Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2021 №1 (73)
Рубрика:
УДК:330.3
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/73.236
Мова статті:Українська
Сторінки:236-246
Заголовок:Державно-приватне партнерство як інструментарій підтрімки балансу моделі циркулярної економіки: науковопрактичні аспекти
Автор:Шкуренко О. В., Державний університет інфраструктури та технологій
Анотація:Методологія дослідження. Узагальнення та системний аналіз надали можливість довести, що технологія державно-приватного партнерства є інвестиційним важелем і ефективною моделлю управління економікою, інструментом розвитку інноваційного співробітництва в умовах циркулярної економіки, який дозволить забезпечити симбіоз відносин на основі управлінських та економічних категорій (форма власності, фінансові відносини, механізми управління); реалізувати форми взаємодії між державою, науково-дослідними інститутами та бізнесом; забезпечити синергетичний ефект та створити якісно нове взаємовигідне співробітництво для вирішення значущих соціально-економічних проблем в умовах циркулярної економіки; посилити конкурентоспроможність держави. Результати. Автором в статті обґрунтовано, що формування та розвиток інноваційного співробітництва за рахунок реалізації проєктів державно-приватного партнерства є досить успішним та перспективним, враховуючи як державні, так і приватні цілі. Визначено, що механізм державно-приватного партнерства є ефективним інструментом реалізації інвестиційного забезпечення підтримки інноваційного співробітництва в державному управлінні соціально-економічним розвитком економіки. Уточнено сутність державно-приватного партнерства в розвитку інноваційного співробітництва в умовах циркулярної економіки та проаналізовано моделі державно-приватного партнерства з урахуванням ризиків між державою і приватним сектором, а також використання механізмів ДПП у різних сферах економіки в Україні. Запропоновано технологію державно-приватного партнерства як інструменту розвитку інноваційного співробітництва в умовах циркулярної економіки. Новизна. Розроблено науково-практичний підхід до удосконалення технології державно-приватного партнерства як інструментарію підтримки балансу моделі циркулярної економіки на засадах паритетності взаємодії соціально-економічних інституцій (держава – бізнес – наука), який базується на консолідованій основі стратегічного конкурентного аналізу та спектральній модифікації варіантів (сценаріїв) інвестиційних проєктів. Практична значущість. Визначено, що технологія державно-приватного партнерства як інструменту розвитку інноваційного співробітництва в умовах циркулярної економіки буде основою для інтеграції та консолідації зусиль держави, бізнесу та науки для функціонування та розвитку інноваційного співробітництва в соціально-економічному середовищі на основі конвергентно-синергитичного підходу, що забезпечить розвиток суспільства в цілому. 
Ключові слова:Державно-приватне партнерство, Циркулярна економіка, Інструментарій, Інноваційне співробітництво, Інфраструктура, Соціально-економічні інституції, Національна економіка
Файл статті:EV20211_236-246.pdf
Література:
  • 1. Public-private Partnerships: Theory and Practice in International Perspective By Stephen P. Osborne, Edition: illustrated Published by Routledge, 2000, ISBN 0415212685, 9780415212687, 348 pages, p.86.
  • 2. Governing the UK: British politics in the 21st century. By Gillian Peele. Contributor Gillian Peele. Edition: 4, illustrated, annotated. Published by Wiley-Blackwell, 2004 ISBN 0631226818,
  • 9780631226819. 566 pages.
  • 3. Oladeinde, F. (2003). «Public-Private Partnerships» USAID Education Division Workshop, Swaziland September 28 - October 4.
  • 4. Voronkova, T.Ye., & Voronkov, I.V. (2014). Derzhavno-pryvatne partnerstvo yak instrument aktyvizatsii innovatsiynoi diialnosti. Naukovo- tekhnichna informatsiia, (2), 28-36.
  • 5. Holovchak, H.V., & Struk, N.S. (2017). Oblikovo-analitychne zabezpechennia derzhavno- pryvatnoho partnerstva na rynku zhytlovo-komunalnykh posluh Ukrainy. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika», Seriia: Menedzhment ta pidpryiemnytstvo v Ukraini: etapy stanovlennia i problemy rozvytku, (862), 82-92.
