Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2019 №2 (66)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:330.341:316.334
DOI:https://doi.org/10.33271/ev/66.053
Мова статті:Українська
Сторінки:53-62
Заголовок:Розвиток соціальної сфери через призму інституційних змін
Автор:Багмет К. В., Сумський державний університет
Анотація:У статті проведено дослідження передумов інституційних змін у соціальній сфері України через аналіз якості інституційного режиму та чинної моделі управління і фінансування соціальних послуг. Порівняльний аналіз країн за співвідношенням індексу економіки знань у часі показав, що саме за рахунок інституційної складової відбувається зменшення значення даного індексу. Країни з високим рівнем доходу не демонструють динаміку суттєвого зростання за цим індексом. Репрезентативним є те, що країни, які знаходяться на шляху створення конкурентних інститутів (країни Балтії, Польща) демонструють зростаючу динаміку індексу економіки знань, в тому числі за розвитком інститутів. Інформативним є також аналіз окремих складових індексу економіки знань. Так, за кількісним показником, що характеризує економічний та інституційний режими, Україна демонструє зниження якості інституційного середовища за період з 2000 по 2012 роки. Проведено порівняльний аналіз моделей управління соціальними послугами України та розвинених країн світу. Виявлено, що в Україні сформована багаторівнева модель управління соціальними послугами, особливістю якої є віднесення більшості послуг до усіх трьох рівнів управління та фінансування. Результати аналізу свідчать, що управління наданням соціальних послуг розподілено в межах широкого кола зацікавлених сторін. Основна відмінність моделей управління соціальними послугами в Україні та у країнах аналізованої групи полягає у ступені залучення приватного капіталу. Сучасні тенденції розвитку соціальної сфери свідчать про необхідність розвитку у соціальній сфері інститутів ринкової економіки: ринку соціальних послуг, соціального підприємництва у поєднанні з розвитком інвестицій соціального впливу. Регулювання цих процесів необхідно здійснювати на таких принципах, як: пріоритет соціальних цілей у співпраці стейкхолдерів, постійне удосконалення якості, пріоритетність одного рівня управління бюджетними коштами, етапність та комплексна оцінка наслідків впровадження нових моделей управління соціальними послугами. 
Ключові слова:Соціальна сфера, Інституційні зміни, Індекс економіки знань, Управління, Соціальне підприємництво, Інвестиції соціального впливу, Фінансове забезпечення інституційних перетворень
Файл статті:EV20192_053-062.pdf
Література:
  • 1. Horemykina, Yu. (2009). Problemy rozvytku nederzhavnykh orhanizatsii u sferi nadannia sotsialnykh posluh. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika, 1, 161-168.
  • 2. Perspektivy razvitiya mirovoy ekonomiki. Institutsionalnoe stroitelstvo. Mezhdunarodnyy valyutnyy fond. Retrieved from https://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2005/02/rus/w eo0905r.pdf
  • 3. North, D. (1997). Instituty, institutsionalnye izmeneniya i funktsionirovanie ekonomiki. Moskva: «Nachala».
  • 4. Kleiner, G.B. (2004). Evoliutsiia institutsionalnykh system. Moskva: Nauka.
  • 5. Kuzminov, Ya.Y., Radaev, V.V., Yakovlev, A.A., & Yasin, E. H. (2005). Instituty: ot zaimstvovaniya k vyrashchivaniyu: opyt rossiyskikh reform i vozmozhnoe kultivirovanie institutsional'nykh izmeneniy. Moskva: HSE. Retrieved from https://www.hse.ru/data/2012/11/26/1301612767/2005_i nstitution_ot_zaim_k_vyrasch.pdf
  • 6. Williamson, O. E. (2000). The New Institutional Economics: Taking Stock, Looking Ahead. Journal of Economic Literature, 38(3), 595-613. doi:10.1257/jel.38.3.595.
  • 7. Comparative Empirical Analysis and Ideal Types of Institutional Interaction. (2006). Institutional Interaction in Global Environmental Governance. doi:10.7551/mitpress/3808.003.0018.
  • 8. Gehring, T., & Oberthür, S. (2009). The Causal Mechanisms of Interaction between International Institutions. European Journal of International Relations, 15(1), 125-156. doi:10.1177/1354066108100055
  • 9. KINGSTON, C., & CABALLERO, G. (2009). Comparing theories of institutional change. Journal of Institutional Economics, 5(2), 151-180. doi:10.1017/s1744137409001283
  • 10. Roland, G. (2004). Understanding institution- al change: Fast-moving and slowmoving institutions. Studies in Comparative International Development, 38(4), 109-131. doi:10.1007/bf02686330
  • 11. Knowledge economy index. Retrieved from http://knoema.ru/search?query=knowledge%20economy %20index
  • 12. Benchmarking Countries in the Knowledge Economy: Presentation of the Knowledge Assessment Methodology (KAM). Knowledge for Development Program. World Bank Institute, November 9, 2004. Retrieved from http://siteresources.worldbank.org/ KFDLP/Resources/KAMBoardBriefing.pdf
  • 13. Biudzhetnyi kodeks Ukrainy vid 08.07.2010. Retrieved from http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/2456-17
  • 14. Social Impact Investment: Building the Evi- dence Base. Organisation for Economic Cooperation and Development. December 15, 2015. Retrieved from http://www.oecd.org/publications/social-impact- investment-9789264233430-en.htm
  • 15. Zakon Ukrainy «Pro sotsialni posluhy» vid 17/01/19. Retrieved from https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/2671-19.
  • 16. Financing Social Impact. Funding social in- novation in Europe - mapping the way forward. European Commission, 2012, 54 pp.
  • 17. Eyes on the Horizon. The Impact Investor Survey/ Global Impact Investing Network, J.P. Morgan, Global Social Finance, 04 May 2015. Retrieved from https://www.jpmorgan.com/cm/BlobServer/giin_2015.pd f?blobkey=id&blobwhere=1320674289058&blobheader =application/pdf&blobheadername1=Cache-Control& blobheadervalue1=private&blobcol=urldata&blobtable= MungoBlobs
  • 18. Annual Impact Investor Survey 2017. The Global Impact Investing Network, May 17, 2017. A. Mudaliar, H. Schiff, R. Bass, H. Dithrich. Retrieved from https://thegiin.org/assets/GIIN_AnnualImpactInvestorSur vey_2017_Web_Final.pdf

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.