Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2020 №2 (70)
Рубрика:
УДК:339.9
DOI:https://doi.org/10.33271/ev/70.053
Мова статті:Українська
Сторінки:53-64
Заголовок:Перспективні сценарії досягнення сталого розвитку в умовах глобальних загроз
Автори:Стукало Н. В., Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти,
Литвин М. В., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Методологічну базу дослідження сформували праці провідних вітчизняних та зарубіжних учених, інформаційно-аналітичні матеріали міжнародних фінансових інститутів. Результати отримані за рахунок застосування методів порівняльного, статистичного аналізу – при кількісному оцінюванні сталого розвитку країн світу, системного підходу – при обґрунтуванні сценаріїв сталого розвитку країн світу в умовах глобальних загроз, індукції та дедукції – при обґрунтуванні та розробці методологічного підходу до визначення сталого розвитку країни у мовах глобальних загроз. Результати. У дослідженні кількісно оцінено досягнення сталого розвитку різними країнами світу в глобальному контексті. Визначено, що для більшості країн характерною є взаємозалежність соціальної та економічної складових сталого розвитку, що підтверджує взаємозв’язок між рівнями економічного добробуту країни та розвиненості її соціальної сфери. Проаналізовано глобальні загрози сталого розвитку країн світу та рівень безпеки життя у цих країнах. Обґрунтовано перспективні сценарії досягнення сталого розвитку в умовах глобальних загроз. Визначено, що спад світової економіки в 2020 р. буде більш глибоким у порівнянні із попередніми глобальними кризами, але вже у 2021–2022 рр. після подолання нової пандемії, почнеться її оновлення і зростання відповідно до об’єктивних законів розвитку. Новизна. Розроблено та обґрунтовано методологічний підхід до визначення сталого розвитку країни в умовах глобальних загроз, який дозволяє оцінити досягнення сталого розвитку країни з урахуванням глобальних загроз, показників готовності та її вразливості до кризи, що, у свою чергу, дає підстави для визначення антикризових заходів та вироблення рекомендацій з коригування політики для посилення сталого розвитку в контексті глобальних кризових явищ. Практична значущість. Одержані результати можуть бути використані для визначення пріоритетних напрямів забезпечення сталого розвитку України в умовах глобалізаційних загроз та побудови ефективної економічної, соціальної та екологічної політики, орієнтованої на досягнення сталого розвитку країни. 
Ключові слова:Глобалізація, Сталий розвиток, Концепція сталого розвитку, Глобальні загрози, Перспективні сценарії, Цілі сталого розвитку
Файл статті:EV20202_053-064.pdf
Література:
  • 1. Buryk, Z.M. (2017). Prohnozuvannia pokaznykiv staloho rozvytku Ukrainy. Demokratychne vriaduvannia, Vyp. 20, Lviv: Lvivskyy rehionalnyy in- stytut derzhavnoho upravlinnia. Retrieved from http://www.lvivacademy/com/vidavnitstvo_1/visnyk20 /index.html.
  • 2. Buryk, Z.M. (2018). World evaluation systems of the sustainable development of state. European Coop- eration: Scientific Approches and Applied Technologies. Warszawa (Poland), 1(32), 69-78.
  • 3. Zhukov, S.A., & Malinoshevska, K.І. (2018). Stratehiia staloho rozvytku Ukrainy: analiz natsionalnoho, rehionalnoho ta pidpryiemnytskoho rivniv zabezpechennia. Upravlinnia ekonomikoiu: Teoriia ta praktyka, 12-20.
  • 4. Diachenko, V.S. (2019). Osolyvosti mekhanizmu zabezpechennia staloho rozvytku rehioniv. Ekonomichnyi visnyk Donbasu, 1(55), 90-93.
  • 5. Zakharchenko, O.V. (2015). Naukovi osnovy staloho rozvytku. Naukovi pratsi natsionalnoho universytetu kharchovykh tekhnolohii, (4), 68-75.
  • 6. Zhurovskyi, M.Z. (Ed.). (2019). Analiz staloho rozvytku - hlobalnyi i rehionalnyi konteksty, Proceedings from Mizhnarodna Rada z nauky et al. Ch. 1. Hlobalnyi analiz yakosti i bezpeky zhyttia. Kyiv:KPI imeni Ihoria Sikorskoho.
  • 7. Melnyk, L.H. (2015). Tryalektychni osnovy upravlinnia rozvytkom ekonomichnykh system. Sumy: Universytetska knyha.
