Економічний вісник НГУ

 

ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2022 №4 (80)
Рубрика:Підприємництво та економіка підприємства
УДК:658.012.32
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/80.115
Мова статті:Українська
Сторінки:115-122
Заголовок:Стратегії соціально відповідальної взаємодії бізнесу із зацікавленими сторонами
Автори:Бєлобородова М. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Хаджинова О. В., ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет»,
Белопольський М. Г., ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет»
Анотація:Методологія дослідження. При проведенні дослідження використані такі загальнонаукові та специфічні методи: теоретичного узагальнення – при дослідженні міжнародного та регіонального досвіду соціальної відповідальності малого та середнього бізнесу, загального й особливого – при дослідженні існуючих підходів до класифікації та управління діяльністю зацікавлених сторін, системного підходу – для обґрунтування стратегій взаємодії бізнесу із зацікавленими сторонами за використання коефіцієнту розбалансованості. Результати. Продемонстровано, що соціально відповідальний бізнес може ефективно будувати та реалізовувати стратегію взаємодії із певною групою зацікавлених сторін лише за умови досягнення реально можливого балансу між різновекторними очікуваннями. Спершу необхідно зрозуміти, які групи зацікавлених сторін своїми очікуваннями від ресурсного обміну із бізнесом роблять найбільший внесок у наявний дисбаланс взаємовідносин. Результатом рішення цього завдання буде два вектори: ідеального ресурсного обміну та реального ресурсного обміну. Відмінність структур даних векторів буде свідчити про розбалансованість існуючого ресурсного обміну в системі взаємодії бізнесу із зацікавленими сторонами. Новизна. Доведено, що малий бізнес має підвищену потребу в міцних особистих стосунках із місцевою громадою та владою. Авторами запропоновано формулу коефіцієнту розбалансованості, який свідчить про розбалансованість ресурсного обміну фіксованої групи стейкхолдерів із бізнесом. Чим меншим є значення даного коефіцієнта у групи, тим більш збалансованим є її ресурсний обмін, і навпаки. Взаємодія буде ефективною для обох сторін, якщо жодна з них нічого не хоче змінювати у сформованих відносинах. Такі відносини можемо називати збалансованими. Відповідно, у залежності від значення коефіцієнту розбалансованості, може бути виокремлено чотири типи стратегій взаємодії бізнесу із групами зацікавлених сторін: стратегія впливу, стратегія задоволення запитів, стратегія захисту, стратегія співпраці. Практична значущість. Для компаній важливо визначити важливість зацікавлених сторін відповідно до їхнього ресурсного внеску у взаємовідносини із бізнесом. Стратегічне планування взаємодії із групами зацікавлених сторін на основі оптимізації коефіцієнту розбалансованості ресурсного обміну дає можливість представникам регіонального малого та середнього бізнесу досягти соціально-економічних результатів найбільш оптимальним шляхом. 
Ключові слова:Зацікавлені сторони, Стейкхолдер-менеджмент, Матриця, Ресурсний обмін, Стратегія, Корпоративна соціальна відповідальність, Малий та середній бізнес, Коефіцієнт розбалансованості, Очікування стейкхолдерів
Файл статті:EV20224_115-122.pdf
Література:
  • 1. Mendelow, A. (1982). Environmental Scanning: The Impact of the Stakeholder Concept, Proceedings of the 2nd International Conference on Information Systems, Cambridge, MA.
  • 2. Mitchell, R.K., Agle, B.R., & Wood, D.J. (1997). Toward a theory of stakeholder identification and salience: Defining the principle of who and what really counts, The Academy of Management Review, vol. 22, (4), 853-886. doi.org/10.5465/amr.1997.9711022105
  • 3. Carroll, A.B., & Buchholtz, A.K. (2014) Business and society: Ethics, sustainability, and stakeholder management. Nelson Education.
