Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2019 №1 (65)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:658.012
DOI:https://doi.org/10.33271/ev/65.086
Мова статті:Українська
Сторінки:86-95
Заголовок:Моделі формування та розвитку інноваційної діяльності: міжнародний досвід
Автор:Колещук О. Я., Національний університет «Львівська політехніка»
Анотація:У статті розглянуто міжнародний досвід формування та розвитку інноваційної діяльності. Виокремлено типові моделі інноваційного розвитку, що характерні для країн різного рівня розвитку. Розкрито сутність: євроатлантичної моделі, яка використовується у Великобританії, Німеччині та Франції; східноазіатської моделі, яка є типовою для Японії, Південної Кореї, Гонконгу та Тайваню; альтернативної моделі, яка найбільш розповсюджена у Тайланді, Чілі, Туреччині, Йорданії, Португалії; моделі «потрійної спіралі», за якою розвиваються США та ряд європейських країн. На основі аналізу даних агентства Bloomberg щодо рейтингування першої десятки країн за 2015-2019 рр. за рівнем розвитку інноваційності встановлено, що до цього переліку входять країни, які використовують різні моделі інноваційного розвитку. Це свідчить про відсутність домінування у міжнародній практиці інноваційної діяльності якоїсь однієї універсальної моделі, яка б відзначалася найбільш високою ефективністю. Отже, кожна з розглянутих моделей інноваційного розвитку має свої переваги, які реалізуються за конкретно-історичних умов функціонування тієї або іншої країни. Тому стверджувати про те, що в українській економіці необхідно використовувати тільки якусь певну модель у розвитку інноваційної діяльності, не є правомірним. Аналіз основних напрямів інноваційної діяльності в сучасній Україні засвідчив, що по відношенню до нашої країни можна говорити лише про зародження інноваційності на вітчизняному просторі. Доведено, що основою національної моделі розвитку інноваційної діяльності є творче поєднання переваг найбільш розповсюджених інноваційних моделей у світовій практиці. Показано, що в Україні існують лише поодинокі приклади практичного досвіду використання цих моделей. Незважаючи на велику кількість інструментів і заходів, впроваджених державою для підвищення ефективності вітчизняної інноваційності, ефект від їх застосування є незначним. Виявлено основні проблемами, які перешкоджають ефективному впровадженню інноваційності в українській економіці, а саме: недосконала законодавча база, неефективні наукова та управлінська системи суспільства. 
Ключові слова:Інноваційний розвиток, євроатлантична модель, східноазіатська модель, Альтернативна модель, модель «потрійної спіралі»
Файл статті:EV20191_086-095.pdf
Література:
  • 1. Heiets, V.M. (2011). Postkryzovі perspektyvv ta problemy rozvytku ekonomіky Ukrainy y Rosіi (makroekonomіchnyy spektr). Fіnansy Ukrainy, 3, 3-18.
  • 2. Denysov, K.V. (2015). Promyslova polіtyka rehuliuvannia іnnovatsіynoi modernіzatsіi vyrobnychykh ptotsesіv u chornіy metalurhіi. Problemy ekonomіky, 2, 49-56.
  • 3. Novytskyy, V. (2007). Rehuliatyvnі stratehіi vіdkrytykh ekonomіchnykh system і hlobalna konkurentsіya za resursy. Ekonomika Ukrainy, 7, 4-14.
  • 4. Prokhorova, V.V., Protsenko, V.M., & Chobіtok V.І. (2015). Formuvannia konkurentnoi stratehіi pіdpry- iemstv na zasadakh іnnovatsіyno-spriamovanoho іnvestuvannia. Kharkіv: UІPA.
  • 5. Tulshinskaya, Ya.I., & Kurochkin, D.S. (2013). Upravlenie innovatsiyami. Metodika otsenki urovnia tekhnologicheskogo uklada strany. Retrieved from http://www.journalnio.com/index.php
  • 6. Tekhnolohicheskie uklady: poniatie, kharakteristika, vliyanie na ekonomicheskiy rost (2014). Retrieved from http://studopedia.net/2_31883_tehnologicheskie-ukladi- ponyatieharakteristika-vliyanie-na-ekonomicheskiy- rost.html
  • 7. Chukhno, A.A., & Yukhymenko P.І. (2007). Suchasnі ekonomіchnі teorїi. Kyiv: Znannia.
  • 8. Chukhno A.A. (2010). Suchasna fіnansovo- ekonomіchna kryza: pryroda, shliakhy і metody ii podolannia. Ekonomіka Ukrainy, 1, 4-18.
  • 9. Fedulova, L.І. (2012). Siomyy tekhnolohichnyy uklad: mіfy, realnіst ta perspektyvy, Vіsnyk natsionalnoi yurydychnoi akademіi Ukrїiny іmenі Yaroslava Mudroho. Serіya: Ekonomіchna reorіya ta pravo, 01(8), 7-17.
  • 10. Pylypenko, H.M., & Chornobaiev,V.V. (2010). Іnnovatsіyno-іnvestytsiyna dіyalnіst ta ii rehuliuvannia v ekonomitsі Ukrainy. Dnipropetrovsk : Natsіonalnyy hіrnychyy unіversytet.
  • 11. Pylypenko, H.M., & Chornobaiev, V.V. (2005). Mekhanizm іnіtsіyuvannia іnnovatsіynoho rozvytku v Ukraini. Ekonomіchnyy vіsnyk Natsіonalnoho hіrnychoho unіversytetu, 1, 7-12.
  • 12. Pylypenko, Yu. І., & Pylypenko, H.M. (2009). Іnstytutsіonalnі іnnovatsіi yak factor іnnovatsіynoho rozvytku natsionalnoi ekonomіky. Ekonomіchnyy vіsnyk Natsіonalnoho hіrnychoho unіversytetu, 2, 33-40.
  • 13. These Are the World’s Most Innovative Countries. Retrieved from https://www.bloomberg.com/news/articles/2019-01- 22/germany-nearly-catches-korea-as-innovation-champ-u-s- rebounds.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.