, St. 141. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.
  • 11. Pro zakhyst personalnykh danykh: Zakon Ukrainy vid 01 chervnia 2010 r. № 2297-VI. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (2010), № 34, St. 481. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text.
  • 12. Pro osoblyvosti nadannia publichnykh (elektronnykh publichnykh) posluh: Zakon Ukrainy vid 15 lypnia 2021 r. № 1689-IX. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy (2021). № 47, St. 383. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1689-20#Text.
  • 13. Yak Ukraini staty chastynoiu tsyfrovoho prostoru YeS. Retrieved from https://thedigital.gov.ua/news/technologies/yak-ukraini-stati-chastinoyu-tsifrovogo-prostoru-es-proveli-seminar-dlya-ministerstv.
  • 14. Digital by default («tsyfrovyi za zamovchanniam»). Retrieved from https://oldegap.eef.org.ua/projects/digital-by-default-tsyfrovyi-za-zamovchanniam/.
  • 15. Vprovadzhennia yevropeiskykh standartiv sumisnosti: Ukraina i YeS pohodyly plan implementatsii Interoperable Europe Act. Retrieved from https://thedigital.gov.ua/news/technologies/vprovadzennia-yevropeyskykh-standartiv-sumisnosti-ukrayina-i-yes-pohodyly-plan-implementatsiyi-interoperable-europe-act.
  • 16. BCP (Business Continuity Plan) ta DRP (Disaster Recovery Plan). Suchasni pidkhody do Kiberbezpeky ta Biznes-Zakhystu. Retrieved from https://eska.global/blog/bcp-business-continuity-plan-ta-drp-disaster-recovery-plan-suchasni-pidhodi-do-kiberbezpeki-ta-biznes-zahistu_1.
  • 17. Vid GDPR do NIS2: chomu zakhyst personalnykh danykh bilshe ne dorivniuie kiberbezpetsi. Retrieved from https://yur-gazeta.com/dumka-eksperta/vid-gdpr-do-nis2-chomu-zahist-personalnih-danih-bilshe-ne-dorivnyue-kiberbezpeci.html.
  • 18. Publichnyi kodeks na praktytsi. Yak proiekt X-Road stav uspishnym mizhnarodnym proiektom z vidkrytym kodom. Retrieved from https://ua.linkedin.com/pulse/public-code-practice-how-estonia-x-road-project-became?tl=uk.
  • 19. Khto taki CDTO, yak vony tsyfrovizuiut rehiony ta stvoriuiut komfortni posluhy dlia kozhnoho ukraintsia. Retrieved from https://bit.ua/blog_columns/hto-taki-cdto/.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.