  • 8. Sustainable development report (2019). Transformations to achieve the Sustainable Development Goals. Retrieved from https://www.sustainabledevelopment.report/?fbclid=IwA1br7tcmHENbfMPsS4HxoI2LDes3ed9ZZJzrLd_K8Y9z8YtVspjJglugRw
  • 9. Lustgarten, A. (2018). Palm Oil Was Supposed to Help Save the Planet. Instead It Unleashed a Catastrophe. New York Times. Retrieved from ttps://www.nytimes.com/2018/11/20/magazine/palm- oil-borneo-climate-catastrophe.html.
  • 10. International Spillovers in Corporate Taxation (2015). IMF Policy Paper. Washington D.C. : International Monetary Fund. Retrieved from http://www.imf.org/external/np/pp/eng/2014/050914.pdf.
  • 11. Tax Battles. The dangerous global Race to the Bottom on Corporate Tax (2016). Oxfam, Oxford, United Kingdom. Retrieved from https://www.oxfam.org/en/research/tax-battles- dangerous-global-race-bottom-corporate-tax
  • 12. Gaspar, V., Amaglobeli, D., Garcia-Escribano M., Prady, D., Soto, M. (2019). Fiscal Policy and Development: Human, Social, and Physical Investment for the SDGs. IMF Staff Discussion Note SDN/19/3. Washington D.C. : International Monetary Fund.
  • 13. Foresight 2018: systemic world conflicts and global forecast for XXI century (2018). International Council for Science et al.; Scientific Supervisor M. Zgurovsky.
  • 14. Lytvyn, M.V., & Stukalo, N.V. (2018). Stalyi rozvytok: shliakhy vid «korychnevoi do «zelenoi» ekonomiky. «Zelena» ekonomika: vid hlobalnoi kontseptsii do realii mistsevoho rozvytku. Dnipro: Seredniak T.K.
  • 15. Forsait COVID-19: vplyv na ekonomiku i suspilstvo (2020). Retrieved from http://wdc.org.ua/uk/covid19
  • 16. Covid-19: Nazrivaiucha kryza zahrozhuie ekonomichnym zanepadom i zrostanniam nerivnosti. (2020). Retrieved from https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/pressc enter/pressreleases/2020/covid-19-looming-crisis- threatens-economies-and-equality.html.
  • 17. COVID-19: Novi dani PROON svidchat pro velychezni vidminnosti u potentsiali krain shchodo reahuvannia ta vidnovlennia pislia kryzy. (2020). Re- trieved from https://www.ua.undp.org/content/ ukraine/uk/home/presscenter/pressreleases/2020/covid-19--new-undp-data-dashboards-reveal-huge-disparities- among.html.
  • 18. COVID-19 and Human Development: Assessing the Crisis, Envisioning the Recovery (2020). Retrieved from http://hdr.undp.org/en/hdp-covid
  • 19. COVID-19 and Human Development: explor- ing global preparedness and vulnerability (2020). Re- trieved from https://datastudio.google.com/reporting /abd4128c-7d8d-4411-b49a ac04ab074e69/page/QYXLB
  • 20. Exploring vulnerabilities: COVID-19 (2020). Retrieved from https://datastudio.google.com/reporting /abd4128c-7d8d-4411-b49a-ac04ab074e69/page/CJbLB
  • 21. Jackson, L. (2020) Ten worrying trends of the global economy. Here are the biggest economic challenges we face over the next 10 years. Retrieved from https://www.weforum.org/agenda/2020/05 /depression-2020s-economy pandemic?fbclid=IwAR3VIjh9spJQTtz7 D4YPiyLXvRszUkhg0E4o319WulBQYesXSjbmGzk3U lU
  • 22. Hirt, M., Smit, S., Bradley, C., Uhlaner, R., Mysore, M., Atsmon, Y. (2020) Getting ahead of the next stage of the coronavirus crisis? Retrieved from https://www.mckinsey.com/business-functions/strategy- and-corporate-finance/our-insights/getting-ahead-of-the- next-stage-of-the-coronavirus- crisis?fbclid=IwAR2ppTlBkGRCNFp3 bDiHmnWLu1tb99m9UwFwx_I_88xBv4j2vOvw0HyR mAM
  • 23. Kohda pandemyia zakonchytsia, myr budet druhym (2020). Retrieved from https://meduza.io/feature/2020/04/03/kogda-pandemiya- zakonchitsya-mir-budet-drugim-meduza-rasskazyvaet-o- tom-kakim-vidyat-buduschee-ekonomisty-i filosofy ?utm_source=facebook. com&utm _medium=share _fb&utm_campaign=share&fbclid=IwAR1cw- xglXN7ozwoQ1twGFLR2dosdAFiVfm2tz-3UXl6 wyrKok1oZVdArlI
  • 24. World Bank Open Data | Data (2020). Retrieved from http://data. worldbank.or
  • 25. Svitovyi tsentr danykh dlia heoinformatyky ta staloho rozvytku (2020). Retrieved from http://wdc.org.ua/ data

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.