ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2019 №2 (66)
Рубрика:Економічна теорія
УДК:332.145
DOI:https://doi.org/10.33271/ev/66.043
Мова статті:Українська
Сторінки:43-52
Заголовок:Сутність та структура високотехнологічного сектору національної економіки
Автори:Прушківська Е. В., НУ «Запорізька політехніка»,
Ткачук А. М., НУ «Запорізька політехніка»
Анотація:У статті розглядається проблема визначення сутності високотехнологічного сектору національної економіки. Аналіз наукових праць вітчизняних та іноземних вчених дозволив авторам прийти до висновку, що критерій високо технологічності може бути застосованим тільки до сектору національної економіки, а не до її сфери. Доведено, що основними складовими високотехнологічного сектора виступають дві основні дві сфери, а саме: сфера високотехнологічного матеріального виробництва (що виробляє продукти промисловості та АПК) та сфера надання високотехнологічних послуг (що виробляє сервісні продукти, у тому числі й товари соціальної спрямованості). Здійснено дослідження існуючих підходів та критеріїв визначення високотехнологічних галузей економіки у різних країнах світу, що реалізовані міжнародними організаціями та окремими країнами (ОЕСР, США, Канада, країни ЄС, Китай, Україна). Виявлено, що найбільш поширеним у світі є кількісний підхід ОЕСР, який базується на розрахунку показників відношення витрат на НДДКР до показників випуску продукції. У США та Канаді широке застосування (в організаціях АеА та СВ) отримали експертний та товарний підходи. Вони дозволяють визначити рівень технологічності по кожній конкретній товарній групі. У ході дослідження встановлено, що для різних дослідницьких цілей можуть використовуватися різні підходи щодо визначення високотехнологічних галузей економіки. Показано, що галузевий підхід слід застосовувати для цілей макроекономічного аналізу та міжнародних співставлень; товарний підхід – для зіставлення обсягів експорту / імпорту продукції; підхід, що базується на визначенні високотехнологічного підприємства – для розробки державної системи підтримки та стимулювання розвитку високотехнологічного сектору. Представлена адаптована до українських реалій галузева структура високотехнологічного сектору національної економіки, в якій поряд з високотехнологічними галузями промисловості та АПК виділено галузі сфери послуг, що відрізняються високою знаннєємністю (knowledge intensive high-technology services) 
Ключові слова:Високі технології, Сектор, Сфера, Високотехнологічний сектор, Національна економіка, Галузева структура, Критерії, Підходи
Файл статті:EV20192_043-052.pdf
Література:
  • 1. Stratehiya rozvytku vysokotekhnolohichnykh haluzey Ukrayiny do 2025 r. Retrieved from http://www.me.gov.ua/Documents/ Down- load?id=8b96d8a1-8009-4c0e-a7d5-a7d96a2a7072
  • 2. Science and Engineering Indicators 2018. Re- trieved from https://www.nsf.gov/statistics/2018/nsb20181/ as- sets/nsb20181.pdf
