Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2019 №1 (65)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:338.22.021.1
DOI:https://doi.org/10.33271/ev/65.073
Мова статті:Українська
Сторінки:73-85
Заголовок:Критерії визначення пріоритетів структурних змін в економіці
Автор:Ходжаян А. Р., Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки
Анотація:Стаття присвячена визначенню критеріїв ідентифікації пріоритетних галузевих напрямів структурних змін в економіці України, обґрунтуванню ключових проблем відповідності секторів вітчизняного господарства цим критеріям, виявленню шляхів усунення структурних деформацій в економіці України. Методологічний базис, на якому побудована стаття, передбачає поєднання загальних (аналіз, синтез, індукція, дедукція) та математичних методів економічних досліджень на основі показників економічної складності, продуктового простору й наявних можливостей. Це дозволило виявити нові можливості для зростання економіки України, з огляду на її промислову базу, технологічний потенціал і рівень диверсифікації зовнішньої торгівлі. Запропоновано три блоки проведення кардинальних структурних перетворень української економіки: зниження енергоємності ВВП; розвиток високопродуктивних галузей, що зберегли свій виробничий та експортний потенціал; інноваційно-технологічна модернізація економіки. Перші два блоки являють собою проміжні цілі структурної політики, а третій – стратегічну мету трансформації вітчизняної економіки. Для кожного блоку обґрунтовано основні критерії з визначення найбільш перспективних секторів економіки, на яких слід зосередити на структурну політику держави. У статті представлено комплексний аналіз визначення галузевих пріоритетів політики трансформації економіки на основі наявних можливостей (ресурсних, капітальних, технологічних, людських) і потенціалу різних галузей прискорити економічне зростання. Концепції економічної складності, продуктового простору та можливості 7 дозволили визначити конкретні групи товарів, які можуть слугувати рушійною силою зростання продуктивності в умовах ефективної та збалансованої державної підтримки. Результати дослідження можуть бути використані для розробки стратегічної міжгалузевої програми структурної перебудови економіки України. 
Ключові слова:Структурна політика, Критерії, Енергоємність, Продуктивність, Економічна складність, Продуктовий простір, Інновації, Модернізація, Диверсифікація
Файл статті:EV20191_073-085.pdf
Література:
  • 1. Kukhta, P. (2013). Perspektyvy strukturnoi perebudovy ekonomiky Ukrainy. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu im. T. Shevchenka. Ekonomika.145, 46-49.
  • 2. Popadynets, N. (2014). Stratehichni tsili derzhavnoi strukturnoi polityky Ukrainy. Rehionalna ekinimika, 1, 175-183.
  • 3. Shtefan, S. (2015). Suchasni osoblyvostі strukturnoi polityky Ukrainy. Hobalni ta natsionalni problemy ekonomiky-Global and national economy problems, 4, 34-37.
  • 4. Skirka, N. (2013). Strukturni zminy v ekonomitsi Ukrainy ta stratehichni napriamy derzhavnoho rehuliuvannia. Derzhava ta rehiony. Seriia: Ekonomika ta pidpryiemnytstvo, 4(73), 4-37.
  • 5. Kuybida, S. (2017). Rehionalni aspekty strukturnoi perebudovy ekonomiky Ukrainy. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia, 2(51), 248-260.
  • 6. Pilipenko, Yu. I. (2012). Tekhnolohichna systema suspilstva ta ii struktura. Ekonomіchnyy vіsnyk Natsіonalnoho hіrnychoho unіversytetu, 6(132), 147- 153.
  • 7. Pylypenko, Yu.I., & Pylypenko, H.M. (2003). Strukturna nezbalansovanist ekonomiky Ukrainy ta formy ii podolannia. Ekonomіchnyy vіsnyk Natsіonalnoho hіrnychoho unіversytetu, 2, 6-10.
  • 8. Prushkivska, E. V., & Pereverzava, a. V. (2015). Vplyv mentalnosti na formuvannia sektoralnoi struktury ekinomiky. Ekonomіchnyy vіsnyk Natsіonalnoho hіrnychoho unіversytetu, 2 (50), 38-47.
  • 9. Kovalets, M. (2013). Analiz enerhoiemnosti suspilnoho vyrobnytstva ta potentsialu enerhozberezhennia v Ukraini. Visnyk Odeskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu im. I.I. Mechnykova, 18(1/1), 162-166.
  • 10. Hidalgo, C., & Hausmann, R. (2009). The building blocks of economic complexity. Proceedings of the National Academy of Sciences,10570-10575.
  • 11. Bahar, D., Hausmann, R., & Hidalgo, C. A. (2014). Neighbors and the evolution of the comparative advantage of nations: Evidence of international knowledge diffusion? Journal of International Econom- ics, 92(1), 111-123. doi:10.1016/j.jinteco.2013.11.001
  • 12. Hausmann, R., & Hidalgo, C. (2010). Country diversification, product ubiquity, and economic divergence. Working Paper, 201. Harvard: CID, 43.
  • 13. The Atlas of Economic Complexity: Feasibility charts / Center for International Development. Received from http://atlas.cid.harvard.edu/explore/feasibility/?country=2 28&partner=undefined&product=undefined&productCla ss=HS&startYear=undefined&target=Product&year=201 7 [Accessed 22 July 2019].
  • 14. Romanenko, V. (2013). Rozvytok mashynobuduvannia v Ukraini: systemnyy pidkhid. Ekonomika Ukrainy, 10, 56-66.
  • 15. Kindzerskyi, U. (2013). Do zasad stratehii ta polityky rozvytku promyslovosti. Ekonomika Ukrainy, 4, 24-43.
  • 16. Polterovich, V. (2008). Strategii modernizatsii, instituty i koalitsii. Voprosy ekonomiki, 4, 4-24.
  • 17. Kindzerskyi, U. (2013). Promyslovist Ukrainy: stratehiya i polityka strukturno-tekhnolohichnoi modernizatsii. Kyiv: Institute of economy and forecasting.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.