  • 4. Fletcher, A., Guthrie, J., Steane, P., Roos, G., and Pike, S. (2003). Mapping stakeholder perceptions for a third sector organization, Journal of Intellectual Capital, 4(4), 505-527. doi.org/10.1108/14691930310504536
  • 5. Ackermann, F., & Eden, C. (2011). Strategic management of stakeholders: Theory and practice. Long range planning, 44(3), 179-196. doi.org/10.1016/j.lrp.2010.08.001
  • 6. Donaldson, T., & Preston, L. (1995). The Stakeholder Theory of the Corporation: Concepts, Evidence, and Implications, Academy of Management Review, 1, 65-66. https://doi.org/10.2307/258887
  • 7. Farooq, O., Rupp, D.E., & Farooq, M. (2017). The multiples pathways through which internal and external corporate social responsibility influence organizational identification and multifoci outcomes: The moderating role of cultural and social orientations, Academy of Management Review, Issue 60, 954-985. https://doi.org/10.5465/amj.2014.0849
  • 8. Rodriguez-Gomez, S., Arco-Castro, M.L., Lopez-Perez, M.V., & Rodríguez-Ariza, L. (2020). Where does CSR come from and where does it go? A review of the state of the art. Adm. Sci., Issue 10, 60 https://doi.org/10.3390/admsci10030060.60
  • 9. Taraniuk, L., Melnyk, L., Kozmenko, O., & Sineviciene, L. (2017). Influence of the minimum salary level increase on the business entities activity in the context of the transition to the sustainable development. Problems and perspectives in management, 15(1), 72-79.
  • 10. Aguinis, H., Villamor, I., & Gabriel, K.P. (2020). Understanding employee responses to COVID-19: A behavioral corporate social responsibility perspective, Management Resources, Issue 18, 421-438.
  • 11. Stoyko, I., Sherstiuk, R., & Dolubovska, O. (2022). Sotsialna vidpovidalnist biznesu v Ukraini u voiennyy i pisliavoiennyy period. Sotsialno-ekonomichni problemy iI derzava, Issue 2(27), 93-106. Retrieved from http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2022/22siiipp.pdf doi.org/10.33108/sepd2022.nom2.093
  • 12. Zvarych, R., Homotyuk, V., Rivilis, I., & Deyneka, Y. (2022). Sotsialna vidpovidalnist biznesu yak instrument mizhnarodnoho korporatyvnoho menedzhmentu v umovakh kryzy. Visnyk Ekonomiky, Issue 2, 142-156. https://doi.org/10.35774/visnyk2022.02.142
  • 13. Kuvayeva, T., Pilova, K., & Maherramova, I. (2021). Etyka marketynhu ta sotsialna vidpovidalnist yak osnova pobudovy kliyentooriyentovanoyi stratehiyi pidpryiemstva. Ekonomika ta suspilstvo, Issue 29. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-29-13
  • 14. Nahornova, O.V. (2018). Korporatyvna sotsialʹna vidpovidalʹnistʹ v upravlinni trudovymy resursamy. Visnyk Volynskoho instytutu ekonomiky ta menedzhmentu, Issue 20, 207-214.
  • 15. Husieva, O.Yu., Voskoboieva, O.V., & Khlevytska, T.B. (2020). Sotsialna vidpovidalnist biznesu. Kyiv: Derzhavnyy universytet telekomunikatsiy.
  • 16. The Institute of Social and Ethical Accountability (2018). AA1000 Accountability Principles (AA1000AP). Accountability 2020. Retrieved from http://www.accountability.org/standards
  • 17. DniproODA (2021). Perelik rehionalnykh tsilʹovykh prohram. Retrieved from https://adm.dp.gov.ua/storage/app/media/uploaded-files/perelik_RP_stanom_na_2602_2021.pdf
Головна Архів Авторські права 2024 © Економічний вісник НГУ. Усі права захищені. Designed by JoomlArt.com. Joomla! — безкоштовне програмне забезпечення, яке розповсюджується за ліцензією GNU Загальна Публічна Ліцензія.
2006-2014 © Українська локалізація Joomla! Україна.