| Випуск: | 2025 №3 (91) |
| Рубрика: | Фiнанси, облік та оподаткування |
| УДК: | 336.71:005.336 |
| DOI: | https://doi.org/10.33271/ebdut/91.083 |
| Мова статті: | Англійська |
| Сторінки: | 83-92 |
| Заголовок: | Оцінка результатів дослідження соціальної відповідальності в банківському секторі Грузії |
| Автори: | Кокашвілі Н. Б., Горійський державний університет,
Сосанідзе М. О., Горійський державний університет |
| Анотація: | Методологія дослідження. У даному дослідженні застосовано комбінований підхід, що поєднує кількісні та якісні методи для глибокого та всебічного аналізу. Кількісний аналіз ґрунтується на статистичній обробці даних, отриманих від респондентів, що дозволяє виявити загальні закономірності та тенденції в сприйнятті соціальної відповідальності. Цей підхід забезпечує об'єктивність результатів і можливість їх узагальнення. Якісний аналіз, у свою чергу, дозволяє заглибитися в мотивацію та емоційну складову поведінки споживачів, виявляючи приховані фактори, що впливають на їхнє ставлення до банків. Вибір невипадкової вибірки був обґрунтований практичними міркуваннями, такими як простота, економічність і швидкість збору даних. Цей метод дозволив оперативно отримати значний обсяг інформації, що є критично важливим для дослідження. Хоча результати, отримані на основі невипадкової вибірки, мають обмежену можливість узагальнення на всю популяцію, вони є цінними для формування гіпотез і проведення подальших, більш масштабних досліджень. Дослідження має короткострокове застосування, оскільки відображає поточну ситуацію, але його результати також можуть бути використані в довгостроковій перспективі для порівняльного аналізу та аналогій. Результати. Дослідження виявило цікавий і парадоксальний факт: незважаючи на тривалу співпрацю з банками, більшість клієнтів не володіють інформацією про їхню соціальну відповідальність. Емоційний зв’язок клієнтів з банками формується не на основі їхньої соціальної діяльності, а на суб'єктивних факторах, таких як особисті стосунки зі співробітниками та зручність розташування відділення. Це свідчить про низьку ефективність комунікаційних стратегій банків у сфері КСВ та про необхідність більш цілеспрямованої роботи з інформування громадськості. Новизна. Новизна дослідження полягає в тому, що воно висвітлює неоднозначне сприйняття соціальної відповідальності з боку всіх зацікавлених сторін. Для багатьох клієнтів цей термін залишається незрозумілим, що ускладнює оцінку та сприйняття дій банків. Водночас, дослідження показує позитивне ставлення бізнесу до поточного бізнессередовища, його тенденцій розвитку та змін, що відбуваються. Це свідчить про наявність сприятливих умов для подальшого розвитку КСВ в Грузії, але також вказує на потребу в просвітницькій роботі та популяризації цієї ідеології серед споживачів. Практична значущість. Практична цінність дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані для вдосконалення практик соціальної відповідальності в грузинському банківському секторі. Правильне впровадження КСВ та її інтеграція в повсякденну діяльність сприяють підвищенню надійності, безпеки та економічної стабільності. Це, у свою чергу, веде до зниження рівня корупції, скорочення непродуктивних витрат та зменшення негативного впливу на навколишнє середовище. Дослідження також демонструє, що КСВ може сприяти підвищенню участі держави у важливих соціальних та екологічних проектах. Таким чином, результати дослідження можуть бути використані як дорожня карта для банків, уряду та громадських організацій для розробки та впровадження ефективних програм, спрямованих на побудову більш стійкого та відповідального суспільства. |
| Ключові слова: | Бізнес-сектор, Корпоративна соціальна відповідальність, Бізнесстратегія, Екологічні ризики, Відповідальний бізнес, Банківський сектор, Бізнес-середовище, Інвестор, Клієнт |
| Файл статті: | EV20253_083-092.pdf |
| Література: | - 1. Beridze, L. (2012). Problems of improving business relations, increasing social responsibility and ways to solve them in Georgia. Batumi State University. p. 75-88. Retrieved from https://www.bsu.edu.ge/text_files/ge_file_3288_1.pdf
- 2. Bowen, H. (1995). Social responsibilities of the businessman. New York, Harper. pp.16-25. https://doi.org/10.2307/j.ctt20q1w8f.3
- 3. Benedikter, R. (2022). European Answers to the Financial Crisis: Social Banking and Social Finance, Edition: Springer Briefs Publisher: Springer, ISBN: 978-4419-7773-1. pp. 345-367.
- 4. Gangi F., Musttili, G., Varrone, N., Daniele L.M. (2018). Corporate Social Responsibility and Banks’ Financial Performance, Italy. pp. 43-44. https://doi.org/10.5539/ibr.v11n10p42
- 5. Holme, L. and Watts, P. (2000). Corporate social responsibility: Making good business sense. Geneva 2000, Switzerland: World Business Council for Sustainable Development, p.8.
- 6. Khoperia, L. (2012). Corporate Social Responsibility Handbook. pp. 172-178. Retrieved from https://csrgeorgia.com/uploads/publications/CSR_manual _geo.pdf
- 7. Lentner, C., & Szegedi, K. (2015). Corporate Social Responsibility in the Banking Sector. ResearchGate. pp. 95-103. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/303697394_Corporate_Social_Responsibility_in_the_Banking_Sector
- 8. National Bank of Georgia (NBG). (n.d.). Homepage. Retrieved from www.nbg.gov.ge
- 9. Research on Public Attitudes and Expectations towards Business Social Responsibility (BSR) in Georgia. (2007). Georgian Center for Strategic Research and Development.
- 10. Team Atmos. (n.d.). Corporate Social Responsibility of Banks. Retrieved from https://www.joinatmos.com/blog/corporate-social-responsibility-of-banks
- 11. Weber, O. and Remer, S. (2011). Social Banks and the Future of Sustainable Finance. New York. January 2011. 232 p.
|
Архів