| Анотація: | Методологія дослідження. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять положення концепції Global Public Governance, сучасної теорії публічного управління та міжнародного гуманітарного права. Для досягнення поставленої мети використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження: системний аналіз – для дослідження структури правового механізму публічного управління гуманітарним простором; інституційний аналіз – для визначення ролі міжнародних організацій у формуванні глобальної гуманітарної політики; порівняльно-правовий метод – при дослідженні міжнародно-правових актів і механізмів їх реалізації; структурно-функціональний аналіз – для обґрунтування взаємо-зв'язків між складовими правового механізму; метод наукового узагальнення – при формуванні авторської моделі правового механізму публічного управління гуманітарним простором. Результати. Встановлено, що в умовах сучасних глобальних викликів гуманітарний простір трансформується в самостійний об'єкт глобального публічного управління, ефективність якого визначається якістю багаторівневої інституційної взаємодії. Запропоновано структурнофункціональну модель правового механізму, що структурно включає нормативно-правовий, інституційний, управлінський, моніторингово-відповідальний блоки. Новизна. Наукова новизна полягає у розвитку теоретичних положень щодо публічного управління гуманітарним простором шляхом інтеграції концепції Global Public Governance у дослідження правового механізму його функціонування. Уперше запропоновано структурнофункціональну модель правового механізму публічного управління гуманітарним простором на глобальному рівні, яка розглядає його як відкриту багаторівневу систему взаємодії міжнародно-правових, інституційних, організаційних і цифрових інструментів управління, об'єднаних єдиною метою забезпечення гуманітарної безпеки, захисту прав людини та сталого розвитку. Практична значущість. Запропонована модель може бути використана органами державної влади, міжнародними організаціями, закладами вищої освіти та науковими установами при розробленні концептуальних документів, програм розвитку гуманітарної сфери та проведенні подальших наукових досліджень. |
| Література: | - 1. Pierre, J., & Peters, B.G. (2000). Governance, Politics and the State. London: Macmillan Press. Re- trieved from https://archive.org/details/governancepoliti0000pier_n3u4/page/n1/mode/2up
- 2. Bevir, M. (2013). Governance: A Very Short Introduction. Oxford: Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/actrade/9780199606412.001.0001
- 3. Weiss, T.G., & Wilkinson, R. (2018). Rethink- ing Global Governance: Complexity, Authority, Power, Change. Cambridge: Polity Press.
- 4. OECD, & The World Bank. (2013). Integrating Human Rights into Development: Donor Approaches, Experiences and Challenges (2nd ed.). Paris: OECD Publishing.
- 5. Barnett, M. (2013). Humanitarian Governance. Annual Review of Political Science, (16), 379-398. Re- trieved from https://www.annualreviews.org/content/journals/10.1146/annurev-polisci-012512-083711
- 6. Weiss, T.G. (2016). Global Governance: Why? What? Whither? Cambridge: Polity Press.
- 7. Barnett, M. N., Pevehouse, J. C. W., & Rausti- ala, K. (Eds.). (2021). Global Governance in a World of Change. Cambridge: Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/9781108915199
- 8. Bashtannyk, V. (2012). Humanizatsiia publichnoho upravlinnia yak imperatyv derzhavno-upravlinskykh transformatsii [Humanization of Public Administration as an Imperative of Public Administration Transformations]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy, (4), 5-13. Retrieved from http://ir.nmu.org.ua/handle/123456789/162985
- 9. Opanashchuk, P. (2025). Pryntsypy, standarty ta tsinnosti humanitarnoi polityky YeS. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Derzhavne upravlinnia, 21(1), 11-15. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2025/21-2/11
- 10. Lypovska, N.A. (Ed.). (2024). Suchasnyi sotsiohumanitarnyi prostir krain Yevropeiskoho Soiuzu: publichnoupravlinski aspekty. Dnipro: NTU «Dniprovska Politekhnika».
- 11. Makurin, A.A., & Makurina, O.A. (2025). Derzhavne upravlinnia vyshchoiu osvitoiu v umovakh pandemii COVID-19: analiz kryzovykh adaptatsii ta systemnykh transformatsii. Economic Bulletin of Dnipro University of Technology, 2(90), 225-234. https://doi.org/10.33271/ebdut/90.225
- 12. Drahomyretska, N.M. Pidhotovka fakhivtsiv v sferi publichnoho upravlinnia: zarubizhni novitni pidkhody. Retrieved from https://ir.nmu.org.ua/server/api/core/bitstreams/75e0ce0b-96a4-47f9-a009-9a8e229ba9b5/content?utm_source=chatgpt.com
- 13. Orhanizatsiia Obiednanykh Natsii. Statut Orhanizatsii Obiednanykh Natsii: mizhnarodnyi dokument vid 26 chervnia 1945 r. Nabrav chynnosti 24 zhovtnia 1945 r. Retrieved from United Nations Charter (full text)
- 14. Rada Yevropy. Konventsiia pro zakhyst prav liudyny i osnovopolozhnykh svobod : mizhnarodnyi dokument vid 4 lystopada 1950 r. Retrieved from European Convention on Human Rights
- 15. International Organization for Migration. Constitution of the International Organization for Migration. Geneva: International Organization for Migra- tion, 2021. (Constitution and Basic Texts, 3rd ed.). Retrieved from Constitution and Basic Texts (3rd ed.)
- 16. Upravlinnia OON z koordynatsii humanitarnykh pytan (OCHA). Plan humanitarnoho reahuvannia dlia Ukrainy (Ukraine Humanitarian Needs and Response Plan, HRP) 2025. Niu-York; Zheneva: OCHA, 2025. Retrieved from ofitsiinyi dokument HRP 2025
- 17. United Nations (2015). Transforming Our World: The 2030 Agenda for Sustainable Development, Retrieved from https://sdgs.un.org/2030agenda
- 18. Ministerstvo rozvytku ekonomiky, torhivli ta silskoho hospodarstva Ukrainy. Dobrovilnyi natsionalnyi ohliad shchodo dosiahnennia Tsilei staloho rozvytku v Ukraini: 2015-2019 roky. Kyiv, 2020. 176 s. Retrieved from Dobrovilnyi natsionalnyi ohliad shchodo Tsilei staloho rozvytku v Ukraini
|
Архів