Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2019 №1 (65)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:330.8: 330.16
DOI:https://doi.org/10.33271/ev/65.053
Мова статті:Українська
Сторінки:53-60
Заголовок:Теоретико-методологічні здобутки нової політичної економії у дослідженні економічних інтересів і владних відносин
Автор:Гражевська Н. І., Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Анотація:У статті розкриваються теоретико-методологічні засади дослідження економічних та політико-економічних інтересів влади у науковому аналізі представників нового інституціоналізму, розробників теорії агентських відносин, теорії суспільного вибору, нової політичної економії. Показано, що нова політична економія через міждисциплінарний аналіз доповнила економічні дослідження інтересів суб’єктів та довела, що індивідуальні інтереси влади превалюють над суспільними інтересами та обумовлюють її економічну політику і раціональність поведінки суб’єктів політико-економічного процесу. Політика та індивідуальні інтереси влади прямим чином впливають на економічні результати інших суб’єктів через існуючі політичні механізми прийняття рішень, серед яких виокремлено: механізми лобіювання та логролінгу; політичні стимули виборцям та обіцянки реалізувати їх інтереси та інтереси найбільш впливових груп тиску (груп інтересів). Вказані механізми функціонують на основі політичних важелів, через безпосередню рентоорієнтовану поведінку влади, спрямовану на пошук та отримання політичної і бюрократичної ренти. Тому політика – це ринковий процес, заснований на обміні специфічними правами власності, а саме: правами виборців обирати представників до органів державної влади, правами депутатів ухвалювати закони, правами чиновників забезпечувати їх виконання. Виявлено, що суперечності інтересів політиків, виборців та чиновників, політикоекономічні відносини між ними стають основою реального політичного процесу, наслідками якого можуть бути збитки суспільства, «провали держави», недосконалість політичних та економічних перетворень, ділові та електоратні цикли. Доведено, що вирішення проблеми, пов’язаної із підвищенням ефективності взаємодії та реалізації інтересів суб’єктів політико-економічних відносин, необхідно проводити з урахуванням методологічних новацій сучасних напрямів економічної науки. 
Ключові слова:Влада, Владні відносини, Економічні інтереси, Новий інституціоналізм, Неоортодоксальна теорія, Політичні інтереси, Рентоорієнтована поведінка
Файл статті:EV20191_053-060.pdf
Література:
  • 1. Dementyev, V.V. (2012). Instituty. povedeniye. vlast. Donetsk: GVUZ Don NTU.
  • 2. Pylypenko, G.M. (2012). Іnstitutsіonalnі chin- niki spіvvіdnoshennya derzhavnoi i rinkovoi koordinatsіi ekonomіchnoi dіyalnostі. Dnipropetrovsk: Natsіonalnyy hіrnychyy unіversytet.
  • 3. Pilipenko, A.N. (2009). Faktory dostizheniya institutsionalnogo ravnovesiya. Naukovі pratsі Donetskogo natsіonalnogo tekhnіchnogo unіversitetu. Ser: Ekonomіchna, 37-3, 5-11.
  • 4. North, D. C., Wallis, J. J., & Weingast, B. R. (n.d.). The Conceptual Framework. Violence and Social Orders, 1-29. doi:10.1017/cbo9780511575839.002
  • 5. Byukenen, J. M. (1987). The Constitution of Economic Policy. Science, 236(4807), 1433-1436. doi:10.1126/science.236.4807.1433
  • 6. Errou, K. (2004). Kollektivnyy vybor i individualnyye tsennosti. Moskva: GU VShE.
  • 7. Byukenen, Dzh.M., & Tallok, G. (1997). Raschet soglasiya. Moskva: Taurus Alfa.
  • 8. Farris, C. D. (1958). An Economic Theory of Democracy. By Anthony Downs. (New York: Harper and Brothers, 1957. Pp. x, 310. $4.50.). The Journal of Politics, 20(03), 571. doi:10.2307/2127236
  • 9. Mosley, P., Alt, J. E., & Chrystal, A. K. (1984). Political Economics. The Economic Journal, 94(375), 667. doi:10.2307/2232721
  • 10. Bucovetsky, S., Persson, T., & Tabellini, G. (2002). Political Economics: Explaining Economic Policy. Southern Economic Journal, 68(3), 738. doi:10.2307/1061733
  • 11. Nort, D. (1997). Instituty. institutsionalnyye izmeneniya i funktsionirovaniye ekonomiki. Moskva: Nachala.
  • 12. Byukenen, Dzh. M. (2004). Politika bez romantiki: kratkoye izlozheniye pozitivnoy teorii obshchestvenno-go vybora i eye normativnykh usloviy, Vekhi ekonomicheskoy mysli. Ekonomika blagosostoyaniya i obshchestvennyy vybor. Moskva: Ekonomicheskaya shkola.
  • 13. Anderson, G.M., Rowley, C.K., & Tollison, R.D. (1988). Rent-Seeking and the Restriction of Human Exchange. Journal of Legal Studies, Vol. 27, pp. 83-100.
  • 14. Tollison, R.D. (1987). Is The Theory of Rent- Seeking Here to Stay? (Ed. K.R. Charles) Democracy and Public Choice: Essays in Honour of Gordon Tullock. Oxford: Basil Blackwell, pp. 143-157. 15. Rowley, C. K. (2000). Political culture and economic performance in sub-Saharan Africa. European Journal of Political Economy, 16(1), 133-158. doi:10.1016/s0176-2680(99)00051-8
  • 16. Austen-Smith, D., & Banks, J. (1988). Elections, Coalitions and Legislative Outcomes. American Political Science Review,82, 407-422.
  • 17. Grossman, G., & Helpman, E. (1999). Competing for Endorsements. American Economics Review, 89, 501-524.
  • 18. Niskanen, W. A. (2017). Bureaucracy & Representative Government. doi:10.4324/9781315081878
  • 19. Sandler, R., & Niskanen, W. A. (1996). Bureaucracy and Public economics. Southern Economic Journal, 63(1), 274. doi:10.2307/1061331

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.