Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2019 №2 (66)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:330.161:330.313:332.025
DOI:https://doi.org/10.33271/ev/66.029
Мова статті:Українська
Сторінки:29-42
Заголовок:Інституційні фактори взаємодії економічних інтересів у системі відтворення економічних відносин суспільства
Автор:Смєсова В. Л., ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет»
Анотація:У статті розглядається вплив інститутів на відтворення економічних відносин та взаємодію економічних інтересів, розкрито функції інститутів у процесі реалізації економічних інтересів суб’єктів. На основі аналізу здобутків науковців у сфері виявлення змісту і характеристик інститутів, форм та інструментів інституційного впливу визначено сутність поняття «інститут». Під інститутами розуміється сукупність формальних і неформальних форм та способів, які організовують, упорядковують, встановлюють рамки економічних відносин та реалізації економічних інтересів, а також визначають усвідомлений економічний вибір суб’єктів. Обґрунтовано зміст формальних і неформальних інститутів, розкрито існуючі форми і способи інституційного регулювання економічних відносин. Цільовою функцією інститутів у процесі відтворення економічних відносин та взаємодії економічних інтересів визнано підтримання й забезпечення ефективності об’єктивно даних економічних відносин, які задають спрямованість економічних інтересів в економічній системі, формують умови для їх реалізації суб’єктами та одночасно упорядковують економічний вибір, економічні взаємодії суб’єктів та здійснюють інституціоналізацію їх інтересів. Виявлено, що в реальній економічній дійсності інститути переважно відображають інтереси тих суб’єктів, які займають найсильніші позиції (на ринках ресурсів, у політиці, в суспільстві) і можуть створювати норми і правила, на основі яких виникає можливість максимізації власної вигоди (користі) за рахунок обмеження інших суб’єктів в її отриманні. На основі цього виникають і загострюються протиріччя інтересів, зростають трансакційні витрати, знижується рівень реалізації суспільних інтересів, а також інтересів окремих суб’єктів. Доведено, що у випадку закріплення у суспільстві неефективних для реалізації інтересів суб’єктів інститутів в економічній системі розвиваються тіньові економічні відносини, відбувається зрощення влади і власності, поширюються неформальні взаємодії суб’єктів із владою з метою реалізації своїх економічних відносин, домінує рентоорієнтована поведінка, підвищується рівень монополізації на ринках ресурсів, зростають опортунізм та корупція. 
Ключові слова:Відтворення, Економічні відносини, Економічні інтереси, Інститути, Приватні інтереси, Суспільні інтереси
Файл статті:EV20192_029-042.pdf
Література:
  • 1. Gritsenko, A.A. (2006). Institutsionalnaya arhitektonika: predmet, osnovnyie zakony, metodologiya. Nauchnye trudy DonNTU. Seriya: ekonomicheskaya, 103-1, 31-37.
  • 2. Dementev, V.V. (2009). Scho my doslidzhuiemo, koly doslidzhuiemo instituty? Ekonomichna teoriya, 3, 75-92.
  • 3. Tarasevich, V.N. (2013). Ekonomiko- teoreticheskoe znanie: universumnyie imperativyi, gipotezyi, opyityi. Moskva: TEIS.
  • 4. Lipov, V.V. (2012). Institutsionalnaya komplementarnost kak faktor formirovaniya sotsialno- ekonomicheskih sistem. Zhurnal institutsionalnykh issledovaniy, 4. - Vol. 1, 25-42.
  • 5. Pylypenko, H.M. (2008). Katehorіalne oformlennia poniattia іnstutut: problemy і perspektyvy іnstytutsіonalnoi teorіi . Ekonomіchnyy vіsnyk Natsіonalnoho hіrnychoho unіversytetu, 4, 12 -18.
  • 6. Mihaylov, A.M. (2006). Problemyi realizatsii ekonomicheskih i institutsionalnyih interesov sobstvennikov faktorov proizvodstva. Moskva: Ekonomicheskie nauki.
  • 7. Gromadskaya, O.S. (2010). Institutsionalne interesy kommercheskikh bankov. Ekonomicheskie nauki, 8(69), 46-49.
  • 8. Silantev,V. (2007). Protivorechiya sistemyi ekonomicheskih interesov i tenevyie otnosheniya. Ekonomicheskie nauki, 4(29), 160-164.
