Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2020 №1 (69)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:330.45:330.46
DOI:https://doi.org/10.33271/ev/69.022
Мова статті:Українська
Сторінки:22-29
Заголовок:Сутність, особливості та параметри цифрової економіки
Автори:Лазебник Л. Л., Університет державної фіскальної служби України,
Войтенко В. О., Університет державної фіскальної служби України
Анотація:Методологія дослідження. З використанням загальнотеоретичних (аналізу, синтезу, індукції, дедукції) та спеціальних (систематизації, абстрагування, декомпозиції) методів наукового пізнання в статті досліджено теоретичні засади цифрової економіки та здійснено критичний всебічний аналіз та систематизацію наукових і практичних підходів до трактування сутності цифрової економіки та процесів її цифровізації. Результати. Упорядковано основні переваги процесу цифровізації економіки та соціально-економічних процесів у порівнянні з традиційним ринком. Виявлено першоджерела наукового зародження теорії цифрової економіки та цифровізації в зарубіжних країнах. Визначено основні наукові праці, автори яких піднімали питання необхідності трансформації економіки в економіку цифрового типу. Розглянуто сучасні загальноприйняті трактування цифрової економіки різними зарубіжними державними інституціями в контексті прийняття концепцій та програм цифровізації економіки та соціально-економічних процесів. Виокремлено основні компоненти економіки цифрового типу: інфраструктурне забезпечення електронного бізнесу (e-business infrastructure), електронний бізнес (e-business) та електронна торгівля (e-commerce). Визначено драйвери цифрової трансформації в економіці: Інтернет речей, великі данні, штучний інтелект, технологія блок-чейн. Систематизовано та проаналізовано підходи до трактування сутності цифрової економіки зарубіжними та вітчизняними науковцями. Новизна. Обґрунтовано взаємозв’язок цифрової економіки та нового технологічного укладу (устрою) – четвертої індустріальної (промислової) революції на базі інформаційних систем і технології та баз знань. Запропоновано власне визначення цифрової економіки із здійсненням акценту на комплексність даного поняття і явища. Практична значущість. Окреслено особливості цифрової економіки та її прояви на тлі розгортання четвертої індустріальної (промислової) революції на базі інформаційних технологій та баз знань. Проаналізовано вітчизняний досвід розгортання та нормативно-правового забезпечення трансформації економіки в економіку цифрового типу. 
Ключові слова:Економіка, Цифрова економіка, Цифровізація, Цифрова трансформація економіки, Інфраструктурне забезпечення електронного бізнесу, Електронний бізнес, Електронна торгівля, Інтернет речей, Великі данні, Штучний інтелект, Технологія блок-чейн, Четверта промислова революція
Файл статті:EV20201_022-029.pdf
Література:
  • 1. Tapscott, D. (1997). The digital Economy: promise and peril in the age of networked intelligence. New York: McGraw-Hill. 265 p.
  • 2. Negroponte, N. (1995). Being Digital. NY: Knopf. 256 p.
  • 3. US Department of Commerce. (1999). Falling Through the Net: Defining the Digital Divide. Washington, DC: US Government Printing Office.
  • 4. Brynjolfsson, E., & Kahin, B. (Eds.). (2000). Understanding the Digital Economy. doi:10.7551/mit- press/6986.001.0001.
  • 5. Fu, F., Liu, L., & Wang, L. (2008). Empirical analysis of online social networks in the age of Web 2.0. Physica A: Statistical Mechanics and Its Applications,
  • 387(2-3), 675-684. doi:10.1016/j.physa.2007.10.006
  • 6. Drucker, P. F. (1970). The Age of Discontinuity. Guidelines to Our Changing Society. Population (French Edition), 25(1), 171. doi:10.2307/1529579
  • 7. Bell, D. (1973). The Coming of Post-Industrial Society. New York: Basic Books Inc.
  • 8. EAEU Digital Agenda 2025: prospects and recommendations. Retrieved from http://www.eurasian commission.org/ru/act/dmi/Pages/digital_agenda.aspx
  • 9. Department of Broadband, Communications and the Digital Economy of Government of Australia. Retrieved from https://www.aph.gov.au/Parliamentary_ Business/Senate_Estimates/ecactte/estimates/supp0809/b cde/index
  • 10. Cabinet of the United Kingdom. Retrieved from https://www.gov.uk/government/ publications/uk- digital-strategy
  • 11. BCS, The Chartered Institute for IT. Retrieved from https://www.bcs.org/
  • 12. European Parliament. Retrieved from http://www.euro parl.europa.eu/portal/en
  • 13. Economist Intelligence Unit. Retrieved from http://www.eiu.com/home.aspx
  • 14. Organization for Economic Co-operation and Development. Retrieved from https://www.oecd.org/
  • 15. Information Economy Report 2012. UNCTAD.
  • 142 p.
  • 16. Schwab, K. (2018). The Fourth Industrial Revolution public community. Tạp Chí Nghiên Cứu Dân Tộc, (23). doi:10.25073/0866-773x/97 Retrieved from https://www.weforum.org/about/the-fourth-industrial- revolution-by-klaus-schwab
  • 17. Tapscott, D. (1997). The digital Economy: promise and peril in the age of networked intelligence. New York: McGraw-Hill.
  • 18. Lane, N. (1999). Information Systems Fron- tiers, 1(3), 317-320. doi:10.1023/a:1010010630396.
  • 19. The Future of Businesses and Jobs in Asia Pacific’s Digital Economy. Retrieved from https://www.cognizant.com/whitepapers/the-work-ahead- the-future-of-business-and-jobs-in-asia-pacifics-digital- economy-codex2255.pdf
  • 20. Dahlman, C., Mealy, S., & Wermelinger, M. (2016). Harnessing the Digital Economy for Developing Countries. OECD. Paris. Retrieved from http://www.oecdilibrary.org/docserver/download/4adffb2
  • 4-en.pdf
  • 21. Koliadenko, S.V. (2016). Tsyfrova ekonomika: peredumovy ta etapy stanovlennia v Ukraini i u sviti. Ekonomika. Finansy. Menedzhment: aktualni pytannia nauky i praktyky, (6). 105-112.
  • 22. Veretiuk, S.M., & Pilinskyy, V.V. (2016). Vyznachennia priorytetnykh napriamkiv rozvytku tsyfrovoi ekonomiky v Ukraini. Naukovi zapysky Ukrainskoho naukovo-doslidnoho instytutu zviazku, (2),
  • 51-58.
  • 23. Kit, L.Z. (2014). Evoliutsiia merezhevoi ekonomiky. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho uni- versytetu. Ekonomichni nauky, (3), 187-194.
  • 24. Dannikov, O.V., & Sichkarenko, K.O. (2018). Kontseptualni zasady tsyfrovizatsii ekonomiky Ukrainy. Infrastruktura runku, (17), 73-79.
  • 25. OECD Digital Economy Outlook 2015, 2016,
  • 2017. OECD Publishing, Paris. Retrieved from https://espas.secure.europarl.europa.eu/orbis/sites/default /files/ generated/document/en/9317011e.pdf
  • 26. Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018-2020 roky ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/67-
  • 2018-%D1%80

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.