Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2020 №4 (72)
Рубрика:
УДК:660.003.001:1
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/72.188
Мова статті:Українська
Сторінки:188-199
Заголовок:Концептуальний підхід до формування інноваційного забезпечення стійкого розвитку машинобудівних підприємств
Автори:Карлова О. А., Українська інженерно-педагогічна академія,
Секірож Я. В., Українська інженерно-педагогічна академія
Анотація:Методологія дослідження. При розробці концептуальних основ формування інноваційного забезпечення стійкого розвитку машинобудівних підприємств використовувались системний підхід (представлення підприємства як окремої мікросистеми), факторний аналіз (виокремлення чинників стійкості підприємства), граничний аналіз (дослідження змін витратної та доходної складових діяльності підприємства).. Результати. У статті визначено, що концептуальний підхід до формування інноваційного забезпечення стійкого розвитку машинобудівних підприємств є багатоаспектним процесом. Він характеризує стан машинобудівних підприємств і можливості їх розвитку в тому чи іншому напрямку. З врахуванням сучасних тенденцій важливого значення набувають подальші дослідження формування внутрішнього механізму використання інноваційного забезпечення стійкого розвитку підприємства з врахуванням його складових. Зв’язок між факторами когнітивної моделі машинобудівних підприємств розкривається за допомогою концептуальних основ, а також взаємозв’язку якісних та кількісних змінних значень станів функціональної залежності між відповідними чинниками та зважає на аномалії факторапричини та фактора-наслідка з перспективою задати точне значення відхилень у вигляді нечіткої множини, яка являє собою апроксимацію залежності між входами і виходами системи за допомогою нечіткої бази знань та операцій над нечіткими множинами. Новизна. Доведено, що концептуальні основи формування інноваційного забезпечення стійкого розвитку машинобудівних підприємств реалізовуються через застосування специфічних факторів та функцій: розробку програми комплексного формування інноваційного забезпечення стійкого розвитку; створення організаційних структур, що забезпечують прийняття і реалізацію управлінських рішень в області забезпечення найбільш повного використання потенціалу стійкого розвитку; формування ефективних інформаційних потоків, що дадуть змогу враховувати всі можливі варіанти управлінських рішень; аналіз факторів, що впливають на формування інноваційного забезпечення стійкого розвитку; контроль над виконанням управлінських рішень. Практична значущість. Конкурентоспроможність машинобудівних підприємств залежить від правильної розробки концептуальних основ формування інноваційного забезпечення стійкого розвитку машинобудівних підприємств, встановлення пропорцій між його складовими та від повноти і раціональності застосування системно-адаптивного підходу. Врахування цих факторів у практичній діяльності підприємств дозволить їм бути більш конкурентоспроможними в умовах мінливого економічного середовища. 
Ключові слова:Стійкий розвиток, Вплив, Підприємство, Рівень, Показник, Ефективність, Інновації, Забезпечення
Файл статті:EV20204_188-199.pdf
Література:
  • 1. Dykan, V.L., & Zaiets, H.P. (2018). Upravlinskyi menedzhment u kontseptsii staloho rozvytku orhanizatsii. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti, Zbirnyk naukovykh prats, (62). Kharkiv: UkrDUZT. DOI 10.18664/338.47:338.45.v0vi65i.159738
  • 2. Dykan, V.L. (2015). Kompleksnyi pidkhid do upravlinnia stiykym rozvytkom pidpryiemstv mashynobuduvannia. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti. Zbirnyk naukovykh prats, (49), 11-18. Kharkiv, UkrDAZT.
  • 3. Borysova, O.O. (2017). Innovatsiynyy rozvytok systemy ekonomichnoi bezpeky psdpryiemstv sfery restorannoho biznesu. Innovative development of the economic security of enterprises restaurant business. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv: Universitet Ekonomiky i Prava «KROK».
  • 4. Vikarchuk, O.I. (2009). Innovatsiynyy potent- sial: osnova rozrobky stratehii rozvytku pidpryiemstva. Innovative potential: the basis of development of enterprise development strategy. Visnyk KhNPI, (8), 136-143.
  • 5. Voronzhak, P.V. (2016). Orhanizatsiyni ta ekonomichni instrumenty stratehii innovatsiynoho rozvytku promyslovoho pidpryiemstva.Organizational and economic tools of the strategy of innovative development of the industrial enterprise. Extended ab- stract of candidate’s thesis. Odessa: National Polytechnic University.
  • 6. Hryniov, A.V. (2003). Otsinka innovatsiynoho potentsialu pidpryiemstva. Estimation of the innovative potential of the enterprise. Problemy nauky, Vol. 12, 12-17.
  • 7. Huk, O.V., Dejneka, O.S., & Lieksin, R.I. (2016). Innovatsiynyy potentsial yak instrument zab- ezpechennia innovatsiynoho rozvytku pidpryiemstva. Innovative potential as a tool for providing innovation development of the enterprise. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky, Vol. 14, 348-351.
  • 8. Hurochkina, V.V. (2015). Innovatsiynyy po- tentsial pidpryiemstva: sutnist ta systema zakhystu Innovative potential of enterprises: essence and system of protection. Ekonomika: realii chasu, Vol. 5, (21), 51-57.
  • 9. Ivanilova, O.A. (2011). Metodolohichni pidkhody do pidvyshchennia efektyvnosti vyrobnytstva na innovatsiyniy osnovi. Methodological approaches to increasing the efficiency of production on an innovative basis. Efektyvna ekonomika, Vol. 8, Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=667
  • 10. Levchenko, Yu.H. (2012). Sutnist ta skladovi innovatsiynoho potentsialu pidpryiemstva. The essence and components of the innovative potential of the enterprise. Naukovi pratsi NUKhT, Vol. 43, 57-61.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.