Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2026 №3 (95)
Рубрика:Публічне управління та адміністрування
УДК:351.86:352.071(477)
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/95.302
Мова статті:Українська
Сторінки:302-314
Заголовок:Формування інтегрованої системи належного безпекового врядування та кризового управління на субнаціональному рівні в умовах воєнних загроз
Автори:Карамишев Д. В., Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна,
Суворов В. П., Харківський національний медичний університет
Анотація:Методологія дослідження. Для досягнення мети дослідження застосовано інституційний, семантичний, аналітичний методи, за допомогою яких здійснено систематизацію безпекових концепцій та суб’єктів безпекового врядування в умовах воєнних загроз. Контент-аналіз і нормативний метод використано для впорядкування нормативно-правової бази, публікацій та інструктивно-методичних матеріалів у сфері безпекового врядування. Результати. Обґрунтовано теоретико-методичні основи формування інтегрованої системи належного безпекового врядування (Good Security Governance) та кризового управління на субнаціональному рівні в умовах воєнних загроз. Розкрито сутність безпекового врядування як багаторівневої системи (стратегічний, оперативний, тактичний рівні), що об’єднує зусилля органів державної влади, місцевого самоврядування, недержавних інституцій та громадськості задля захисту від конвенційних і гібридних викликів. Доведено важливу роль співробітництва територіальних громад та превентивних механізмів у забезпеченні комплексної безпеки на місцевому рівні. Обгрунтовано, що побудова інтегрованої системи безпекового врядування та кризового управління потребує належної координації, використання високотехнологічних рішень і чітких тактичних алгоритмів. Новизна. Уперше концептуалізовано, обгрунтовано та термінологічно зафіксовано в дискурсі публічного управління та адміністрування поняття інтегрованої системи належного безпекового врядування та кризового управління, що зорієнтована на реалізацію концепції національної стійкості, всеохопної комплексної безпеки, а також міжсуб’єктної взаємодії, забезпечення гнучкості, адаптивності та оперативності дій на стратегічному, оперативному і тактичному рівнях управління в умовах конвенційних і гібридних загроз. Практична значущість. Розбудова запропонованої інтегрованої системи сприятиме забезпеченню безперервної координації державних, військових, громадських, підприємницьких суб’єктів врядування (міжсуб’єктна взаємодія), їх готовність та синхронність рішень на оперативному і тактичному рівнях. 
Ключові слова:Багаторівневе врядування, Належне безпекове врядування, Стратегія національної безпеки, Інтегроване кризове управління, Комплексна безпека, Місцеве самоврядування, Співробітництво територіальних громад, Воєнні загрози, Sмаrт-безпека
Файл статті:EV20263_302-314.pdf
Література:
  • 1. Detsentralizatsiia v Ukraini. Yak Velykoburlutska hromada Kharkivshchyny adaptuietsia do umov viiny (2022). Retrieved from https://decentralization.gov.ua/news/15662
  • 2. Zaluzhnyi, V.F. (2026). Transformatsiia mizhnarodnoho bezpekovoho seredovyshcha ta adaptatsiia derzhavnoho upravlinnia Ukrainy v umovakh hibrydnoho bahatodomennoho protystoiannia. Military Strategy and Technology, 2(5), 9-21. https://doi.org/10.63978/3083-6476.2026.2.5.01
  • 3. Karamyshev, D.V., & Gordiyenko, L.P. (2023). Taktychna bezpeka yak skladova natsionalnoi bezpeky ta vseokhopliuiuchoi oborony za umov konventsiinoi i hibrydnoi viiny. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, 2(77), 188-205. https://doi.org/10.26565/1727-6667-2023-2-11
  • 4. Karamyshev, D., Hordienko, L., & Suvorov, V. (2025). Kontseptualni zasady intehrovanoi systemy kryzovoho upravlinnia ta zabezpechennia stiikosti za transformatsiinykh umov. Publichne upravlinnia ta rehionalnyi rozvytok, (28), 583-605. https://doi.org/10.34132/pard2025.28.13
