| Випуски | Рубрики | Автори | Ключові слова |
Стаття
| Випуск: | 2025 №3 (91) |
| Рубрика: | Фiнанси, облік та оподаткування |
| УДК: | 657.1:35 |
| DOI: | https://doi.org/10.33271/ebdut/91.122 |
| Мова статті: | Українська |
| Сторінки: | 122-131 |
| Заголовок: | Методичні засади формування облікової політики суб’єктів державного сектору: контроль та ефективність |
| Автори: | Шинкаренко О. М., Черкаський державний технологічний університет, Гавриленко В. О., Черкаський державний технологічний університет, Андрусяк В. М., Уманський національний університет |
| Анотація: | Методологія дослідження. Методологічну основу дослідження становить сукупність загальнонаукових і спеціальних методів пізнання. Зокрема, використано методи аналізу та синтезу – для вивчення наукових підходів до визначення сутності облікової політики; індукції та дедукції – для формування узагальнень та висновків; порівняння – для зіставлення особливостей облікової політики у державному і приватному секторі; системного підходу – для дослідження облікової політики як цілісного елемента управління бюджетними ресурсами; а також методи узагальнення та абстрагування – для визначення перспективних напрямів розвитку. Узагальнення та індукція стали основою для висновків і практичних рекомендацій. Результати. Узагальнено нормативну та методологічну базу формування облікової політики суб’єктів державного сектору й окреслено її подвійне призначення: забезпечення публічної підзвітності та інформаційної підтримки управлінських рішень. Виявлено розбіжності підходів у формуванні облікової політики приватного і державного секторів. Розглянуто особливості пооб’єктного відображення елементів облікової політики суб’єктів державного сектору. Ідентифіковано проблеми фрагментарності методик і неузгодженості практик між розпорядниками, а також обмежену цифрову інтеграцію облікових процесів. Новизна. Сформовано концептуальне трактування облікової політики публічного сектору як стратегічного інструмента управління, що поєднує регламентуючу й організаційну функції та фокусується на рішеннях, які реально впливають на звітність. Розроблено інтегрований підхід до пооб’єктного відображення елементів політики з чіткими критеріями вибору і розкриття. Обґрунтовано тривекторну модель модернізації – нормативну, організаційнометодичну та інноваційно-технологічну. Практична значущість. Результати можуть бути використані для розроблення та оновлення наказів про облікову політику в системі головних розпорядників і підвідомчих установ, уніфікації рішень та зниження ризику помилок у звітності. Запропоновані кроки цифрової інтеграції підвищують прозорість, порівнюваність і простежуваність, скорочують адміністративні витрати. Матеріали можуть бути використані у програмах підвищення кваліфікації бухгалтерів державного сектору та підготовці методичних рекомендацій для поступової гармонізації з IPSAS. |
| Ключові слова: | Облікова політика, Державний сектор, Бухгалтерський облік, НП(С)БОДС, ІРSАS, Фінансова звітність, Бюджетні установи, Гармонізація стандартів, Прозорість, Підзвітність |
| Файл статті: | EV20253_122-131.pdf |
| Література: |
|
Архів