  • 3. Volkova, O.D., & Manaenko, I.M. (2018). Tendentsiyi, problemy ta perspektyvy rozvytku vysoko- tekhnolohichnoho vyrobnytstva v Ukrayini. Aktualni problemy ekonomiky ta upravlinnya : zbirnyk naukovykh pratsʹ molodykh vchenykh, 12. Retrieved from http://ela.kpi.ua/handle/123456789/24611
  • 4. Oppeld, L. I. (2012). Osoblyvosti ta rozvytok vysokotekhnolohichnoho sektora ekonomiky Ukrayiny v umovakh hlobalizatsiyi. Ekonomika i rehion, 6, 66-71. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/econrig_2012_6_14
  • 5. Salikhova, O.B. (2012). Vysoko- tekhnolohichni vyrobnytstva: vid metodolohiyi otsinky do pidnesennya v Ukrayini. Kyiv: NAS of Ukraine, Institute of Economics. and forecasting.
  • 6. Fedulova, LI. (2009). Tendentsiyi rozvytku vysokotekhnolohichnoho sektoru ekonomiky Ukrayiny. Ekonomist, 1, 32-36.
  • 7. Fedulova, L.I. (2008). Metodolohichni pidkhody do otsinky tekhnolohichnoho rivnya promyslovoho vyrobnytstva. Nauka ta innovatsiyi, 4, 65-84.
  • 8. Melnyk, O. G. (2014). Systemy finansuvannya vysokykh tekhnolohiy. Problemy ekonomiky, 4, 47-52. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Pekon_2014_4_6.
  • 9. Skórska, A. (2016). High-tech industry and knowledge intensive services as carriers of knowledge- based economy in Poland and in other European Union member states. Folia Pomer. Univ. Technol. Stetin., Oeconomica, 331(85)4, 137-146. DOI: 10.21005/oe.2016.85.4.14
  • 10. Vávrová, D. (2017). Approaches to the classification of high-tech companies from the negative and positive point of view. Proceedings from MIIM '17 «Perspectives of Business and Entrepreneurship Development in Digital Age». Brno, Czech Republic. Retrieved from https://www.semanticscholar.org/paper/Approaches-to- the-classification-of-high-tech-from- Vávrová/0f3458b78a23b99188b47f5248a262ef0169516b
  • 11. Metz, R. (1969). Market Place: Collins Versus The Middle Man. The New York Times. April 24, 64.
  • 12. Nakaz Ministerstva promyslovoyi polityky Ukrayiny «Pro zatverdzhennya metodyky identyfikatsiyi ukrayinsʹkykh vysokotekhnolohichnykh promyslovykh pidpryyemstv» vid 08.02.2008 r. № 80. Retrieved from http://www.uazakon.com/documents/date_ee/pg_gtwgwd /index.htm
  • 13. Salikhova, O.B. (2009). Metodolohichni pidkhody do otsinky vysokotekhnolohichnoho sektora ekonomiky Ukrayiny. Ekonomika ta prohnozuvannya, 3, 75-86. Retrieved from http://eip.org.ua/docs/EP_09_3_75_uk.pdf
  • 14. OECD Taxonomy of Economic Activities Based on R&D Intensity. (2016). OECD Science, Tech- nology and Industry Working Papers. doi:10.1787/5jlv73sqqp8r-en
  • 15. Klasyfikatsiya vydiv ekonomichnoyi diyalnos- ti (KVED-2010). Retrieved from http://kved.ukrstat.gov.ua/ KVED2010/kv10_i.html
  • 16. Eurostat indicators on High-tech industry and Knowledge-intensive services. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/cache/metadata/Annexes/hte c_esms_an3.pdf.
Air Force 1