  • 6. Danylyshyn, B. Derzhavno-pryvatne partnerstvo - stratehichna forma vzaiemodii vlady i biznesu. Retrieved from http://news.yurist- online.com/news/kmu/2.
  • 7. Diehtiar, A.O. (2017). Osoblyvosti zastosuvannia tekhnolohii derzhavno-pryvatnoho partnerstva v upravlinni innovatsiynymy proektamy. Visnyk Natsionalnoho universytetu tsyvilnoho zakhystu Ukrainy, Ser. Derzhavne upravlinnia, Vyp. 1, 105-113.
  • 8. Stoian, O.Yu. (2015). Derzhavno-pryvatne partnerstvo u sferi vidnovliuvalnoi enerhetyky Ukrainy: osoblyvosti, tendentsii, perspektyvy rozvytku. Investytsii: praktyka ta dosvid, (2), 123-126.
  • 9. Pavliuk, K.V., & Pavliuk, S.M. (2010). Sutnist i rol derzhavno-pryvatnoho partnerstva v sotsialno-ekonomichnomu rozvytku derzhavy. Naukovi pratsi Kirovohradskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. Ekonomichni nauky, Vyp. 17, 10-19.
  • 10. Prokhorova, V., Protsenko, V., Abuselidze, G., Mushnykova, S., & Us, Yu (2019). Safety of industrial enterprises development: Evaluation of innovative and investment component. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (5), pp. 155-161. https://doi.org/10.29202/nvngu/2019-5/24
  • 11. Kruhlov, V.V. (2019). Rozvytok derzhavno-pryvatnoho partnerstva v Ukraini: mekhanizmy derzhavnoho rehuliuvannia. Kharkiv: Vydavnytstvo KharRI NADU «Mahistr».
  • 12. Dastig, M. (2009). How can EU-Funds be used to finance Public-Private Partnerships? European Public Private Partnership Law Review. № 4(3). Retrieved from https://doi.org/10.21552/EPPPL/2009/3/80.
  • 13. Etzkowitz, Henry (2008). The triple helix: university-industrygovernment innovation in action. New York; London: Routledge. 164 p.
  • 14. Boiko, O. (2013). Derzhavno-pryvatne partnerstvo: svitovyi dosvid ta perspektyvy realizatsii v Ukraini. Yurydychna hazeta, (22), 42-43.
  • 15. Review of the Public-private partnerships. - World Bank. Retrieved from http://ppi.worldbank.org/explore/ppi_exploreCountry.as px http://ppi.worldbank.org/index.aspx.
  • 16. Avksientiev, M.Iu. (2010). Derzhavno- pryvatne partnerstvo yak suchasnyi mekhanizm zaluchennia investytsii v infrastrukturni haluzi Ukrainy. Extended abstract of candidate’s thesis. Kyiv.
  • 17. Baranenko, I.O. (2011). Rol publichno- pryvatnoho partnerstva u zabezpechenni staloho rozvytku derzhavy. Suchasna rehionalna polityka: osvita, nauka, praktyka, T.2, 6-8.
  • 18. Private Participation in Infrastructure (PPI). Half year report 2020. World Bank Group. Retrieved from https://www.eib.org/attachments/epec/epec_market_upd ate_2020_en.pdf.
  • 19. Retrieved from https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk- UA&id=9fc90c5e-2f7b-44b2-8bf1-1ffb7ee1be26&title=StanZdiisnenniaDppVUkraini&isS pecial=true.
  • 20. Upravlinski tekhnolohii: poniattia ta vydy. Retrieved from http:// www.pravo.vuzlib.net/book_z811_page_30.html.
  • 21. Vinnyk, O.M. (2010). Problemy pravoho rehuliuvannia korporatyvnykh i partnerskykh vidnosyn. Kyiv: NDI pryvatnoho prava i pidpryiemnytstva NAPrN Ukrainy.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.