Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2020 №2 (70)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:338.242
DOI:https://doi.org/10.33271/ev/70.044
Мова статті:Українська
Сторінки:44-52
Заголовок:Державно-приватне партнерство як елемент механізму розвитку транспортної інфраструктури України
Автори:Полякова О. М., Український державний університет залізничного транспорту,
Ліпська Т. І., Український державний університет залізничного транспорту,
Кучинська О. М., Український державний університет залізничного транспорту
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування методів: системного підходу до розвитку державно-приватного партнерства; логічного узагальнення – при визначенні категорії «державно-приватне партнерство»; структурно-функціонального та порівняльного аналізу – при дослідженні тенденцій, факторів та моделей державно-приватного партнерства. Результати. Визначено роль державно-приватного партнерства у розвитку транспортної інфраструктури. Підкреслено, що відповідальність держави за розвиток галузей інфраструктури при обмеженості фінансових можливостей визначає необхідність об'єднання ресурсів і дій держави та приватного сектора в різних формах державно-приватного партнерства. Наведено трактування державно-приватного партнерства, виокремлено його ознаки, сфери реалізації в Україні. Проаналізовано європейський досвід розвитку державно-приватного партнерства в транспортній галузі. Розглянуто особливості становлення й розвитку державно-приватного партнерства в Україні. Виявлено, що в Україні ефективність діяльності державно-приватних партнерств пов'язана з функціонуванням неформальних інститутів. Розглянуто моделі державно-приватного партнерства. Зазначено, що залучення приватних коштів вимагатиме пропорційного збільшення державного фінансування, нового підходу до системи управління ризиками, урахування національних звичаїв, традицій, особливостей економічної та організаційної культури бізнес-партнерів. Новизна. Обґрунтовано доцільність застосування інституційного підходу до вивчення відносин партнерства державного і приватного секторів при реалізації інфраструктурних проектів у сфері транспорту. Практична значущість. Запропоновано напрями удосконалення взаємодії державного та приватного сектору при реалізації інфраструктурних проектів, які спрямовані на мінімізацію впливу неформальних інститутів на розвиток партнерства. 
Ключові слова:Державно-приватне партнерство, Публічно-приватне партнерство, Транспортна інфраструктура, Державний сектор, Бізнес-партнери, Інвестиції, Модель взаємодії, Концесія, Фінансування, Ефективність
Файл статті:EV20202_044-052.pdf
Література:
  • 1. Gladukh, M.V. (2017). Analiz realizovannykh proektov gosudarstvenno-chastnogo partnerstva v Ukraine. Proceedings from MIIM '17: Internet - conference KNUMG im. O.M. Beketova. Retrieved from https://eprints.kname.edu.ua/45506/1/ilovepdf_com-261-263.pdf.
  • 2. Reyting infrastruktury Ukrainy: dinamika za 7 let. Retrieved from https://cfts.org.ua/infographics/reyting_infrastruktury_ukrainy_dinamika_za_7_let.
  • 3. Samaeva, Yu. (2016). Gosudarstvenno-chastnoe partnerstvo - ne tsel, a odin iz sposobov eyo dostizheniya. Retrieved from https://zn.ua/macrolevel/gosudarstvenno-chastnoe-partnerstvo-ne-cel-a-odin-iz-sposobov-ee-dostizheniya-_.html.
  • 4. Amelin, A. (2016). Bolshoy Ukraine bolshie proekty. Tsentr Transportnykh Strategiy. Retrieved from http://cfts.org.ua/opinions/bolshoy_ukraine_bolshie_proe kty_94.
  • 5. Realizatsiia proektiv derzhavno-pryvatnoho partnerstva v Ukrayini. (2017). Kyiv: SPILNO.
  • 6. Borshchevskiy, G.A. (2019). Gosudarstvenno- chastnoe partnerstvo. Moskva: Yurayt.
  • 7. Dykan, V.L. & Tolstova, A.V. (2018). Rozvytok ekonomiky Ukrayiny na osnovi pryntsypu rivnopravnosti vidnosyn derzhavy, biznesu ta suspilstva. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti, (63), 9-19. https://doi.org/10.18664/338.47:338.45.v0i63.146213.
  • 8. Pidgaets, S. (2011). Evropeyskiy opyt primeneniya modeley gosudarstvenno-chastnogo partnerstva. Zhurnal Evropeyskoy Ekonomiki, (10), 311-330.
