Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2021 №1 (73)
Рубрика:Менеджмент
УДК:338.48
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/73.106
Мова статті:Англійська
Сторінки:106-114
Заголовок:Управління сталим розвитком лікувально-оздоровчого туризму в Україні
Автор:Бондаренко Л. А., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених, пов'язані з різноманітними питаннями розвитку сфери лікувально-оздоровчих послуг, перспектив розвитку лікувально-оздоровчого туризму, вивченням лікувально-оздоровчого туризму як важливого напряму діяльності в регіонах; законодавчі та нормативні акти України в даній сфері, матеріали спеціалізованих наукових конференцій і симпозіумів. Результати. Встановлено, що лікувально-оздоровчий туризм є перспективним і ефективним напрямком в територіальному аспекті, в зв'язку з цим даний вид туризму пропонується розглядати як пріоритетний напрямок регіональної політики в галузі туризму. Розглянуто особливості формування системи організаційно-економічних та інституційних умов і факторів сталого розвитку лікувально-оздоровчого туризму. Проаналізовано проблеми та перспективи функціонування і подальшого розвитку сфери лікувально-оздоровчих послуг в Україні, а також сформульовані основні принципи державного управління лікувально-оздоровчим туризмом для його сталого розвитку. Новизна. Обґрунтовано і розроблено практичні рекомендації щодо забезпечення державного управління, стимулювання і сталого розвитку лікувально-оздоровчого туризму в регіоні з урахуванням його взаємодії з іншими підсистемами сфери туризму. Сформульовано практичні рекомендації щодо формування стратегічних цілей та задач, направлених на сталий розвиток лікувально-оздоровчого туризму. Практична значущість. Отримані результати дослідження є основою для сталого розвитку лікувально-оздоровчого туризму, здатного зміцнити здоров'я населення, поліпшити якість його життя і демографічну ситуацію в країні; розвинути інфраструктуру лікувально-оздоровчих територій; забезпечити економічну стабільність і прибутковість всього лікувальнооздоровчого комплексу. 
Ключові слова:Лікувально-оздоровчий туризм, Туристичні послуги, Регіональні програми підтримки, Туристична інфраструктура, Сталий розвиток, Управлінські підходи, Фактори виробництва
Файл статті:EV20211_106-114.pdf
Література:
  • 1. Bylym, O.O., & Dernova, K.O. (2017). Rozshyrennia posluh likuvalno-ozdorovchoho turyzmu v Ukraini. Visnyk ahrarnoi nauky Prychornomoria, (4), 62-71.
  • 2. Bil, M.M. (2011). Mekhanizm derzhavnoho upravlinnia turystychnoiu haluzziu na rehionalnomu rivni: teoretyko-prykladnyy aspekt. O.P. Kraynik (Ed.). Lviv: LRIDU NADU.
  • 3. Halasiuk, S.S. (2017). Suchasnyi stan rozvytku sanatorno-kurortnoi bazy v Ukraini. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky, (15), 197-202.
  • 4. Dubinskyi, S.V., & Orlova, V.M. (2017). Vyznachennia faktoriv, yaki zabezpechuiut rozvytok medychnoho ta likuvalno-ozdorovchoho turyzmu v Ukraini. Akademichnyi ohliad, 2(47), 12-20.
  • 5. Internet-proekt «Sanatoriyi ta kurorty Ukrayiny». Retrieved from http://www.sanikur. com.
  • 6. Kovalenko, N.O. (2015). Analiz rynku sanatorno-kurortnykh posluh Ukrainy. Ekonomika kharchovoi promyslovosti, 7(4): 21-27.
  • 7. Malska, M.P., & Rutynskyy, M.Y. (2008). Likuvalno-ozdorovchyy turyzm. Proceedings from: Turyzm u mizhnarodnomu i natsionalnomu vymirakh. Istoriya i suchasnist. Lviv: Vydavnychyy tsentr LNU im. I. Franka. (pp 191-210).
  • 8. Gerasymenko, V.G., Bedradina, G.K., Halasiuk, S.S. «et al.» (2016). Otsinka turystuchno-rekreatsiynoho potentsialu rehionu. S.S. Halasiuk (Ed.). Odessa: ONEU.
  • 9. Pro kurorty: Zakon Ukrainy vid 05.10.2000 r. No. 2026-14 z potochnoiu redaktsiieiu vid 8.12.2017 r. Retrieved from http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2026-14.
  • 10. Romanova, A.A. (2017). Analiz stanovlennia i rozvytku medychnoho turyzmu v Ukraini u konteksti svitovoho ekonomichnoho prostoru. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia, 1(9), 62-68.
  • 11. Statystychnyi schorichnyk. Retrieved from www. ukrstat.gov.ua
  • 12. Stratehiia rozvytku turyzmu ta kurortiv na period do 2026 roku vid 16 bereznya 2017 r. № 168-r. Re- trieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2017-%D1%80#Text.
  • 13. Kholyavka, V.Z., Leshko, Kh.S., Mochulska, O.S., & Kukhtiy, A.O. (2019). Suchasni aspekty, factory vplyvu i perspektyvy rozvytku medychnoho ta likuvalno- ozdorovchoho turyzmu v Ukrayini. Visnyk sotsialnoyi hihiyeny ta orhanizatsiyi okhorony zdorovia Ukrayiny, 1(79), 25-33. DOI 10.11603/1681-2786.2019.1.10280
  • 14. Chernovskyy, S.M., & Rybak, N.S. (2020). Likuvalno-ozdorovchyy turyzm u konteksti staloho rozvytku. Proceedings from Dominanty sotsialno- ekonomichnoho rozvytku Ukrayiny v umovakh innovatsiynoho typu prohresu. Zbirnyk tez dopovidey Vseukrayinskoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi zdobuvachiv vyshchoyi osvity ta molodykh uchenykh, prysvyachenoyi 90-richchyu Kyyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohiy ta dyzaynu, m. Kyiv, 26 bereznia 2020 r. O.V. Olshanska (Ed.). Kyiv: KNUTD. (457-458 pp.).
  • 15. Shpak, L.O. (2015). Analiz zovnishnoho seredovyshcha ta struktury turystychno-rekreatsiinoho kompleksu Ukrainy. Investytsii: praktyka ta dosvid. Ekonomichni nauky, (24), 21-25.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.