  • 9. Smit, A. (2001). Doslidzhennya pro prirodu ta prichini dobrobutu natsiy. Kyiv: Rogt-Roua1.
  • 10. Marks, K., & Engels, F. (1959). Sochineniya. Issue 2, Vol. 13. Moskva: Politicheskaya literatura.
  • 11. Marks, K., & Engels, F. (1965). Sochineniya. Issue 2, Vol. 37. Moskva: Politicheskaya literatura.
  • 12. Dementev, V.V. (2015). Suchasna teoriya in- stitutiv: identifikatsiya predmetnogo polya. Ekonomichna teoriya, 1, 26-49.
  • 13. Veblen, T. (1984). Teoriya prazdnogo klassa. Moskva: Progress.
  • 14. Kommons, Dzh.R. (2012). Institutsionalnaya ekonomika. Terra Economicus, Vol. 10, 3, 69-76.
  • 15. Hodzhson, Dzh. (2005). Evolyutsiya institutov: povestka dnya dlya buduschih issledovaniy. Zhurnal ekonomicheskoy teorii, 2, 5-18.
  • 16. Hodzhson, Dzh. (2003). Ekonomicheskaya teoriya i institutyi: Manifest sovremennoy institutsionalnoy ekonomicheskoy teorii. Moskva: Delo.
  • 17. Uilyamson, O. (1996). Ekonomicheskie instituty kapitalizma: Firmy, rynki, «otnoshencheskaya» kontraktatsiya. Sankt-Peterburg: Lenizdat; CEV Press.
  • 18. Nort, D. (1997). Instituty, institutsionalnye izmeneniya i funktsionirovanie ekonomiki. Moskva: Fond ekonomicheskoy knigi «Nachala».
  • 19. Tarasevich, V.M. (2004). Institutsionalna teoriya: metodologichni poshuki i gipotezi. Ekonomichna teoriya, 2, 45-56.
  • 20. Kleyner, G.D. (2016). Institutyi: opredelenie, priznaki i napravleniya issledovaniya. Upravlenie, 3, 5- 11.
  • 21. Shastitko, A.E. (1998). Neoinstitutsionalnaya ekonomicheskaya teoriya. Moskva:TEIS.
  • 22. Nelson, R., & Uinter S. (2000). Evolyutsionnaya teoriya ekonomicheskikh izmeneniy. Moskva: Finstatinform.
  • 23. Vodyanenko, O.I., & Zhukova, E. B. (2014). Razvitie institutov realizatsii interesov subiektov postindustrialnoy ekonomiki. Sovremennaya ekonomika: problemy i resheniya, 9(57), 96-104.
  • 24. Ivashina, S.Yu., & Ivashina O.F. (2018). Institutsionalna ekonomika. Dnipro: Universitet mytnoyi spravy ta finansiv.
  • 25. Mihaylov, A. M. (2013). Realizatsiya ekonomicheskikh i institutsionalnyih interesov v protsesse stanovleniya innovatsionnoy ekonomiki v Rossii. Ekonomicheskie nauki, 8(105), 39-43.
  • 26. Greyf, A. (2013). Institutyi i put k sovremen- noy ekonomike. Uroki srednevekovoy torgovli. Moskva: Dom vyisshey shkolyi ekonomiki.
  • 27. Gritsenko, A. A. (Ed.). (2018). Vidtvoryu- valna dinamika ekonomichnih sistem: instituti ta diyalnist. Kyiv: DU «In-t ekon. ta prognozuv. NAN Ukrayiny».
  • 28. Norgaard, O. (2007). Ekonomichni institutsiyi ta demokratichna reforma. Porivnyalniy analiz postkomunistichnih krayin. Kyiv: Nika-tsentr.
  • 29. Skoog, G.E. (n.d.). Supporting the Develop- ment of Institutions. - Formal and Informal Rules. Retrieved from http://www.sida.se/contentassets/502276753e2c429b9c4 e066ae0c16872/20053-supportingthe-development-of- institutions---formal-and-informal-rules. -an-evaluation- theme-basic-concepts_1886.pdf.
  • 30. Pylypenko, H.M. (2012). Іnstytutsіonalnі chynnyky spіvvіdnoshennia derzhavnoi і rynkovoi koordynatsіi ekonomіchnoi dіyalnostі. Dnipropetrovsk: Natsіonalnyy hirnychyy unіversytet.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.