Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2021 №2 (74)
Рубрика:
УДК:330.341.42:339.747
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/74.125
Мова статті:Українська
Сторінки:125-133
Заголовок:Фактори техніко-технологічної нерівномірності в умовах глобальних дисбалансів
Автор:Дубєй Ю. В., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. При виконанні дослідження було використано методи наукового абстрагування – при визначенні сутності глобальних дисбалансів та форм їх прояву; аналізу та синтезу – для виокремлення причин поглиблення глобальних дисбалансів; індукції та дедукції – для з’ясування характеру впливу техніки, технології та людського капіталу на техніко-технологічний розвиток та формування техніко-технологічної нерівномірності світової економіки. Результати дослідження. У статті проаналізовано сутність глобальних дисбалансів та виокремлено основні форми їхнього прояву. Обґрунтовано, що глобальні дисбаланси як відхилення від рівноваги між елементами глобальної економічної системи є, з однієї сторони, об’єктивною умовою її розвитку та, з іншої – джерелом загострення суперечностей і причиною кризових явищ світової економіки. Охарактеризовано техніко-технологічну нерівномірність світового розвитку як форму прояву глобальних дисбалансів. У якості факторів даної нерівномірності виділено рівень та відповідність один одному структурних елементів техніко-технологічної системи – техніки, технології та людського капіталу. Доведено, що однією із причин поглиблення загальної та техніко-технологічної нерівності між країнами світу є зміна основних драйверів розвитку сучасної економіки, заснованої на знаннях, в якій рушійною силою розвитку стають інновації, а їх джерелами – знання, освіта, наука. Обґрунтовано, що людський капітал, інноваційна техніка та технологія є чинниками наукомісткого економічного зростання і, водночас, факторами посилення глобальних дисбалансів техніко-технологічного розвитку. Новизна. Визначено сутність глобальних дисбалансів як відхилення від рівноваги між елементами глобальної економічної системи та доведено, що однією із їх форм прояву є техніко-технологічна нерівномірність розвитку світової економіки. Обґрунтовано, що людський капітал, інноваційна техніка та технологія, як структурні елементи техніко-технологічної системи, є чинниками наукомісткого економічного зростання і, водночас, факторами посилення глобальних дисбалансів техніко-технологічного розвитку. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані органами державного управління в процесі розробки та реалізації структурної та промислової політики. 
Ключові слова:Глобальні дисбаланси, Глобалізація, Теорія рівноваги, Техніко-технологічний розвиток, Технологічна нерівномірність, Людський капітал
Файл статті:EV20212_125-133.pdf
Література:
  • 1. Fedulova, L.I. (2015). Tendencies of development of national innovation sys- tems: lessons for Ukraine. Aktualni problemy ekonomiky, 4 (166), 94-104.
  • 2. Zabrodska, L. (2015). Innovative priorities of scientific and technical development: international and regional aspects. Theory and methods of educational management, 2(16), 9-21.
  • 3. Apokin, A. (2008). Problema hlobalnykh dysbalansov v myrovoy ékonomyke. Voprosy ékonomyky, (5), 51-62.
  • 4. Kontugan, D. Ekonomicheskiy dysbalans, prichiny i resheniya. Retrieved from http://nali-fat.info/analysis/financialcrisis/675-economicheskiydis-balans.html.
  • 5. Shynkaruk, L.V. (Ed.). (2012). Svitohospo- darska dysproportsiynist: osoblyvosti, tendentsiyi, vplyv na ekonomiku Ukrayiny. Kyiv: NANU, Instytut ekonomiky i prohnozuvannia.
  • 6. Bazhan, A.I. (Ed.). (2013). Hlobalnye dysbalansy i krizisnye yavleniya v mirovoy ekonomike. Chast I = Global imbalances and world economic crisis. Part I. Moskva: Institut Yevropy RAN : Russkiy suvenir.
  • 7. Kravchuk, N. (2011). Asymetriyi i dysbalansy hlobalnoho rozvytku: ideyno-teoretychni ta fundamentalni osnovy doslidzhennya. Mizhnarodna ekonomichna polityka, (1-2), 170-210. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mep_2011_1-2_9.
  • 8. Pylypenko H., Fedorova N., Hyzenko I., Naumenko N. (2020). Paradoxes of Economic Development: Science and Innovation in the Modern World. Nau- kovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 2, 153-159. Retrieved from https://doi.org/10.33271/nvngu/2020-2/153
  • 9. Dubiei, Yu.V. (2020). The relationship between human capital and innovation in context technical and technological development of the world. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. (6), 148-154. https://doi.org/10.33271/nvngu/2020-6/148
  • 10. R. Barro. Convergence and Modernisation (2015). The economic journal, 125 (585), 911-942. DOI: 10.1111/ecoj.12247
  • 11. Fournier J., Johansson Å. (2016). The Effect of the Size and the Mix of Public Spending on Growth and Inequality. OECD Economics Department Working Pa- pers, 1344. DOI: 10.1787/f99f6b36-en
  • 12. Y. Guillemette, A. Kopoin, D. Turner, A. de Mauro. (2017). A revised approach to productivity con- vergence in long-term scenarios economic development. OECD Economics Department Working Papers, 1385. DOI: 10.1787/0b8947e3-en
  • 13. Melnyk O. (2010). Shlyakhy rozvytku ekonomichnykh tsentriv svitu v umovakh hlobalizatsiyi. Antolohiya tvorchykh dosahnen, (5), 177-183.
  • 14. UNESCO science report: towards 2030. (2016). UNESCO Publishing. Retrieved from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000235406

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.