Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2021 №1 (73)
Рубрика:Менеджмент
УДК:65.011.12
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/73.137
Мова статті:Українська
Сторінки:137-146
Заголовок:Інтеграція підходів теорії антикризового менеджменту в систему управління економічною безпекою підприємства
Автори:Хринюк О. С., Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»,
Солосіч О. С., Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Анотація:Методологія дослідження. У процесі здійснення дослідження було використано широкий спектр наукових методів, зокрема для розробки теоретичних положень – методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняльного аналізу, структурно-логічний, гіпотетикодедуктивний, табличний метод, для більшої повноти та наочності відображення результатів застосовано графічний метод. Результати. Дана стаття присвячена розгляду інтеграції підходів теорії антикризового менеджмнту в систему управління економічною безпекою підприємства. У статті проведено ґрунтовний аналіз особливостей якісного взаємозв’язку антикризового управління та системи управління економічною безпекою. Здійснено детальний аналіз сутності поняття економічної безпеки, ключових завдань, що постають перед даною управлінською системою в межах суб’єкта господарювання. Запропонована ієрархічна структура цільових безпекових станів, що охоплює стан стабільного функціонування, стан ефективного функціонування та стан прогресивного розвитку, надана їх стисла характеристика з позиції змісту, цілей та прийнятих підходів в управлінні. Проведено порівняльний аналіз безпекового та антикризового підходів до управління підприємством. Визначено, що антикризове управління виявляє себе у вигляді моніторинго-діагностичної та організаційно-методичної складової у межах системи економічної безпеки підприємства. Надана стисла характеристика кожної з виокремлених у дослідженні змістових складових антикризового управління. Новизна. Полягає у виокремленні специфіки порушеної проблематики дослідження, спрямованого на з’ясування місця, ролі, співмірності та взаємозв’язку понять антикризового управління та системи управління економічною безпекою підприємства, ідентифікації форм прояву й поширення антикризового менеджменту в системі управління економічною безпекою. Практична значущість. Надання можливостей до забезпечення методичної узгодженості функціонування й розвитку антикризового менеджменту та системи забезпечення управління економічною безпекою при побудові або вдосконаленні відповідних систем у господарській практиці вітчизняних підприємств. 
Ключові слова:Криза, Безпека, Управління, Антикризове управління, Антикризовий менеджмент, Антикризовий підхід, Безпековий підхід, Економічна безпека, Складові економічної безпеки, Система управління економічною безпекою
Файл статті:EV20211_137-146.pdf
Література:
  • 1. Hichova, N.Yu. (2010). Diahnostyka ta pidvyshchennia ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva. Extended abstract of candidate’s thesis. Dnepropetrovsk: National Mining University.
  • 2. Bovkun, O. (2019). Formuvannya systemy diahnostyky, upravlinnya ekonomichnoyu bezpekoyu pidpryyemstv ahroprodovolchoyi sfery. Umanskyy derzhavnyy pedahohichnyy universytet imeni. Pavla Tychyny. Uman: Vizavi.
  • 3. Kozachenko, H.V., Ponomariov, V.P., & Liashenko, O.M. (2003). Ekonomichna bezpeka pidpryiemstva: sutnist ta mekhanizm zabezpechennia. Kyiv: Libra.
  • 4. Andrushkiv, B.M., & Maliuta, L.Ya. (2008). Ekonomichna ta maynova bezpeka pidpryiemstva ta pidpryiemnytstva. Antyreyderstvo. Ternopil: Ternohraf.
  • 5. Martynenko, V.P. (2006). Stratehia zhyttezdatnosti pidpryemstv promyslovosti. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury.
  • 6. Soroka, L.S. (2013). Oblikovo-informatsiyna systema v upravlinni ekonomichnoiu bezpekoiu dlia riznykh povedinkovykh modeley pidpryiemstva, Oblik i finansy, (1), 51-55.
  • 7. Nahorna, I.I. (2008). Otsinka stiykoi ekonomichnoi bezpeky promyslovoho pidpryiemstva, Ekonomichnyy prostir, (19), 243-255.
  • 8. Ponomarenko, V.S., & Kavun, S.V. (2008). Kontseptual'ni osnovy ekonomichnoi bezpeky. Kharkiv: Vyd. KhNEU.
  • 9. Cherep, A.V., & Lubenets, I.O. (2010). Kontseptualni zasady ekonomichnoi bezpeky pidpryiem- stv, Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, (1), 62-66.
  • 10. Shemaieva L.H. (2009). Zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva na osnovi upravlinnia stratehichnoiu vzaiemodiieiu z subiektamy zovnishnioho seredovyscha. Kyiv: Rada natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy, Natsionalnyy instytut problem ekonomichnoi bezpeky.
  • 11. Pohrebniak, A.Yu. (2016). Mekhanizm antykryzovoho upravlinnia na pidpryiemstvakh mashynobuduvannia. Candidate’s thesis. Kyiv: Natsion- alnyy Tekhnichnyy Universytet Ukrainy «Polytekhnich- nyy Instytut imeni Igoria Sikorskoho».
  • 12. Fateeva, O.V., & Vishnevskaya, O.V. (2013). Konvergentsiya kontseptsii ekonomicheskoy bezopas- nosti i antikrizisnogo menedzhmenta v upravlenii predpriyatiem, Mezhdunarodnyy nauchno- issledovatelskiy zhurnal, (7), 78-84.
  • 13. Stelmakh, V.S. (2018). Teoretiko- metodologicheskie osobennosti antikrizisnogo moni- toringa, Kant, (1), 224-229.
  • 14. Tuzhilkin, P.N. (2020). Sushchnost, ponyatie i vidy instrumentov antikrizisnogo biznes regulirovaniya, Nauchno-prakticheskiy elektronnyy zhurnal Alleya Nauki, 1(40). Retrieved from https://alley- science.ru/domains_data/files/3January2020/SUShNOST,% 20PONYaTIE%20I%20VIDY%20INSTRUMENTOV% 20ANTIKRIZISNOGO%20BIZNES%20REGULIROV ANIYa.pdf.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.