Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2021 №1 (73)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:338.48-44(1-22):[574.1+330.34.014-026.16]
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/73.068
Мова статті:Українська
Сторінки:68-75
Заголовок:Сільський туризм, біорізноманіття та сталий розвиток: комплементарність та вплив на добробут сільського населення
Автори:Безкоровайна Л. В., Запорізький національний університет,
Бойка О. А., Запорізький національний університет,
Омельянчик С. В., Запорізький національний університет
Анотація:Методологія дослідження. В ході дослідження використано такі сучасні наукові методи, як: аналіз, контент-аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, гіпотетико-дедуктивний та метод моделювання. Результати. Встановлено, що питання дотримання гармонійності між економічними, соціокультурними, політичними, екологічними аспектами є на сьогодні стратегічним вектором світової політики в галузі туристичної індустрії. Виокремлено фактори розвитку підприємництва у сільській місцевості, що є загальними для багатьох країн світу, а саме: послідовна інтеграція сільських теренів до глобальної економіки з жорсткою конкуренцією; зменшення важливості сільського господарювання як ланки виробництва на селі поряд із соціально-економічними трансформаціями сільського простору; потужність застосування ресурсів сільської родини; дотримання положень про кооперацію фермерських господарств та її поширювання; сталість надання фінансової, технологічної підтримки сільським господарям. Визначено, що обраний Україною євроінтеграційний вектор потребує формування засад структурної політики сільського розвитку, яка має здійснюватися на засадах власного підходу, враховуючи історичний досвід і сучасну практику. Наголошено, що збереження та відновлення біологічного різноманіття є важливими для диверсифікації сільського туризму. Новизна. З’ясовано взаємозв’язки та взаємозалежності між сталим розвитком сільського туризму, забезпеченням біорізноманіття та підвищенням добробуту сільського населення. Визначено, що Україна має значний потенціал біорізноманіття та може розглядатися як один з потужних резерватів для відновлення біорізноманіття усієї Європи. На основі теоретичного аналізу (Т. Зінчук, Н. Куцмус) підкреслено, що властивим для багатьох досліджень диверсифікації у сільській економіці, є розуміння її як стратегії мінімізації ризиків, а саме: кліматичних та біологічних; скорочення сільськогосподарської зайнятості та зростання напруги на ринку праці; несприятливих коливань кон’юнктури ринку та рівня прибутковості підприємства, а відтак – соціально-економічної стабільності галузі та сільського розвитку. Практична значущість. Запропоновано новий вектор для політики держави в напряму сталого розвитку туризму на основі формування сільського туризму з урахуванням особливостей сільських територій, збереження біорізноманіття, забезпечення покращення економічного й соціального стану сільського населення, збагачення національної культури та агроекосистеми України. 
Ключові слова:Туристична діяльність, Сталий розвиток туризму, Сільський туризм, Економічна цінність туризму, Агроекосистема, Добробут сільського населення
Файл статті:EV20211_068-075.pdf
Література:
  • 1. Resolution adopted by the General Assembly on 22 December 2015 (2015). Global Code of Ethics for Tourism. Retrieved from: https://undocs.org/ru/A/RES/70/200
  • 2. The Paris Agreement under the United Nations Framework Convention on Climate Change. United Nations. 12 December 2015 (2015). Retrieved from: https://www.un.org/ru/climatechange/paris-agreement
  • 3. Bezkorovaina, L.V. (2018). Teoretychni i metodychni zasady profesiynoi pidhotovky maybutnikh fakhivtsiv z turyzmoznavstva u vyshchykh navchalnykh zakladakh. Doctor’s thesis. Zaporizhzhia: Zaporizkyy Nationalnyy Universytet.
  • 4. Bioriznomanittia. Natsionalnyy ekolohichnyy tsentr. Retrieved from: https://necu.org.ua/bioriznomanittya/.
  • 5. Vseievropeiska stratehiia zberezhennia biolohichnoho ta landshaftnoho riznomanittia (1995). Sofiia: Rada Yevropy. Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_711#.
  • 6. Zakon Ukrainy «Pro Zahalnoderzhavnu prohramu formuvannia natsionalnoi ekolohichnoi merezhi Ukrainy na 2000-2015 rr.» № 1989-III (2000, September
  • 21) Vidomosti Verkhovnoyi Rady Ukrayiny. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1989-14#Text.
  • 7. Zinchuk, T.O., & Kutsmus, N.M. (2018). Dyversyfikatsiia biznesu na silskykh terytoriiakh: dosvid krain svitu. Ekonomika APK, (4), 19-27. Retrieved from http://eapk.org.ua/sites/default/files/eapk/2018/04/eapk_2018_4_p_19_27.pdf
  • 8. Kontseptsiia Zahalnoderzhavnoi prohramy zberezhennia bioriznomanittia na 2005-2025 roky (2004). Rozporiadzhennia Kabinetu Ministriv Ukrainy №675-r (2004, September 24). Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/npas/9110364.
  • 9. Korkuna, O.I., Tsilnyk, O.Ya., & Bordun, O.V. (2019). Rozvytok zelenoho turyzmu v umovakh formuvannia obiednanykh terytorialnykh hromad. Ekonomika ta upravlinnia natsionalnym hospodarstvom, 1(135), 24-28. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/sepspu_2019_1_7 doi.org/10.36818/2071-4653-2019-1-5

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.