  • 5. Karamyshev, D.V., & Suvorov, V.P. (2024). Hlobalne vriaduvannia ta kompleksna bezpeka: intehratsiini aspekty formu-vannia hlobalnoi ekosystemy stiikosti v umovakh hibrydnykh zahroz. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, 1(78), 7-19. https://doi.org/10.26565/1727-6667-2024-1-01
  • 6. Lann, S. (2016). Vyklyky vriaduvanniu v sektori bezpeky Ukrainy ta naikrashchi mizhnarodni praktyky. Proceedings from MIIM ‘I6 I Mizhnarodna konferentsiia «Monitorynh vyklykiv uriaduvanniu v sektori bezpeky Ukrainy: stan i potreby» (Kyiv, 21-22 sich. 2016 r.). (pp.15-20). Kyiv: DCAF, Tsentr Razumkova, https://www.dcaf.ch/sites/default/files/publications/documents/2016_Conference-Proceedings1_ukr.pdf
  • 7. Manuilova, K.V., Pirozhenko, N.V., & Chistyakova, I.M. (2025). Yevropeiski stratehii mizhsektornoi vzaiemodii cherez proiektnyi pidkhid u publichnomu upravlinni. Ekonomichnyi prostir, (197), 187-192. https://doi.org/10.30838/EP.197.187-192
  • 8. Matviychuk, A.V. (2026). Transformatsiia mistsevoho vriaduvannia v Ukraini v umovakh voiennoho stanu: vyklyky instytutsiinoi stiikosti terytorialnykh hromad. Politolohichnyi visnyk, 100(3), 236-253. https://doi.org/10.17721/2415-881x.2026.100.3.236-253
  • 9. Novak-Kalyaeva, L. M., & Kalyaev, A. O. (2026). Hlobalne upravlinnia u sferi bezpeky: filosofskyi zapyt i praktychni interpretatsii. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia, 1(86), 43-49. https://doi.org/10.36930/508605
  • 10. Olshanskyi, O.V. (2024). Mizhsektoralna vzaiemodiia yak odyn iz vazhlyvykh instrumentiv dlia pidvyshchennia efektyvnosti rishen u sferi publichnoho upravlinnia. Derzhava ta rehiony. Ser. : Publichne upravlinnia i administruvannia, (4), 230-234. https://doi.org/10.32782/1813-3401.2024.4.34
  • 11. Zakon Ukrainy Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo zapobihannia nadzvychainym sytuatsiiam ta likvidatsii yikh naslidkiv, formuvannia fondu zakhysnykh sporud tsyvilnoho zakhystu, stvorennia klasiv ta tsentriv bezpeky. vid 10.02.2026 № 4778-IX. Verkhovna Rada of Ukraine. (2026). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4778-20#Text
  • 12. Zakon Ukrainy Pro mistseve samovriaduvannia v Ukrainy vid 21.05.1997 № 280/97-VR. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1997. № 24. St. 170. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text
  • 13. Zakon Ukrainy Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy vid 21.06.2018 № 2469-VIII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2018. № 31. St. 241. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text
  • 14. Zakon Ukrainy Pro spivrobitnytstvo terytorialnykh hromad vid 17.06.2014 № 1508-VII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 2014. № 34. St. 1167. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1508-18#Text
  • 15. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 14 veresnia 2020 roku «Pro Stratehiiu natsionalnoi bezpeky Ukrainy»: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 14.09.2020 № 392/2020. Retrieved from URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/2020#Text
  • 16. Samoilenko, L.L., & Shcherbatyuk, Yu.P. (2025). Osoblyvosti upravlinnia obiednanymy terytorialnymy hromadamy v umovakh voiennoho stanu: vyklyky ta perspektyvy. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, (5), 1-8. https://doi.org/10.32702/2307-2156.2025.5.18.
  • 17. Suvorov, V.P. (2024). Intehrovane bahatorivneve vriaduvannia i konverhentsiia kontseptsii publichnoho upravlinnia v umovakh hlobalnykh vyklykiv. Derzhavne budivnytstvo, 1(35), 98-109. https://doi.org/10.26565/1992-2337-2024-1-08.
  • 18. Suvorov, V.P. (2025b). Suvorov V.P. Mizhsektoralna vzaiemodiia yak mekhanizm realizatsii bahatorivnevoho vriaduvannia na subnatsionalnomu rivni za transformatsiinykh umov. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia. 2025. Vyp. 1(80), 71-87. https://doi.org/10.26565/1727-6667-2025-1-05.