Головний редактор

Пилипенко Г. М., доктор економічних наук, професор кафедри туризму та економіки підприємства НТУ «Дніпровська політехніка»


Заступники головного редактора:

Вагонова О. Г., доктор економічних наук, завідувач кафедри прикладної економіки, підприємництва та публічного управління НТУ «Дніпровська політехніка»

Амоша О. І., академік НАН України, доктор економічних наук, почесний директор Інституту економіки промисловості Національної академії наук України



Голова редакційної ради

Швець В. Я., доктор економічних наук, завідувач кафедри менеджменту НТУ «Дніпровська політехніка»


Редакційна рада:

Бардась А. В., доктор економічних наук, декан факультету менеджменту, професор кафедри менеджменту НТУ «Дніпровська політехніка»

Булєєв І. П., доктор економічних наук, головний науковий співробітник відділу проблем економіки підприємств Інституту економіки промисловості Національної академії наук України

Герасименко А. Г., доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії та конкурентної політики Київського національного торговельно-економічного університету

Іванова М. І., доктор економічних наук, доцент кафедри менеджменту НТУ «Дніпровська політехніка»

Залознова Ю. С., член-кореспондент НАН України доктор економічних наук, директор Інституту економіки промисловості Національної академії наук України

Єрмошкіна О. В., доктор економічних наук, завідувач кафедри економічного аналізу та фінансів, НТУ «Дніпровська політехніка»

Кострицька С. І., завідувач кафедри іноземних мов, НТУ «Дніпровська політехніка»

Кочура Є. В., доктор технічних наук, завідувач кафедри економіки та економічної кібернетики, НТУ «Дніпровська політехніка»

Литвиненко Н. І., доцент кафедри економічної теорії та міжнародних економічних відносин, НТУ «Дніпровська політехніка»

Пашкевич М. С., доктор економічних наук, завідувач кафедри обліку і аудиту, НТУ «Дніпровська політехніка»

Прокопенко В. І., доктор технічних наук, професор кафедри прикладної економіки, підприємництва та публічного управління, НТУ «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ю. І., доктор економічних наук, завідувач кафедри економічної теорії та міжнародних економічних відносин, НТУ «Дніпровська політехніка»

Прушківська Е. В., доктор економічних наук, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин, НУ «Запорізька політехніка»

Трифонова О. В., доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту, НТУ «Дніпровська політехніка»

Шаповал В. М., доктор економічних наук, завідувач кафедри туризму та економіки підприємства, НТУ «Дніпровська політехніка»


Міжнародна редакційна рада

Г. Кошебаєва, доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту підприємства Карагандинського державного технічного університету, Казахстан.

В. Тарас, PhD, доцент кафедри міжнародного бізнесу Університету Південної Кароліни, м. Грінсборо, США.

Ш. Форліч, доктор економічних наук, ректор Вищої банківської школи, м. Вроцлав, Польща.

М. Шефер, PhD, керівник соціально-освітнього проекту з підвищення знань в галузі економіки Науково-освітньої асоціації «SEPIKE», м. Мюнхен, Німеччина.


Провідний редактор Черченко Н. А.

Літературний редактор Ісакова М. Л.

Технічний редактор Казиміренко О. В.

Nike WMNS Air Force 1 Shadow White/Hydrogen Blue-Purple

Адреса редакції:

Кафедра економічної теорії та міжнарожних економічних відносин, НТУ «Дніпровська політехніка», проспект Яворницького, 19, м. Дніпро, Україна, 49005.

 

Телефони для довідок: +380 (56) 47-15-66, +380 (97) 115-75-45 – провідний редактор Черченко Ніна Альбертівна.

 

 E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Nike
  • Економічна теорія (актуальні проблеми сучасної економічної теорії, економічної історії та історії економічної думки, методологія економічної науки);
  • Міжнародні економічні відносини (теоретичні та практичні питання розвитку міжнародних економічних відносин, проблеми глобалізації, особливості соціально-економічного та сталого розвитку країн світу);
  • Підприємництво та економіка підприємства (розвиток підприємницької діяльності та питання забезпечення ефективного функціонування підприємств);
  • Фінанси (закономірності та механізми функціонування фінансового ринку, фінансово-кредитна підтримка підприємств);
  • Облік та оподаткування (дослідження методології, методики і організації бухгалтерського обліку, аналізу, ревізії та аудиту фінансово-господарської діяльності підприємств і податкової системи);
  • Економіка природокористування (проблеми підвищення ефективності використання природних ресурсів, питання ресурсозбереження, пошуку та обґрунтування доцільності використання тих чи інших джерел отримання сировини, напрямів та результативності економічної політики держави у сфері ресурсозбереження та охорони навколишнього середовища);
  • Менеджмент (проблеми теорії та практики менеджменту в економічній діяльності.);
  • Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень (наукове обґрунтування методів, спрямованих на підвищення ефективності прийняття управлінських рішень в економіці);
  • Маркетинг (теоретичні та практичні питання маркетингового підходу до розвитку галузі та підприємства);
  • Публічне управління та адміністрування (дослідження державних систем регулювання економіки, функцій, структур управління на різних рівнях, проблеми організаційно-економічного механізму державної підтримки підприємницьких структур, активізації діяльності територіальних громад).
Nike