  • 9. Stetsenko, T.V., Yaremenko, V.H. & Losieva, O.M. (2017). Vidbir proektiv rozvytku terytorialnykh hromad dlia spivfinansuvannia z mistsevykh biudzhetiv. Economika i suspilstvo, (11), 474-480.
  • 10. Shein, K. (2017). Pochemu chastnye investory otkazyvayutsya rabotat s gosudarstvom? Retrieved from https://uz.ligazakon.ua/magazine_article/EA010008. (in Ukrainian).
  • 11. Bondar, N.M. (2010). Svitovyi dosvid derzhavno-pryvatnoho partnerstva u transportniy haluzi. Efektyvna ekonomika, (6). Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2010_6_19.
  • 12. Volkov, B.A., & Dobrin, A.Yu. (2017). Effektivnost mekhanizmov GChP dlya transportnoy infrastruktury. Mir transporta, (15/2), 124-139.
  • 13. Dykan, V.L., & Obruch, H.V. (2020). Upravlinnia realizatsiieiu spilnykh investytsiinykh proektiv za uchastiu pidpryiemstv zaliznychnoho transportu v umovakh tsyfrovizatsii. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti, (69), 9-21. https://doi.org/10.18664/338.47:338.45.v0i69.200533
  • 14. Pashchenko, Yu.Ye., & Korin, M.V. (2015). Derzhavno-pryvatne partnerstvo yak mekhanizm finansovoho zabezpechennia rozvytku transportnoi infrastruktury zaliznyts. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti, (49), 74-79. https://doi.org/10.18664/338.47:338.45.v0i49.51099
  • 15. Gavrilenkov, A.A., Dobrin, A.Yu. & Chulikov, V.V. (2012). GChP v transportnoy otrasli. Mir transporta, (1), 96-101.
  • 16. White Paper. Upravlinnia mistsevoiu kulturnoiu spadshchynoiu v Ukraini: ohliad derzhavnoi polityky, dzherel ta modeley finansuvannia. (2019). Retrieved from https://reherit.org.ua/wp- content/uploads/2019/08/White-Paper_Management-of- Local-Cultural-Heritage-in-Ukraine_State-Policy- Review-Sources-and-Funding-Models-1.pdf.
  • 17. Pro derzhavno-pryvatne partnerstvo: Zakon Ukrainy №2404-VI (2010). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2404-17.
  • 18. Market Update Review of the European PPP Market in 2019. (2019). Retrieved from https://www.eib.org/attachments/epec/epec_market_upda te_2019_en.pdf
  • 19. Adamchuk, O. (2019). Infrastrukturnye investitsii pobili rekord. Retrieved from https://www.vedomosti.ru/economics/articles/2019/01/15 /791511-rinok-infrastrukturnih-kontsessii.
  • 20. Stan zdiisnennia DPP v Ukraini. (2017). Retrieved from https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=9fc90c5e-2f7b-44b2-8bf1-1ffb7ee1be26&title=StanZdiisnenniaDppVUkraini.
  • 21. Bystritskaya, O. (2018). Gosudarstvenno- chastnoe partnerstvo v sfere infrastruktury: kak v Ukraine primenit mirovoy opyt. Proceedings from MIIM '18: Materialy konferentsii «Infrastrukturnye proekty GChP v Vostochnoy Evrope, na Kavkaze i v Tsentralnoy Azii.
  • 2018». Retrieved from https://cfts.org.ua/articles/gosudarstvenno_chastnoe_partnerstvo_v_sfere_infrastruktury_kak_v_ukraine_primenit _mirovoy_opyt_1458. .
  • 22. Ekonomika Ukrainy: rezultaty 2018 roku ta yikh vidlunnia u maybutniomu. Retrieved from https://ngoipr.org.ua/news/ekonomika-ukrayiny-rezultaty-2018-roku-ta-yih-vidlunnya-u-majbutnomu/.
  • 23. Deiaki pytannia orhanizatsii zdiysnennia derzhavno-pryvatnoho partnerstva: Postanova KMU №384. (2011). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/384-2011-%D0%BF.
  • 24. Zatvornitskaya, O. (2018). Gosudarstvenno- chastnoe partnerstvo: pora uchitsya na oshibkakh. Retrieved from https://zn.ua/macrolevel/gosudarstvenno-chastnoe-partnerstvo-pora-uchitsya-na-oshibkah-295814_.html.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.