  • 19. Suvorov, V.P. (2025a). Spivrobitnytstvo terytorialnykh hromad yak instrument rehionalnoho rozvytku v konteksti bahatorivnevoho vriaduvannia na subnatsionalnomu rivni. Derzhavne budivnytstvo, 1(37), 385-398. https://doi.org/10.26565/1992-2337-2025-1-28
  • 20. Fedorova, A. (2020). Bezpekovi kontseptsii: meta ta zavdannia dlia hromadskosti. Publichne uriaduvannia, 5(25), 256-268. https://doi.org/10.32899/2617-2224-2020-5(25)-256-268.
  • 21. Ball, N. (2002). Enhancing security sector governance: A conceptual framework for UNDP. United Nations Development Programme. New York : UNDP, (2). 9 October. Retrieved from URL: http://www.ssrnetwork.net/uploaded_files/3202.pdf
  • 22. Ball, N., Bouta, T., & van de Goor, L. (2003). Enhancing democratic governance of the security sector: An institutional assessment framework. The Netherlands Ministry of Foreign Affairs. Retrieved from https://www.clingendael.org/sites/default/files/pdfs/20030800_cru_paper_ball.pdf
  • 23. Bevir, M., & Hall, I. (2013). The rise of security governance. M. Bevir, O. Daddow, & I. Hall (Eds.), Interpreting global security (pp. 17-34). Routledge. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/284317408_The_Rise_of_Security_Governance
  • 24. Bryden, A., & Hänggi, H. (Eds.). (2005). Security governance in post-conflict peacebuilding. Münster: Lit Verlag. Retrieved from https://www.dcaf.ch/security-governance-post-conflict-peacebuilding
  • 25. Liao, D. (2012). Security governance: An alternative paradigm? International Journal of Social Science and Humanity, 2(1), 17-23. https://doi.org/10.7763/IJSSH.2012.V2.62
  • 26. European Centre of Excellence for Countering Hybrid Threats. (n.d.). Official website. Retrieved from https://www.hybridcoe.fi/
  • 27. European Commission. (2001). European governance: A white paper (COM(2001) 428 final). Official Journal of the European Communities, C 287, 1-29. https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/doc_01_10
  • 28. Heininen, L. (2023). «Comprehensive security» - A prerequisite for sustainable development. In L. Heininen (Ed.), Towards a sustainable Arctic (pp. 19-42). World Scientific. https://doi.org/10.1142/9781800613225_0002
  • 29. Karamyshev, D., Suvorov, V., Didok, Y., Sobol, R., & Myrna, M. (2024). Multi-level public administration in the context of hybrid threats. Social and Legal Studios, 7(2), 44-54. https://doi.org/10.32518/sals2.2024.44
  • 30. Krahmann, E. (2003). Conceptualizing security governance. Cooperation and Conflict, 38(1), 5-26. https://doi.org/10.1177/0010836703038001001
  • 31. Krahmann, E. (2005). Security governance and the private military industry in Europe and North America. Conflict, Security & Development, 5(2), 247-268. https://doi.org/10.1080/14678800500170209
  • 32. Geneva Centre for the Democratic Control of Armed Forces. (2015). Security sector governance: Applying the principles of good governance to the security sector (SSR Backgrounder Series). DCAF. Retrieved from https://www.dcaf.ch/security-sector-governance-applying-principles-good-governance-security-sector-0
  • 33. Organization for Security and Cooperation in Europe. (2022). Security sector governance and reform: Guidelines for OSCE staff. OSCE. Retrieved from https://cdn.osce.org/sites/default/files/f/documents/2/4/512470_0.pdf
  • 34. Sperling, J., & Webber, M. (2014). Security governance in Europe: A return to system. European Security, 23(2), 126-144. Retrieved from https://doi.org/10.1080/09662839.2013.856305
  • 35. Wagnsson, C., Sperling, J., & Hallenberg, J. (Eds.). (2009). European security governance: The European Union in a Westphalian world (1st ed.). Routledge. Retrieved from https://doi.org/10.4324/9780203875971
  • 36. Webber, M., Croft, S., Howorth, J., Terriff, T., & Krahmann, E. (2004). The governance of European security. Review of International Studies, 30(1), 3-26. Retrieved from https://doi.org/10.1017/S0260210504005807
  • 37. United Nations Economic and Social Commission for Asia and the Pacific. (2009). What is good governance? UN ESCAP. Retrieved from https://www.unescap.org/sites/default/files/good-governance.pdf

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.