Основні рецензенти

Білоцерківець Володимир Вікторович - Український державний університет науки та технологій

Герасименко Анжеліка Григорівна - Київський національний торговельно-економічний університет

Завгородня Олена Олександрівна - Український державний університет науки та технологій

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Тарасевич Віктор Миколайович - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Ходжаян Аліна Олександрівна - Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка

Прушківський Володимир Генадійович - Національний університет «Запорізька політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Безугла Людмила Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Булєєв Іван Петрович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Вагонова Олександра Григорівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Макурін Андрій Андрійович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Лазебник Лариса Леонідівна - Університет державної фіскальної служби України

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Іванова Марина Іллівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Метеленко Наталія Георгіївна - Запорізька державна інженерна академія

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2021 №2 (74)
Рубрика:Підприємництво та економіка підприємства
УДК:622.233:622.235
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/74.199
Мова статті:Українська
Сторінки:199-209
Заголовок:Комп’ютерне моделювання процесу відбивання залізних руд для визначення оптимальних параметрів буро-вибухових робіт за критеріями їх економічної ефективності
Автори:Попов С. О., Криворізький національний університет,
Романенко О. В., Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат,
Колосовський Д. В., Криворізький національний університет,
Ковницька І. В., Криворізький національний університет,
Могіль А. К., Криворізький національний університет
Анотація:Методологія дослідження. Результати роботи отримані за рахунок застосування методів: аналітичної обробки літературних джерел, кореляційного аналізу даних, економіко-математичного моделювання, алгоритмізації та економічного аналізу процесів. Результати. Проаналізовано існуючі методики визначення параметрів буро-вибухових робіт при відбиванні залізних руд та виявлено їх недоліки. Досліджена найбільш прийнятна методика визначення цих параметрів, визначні економічні аспекти її розрахункових параметрів. Встановлена залежність між коефіцієнтом міцності гірничих порід і величиною лінії найменшого опору, яка є базовим параметром для визначаються результативності процесу відбивання руд і його економічної ефективності. Розроблено підхід комбінаторного економіко-математичного моделювання буро-вибухових робіт і алгоритм пошуку рішень з параметрів буровибухових робіт, який дозволяє визначити оптимальну комбінацію їх величин для конкретних гірничо-технічних і економічних умов розробки залізорудних родовищ. Розроблена комп’ютерна система для здійснення економіко-математичного моделювання буро-вибухових робіт і визначення їх оптимальних параметрів при проєктуванні процесу відбивання залізних руд. Новизна. Отримана нова формалізована залежність між основною фізико-механічною характеристикою гірських порід і показником (лінія найменшого опору), який регламентує параметри буро-вибухових робіт, які визначають необхідні обсяги виконання необхідних робіт, а також обсяги витрат матеріальних, трудових і фінансових ресурсів для відбивання руди. Вперше розроблено алгоритм пошуку оптимального рішення з параметрів буро-вибухових робіт за критерієм мінімізації собівартості основного продукту гірничодобувних підприємства – залізорудного концентрату за процесом відбивання руди. Практична значущість. На основі результатів виконаних досліджень і теоретичних засад підходу до оптимізаційного економіко-математичного моделювання процесу відбивання залізних руд розроблена автоматизована система для такого моделювання і практичної параметризації буро-вибухових робіт при підготовки паспортів масових вибухів на залізорудних гірничодобувних підприємствах. 
Ключові слова:Комп’ютерне моделювання, Відбивання залізних руд, Оптимальні параметри, Буро-вибухові робіти, Економічна ефективність
Файл статті:EV20212_199-209.pdf
Література:
  • 1. Popov, S.O., Babets, Ye.K., Kolosov, V.O., & Rudko, H.I. (2015). Stan i perspektyvy rozvytku zalizorudnoi promyslovosti Ukrainy. Proceedings from Zbirnyk naukovykh prats Kryvyy Rih: NIHRI, DVNZ «KNU», (55), 12-36.
  • 2. Kutuzov, B.N. (2008). Vzryvnye raboty v gornom dele i promyshlennosti. Metody vedeniya vzryvnykh rabot. Moskva: Gornaya kniga.
  • 3. Shapoval, V.A., & Horpynych, O.V. (2017). Ekonomika hirnycoho pidpryiemstva. Ministerstvo osvity i nauky Ukrainy, Natsionalnyy hirnychyy universytet. Dnipro: NHU.
  • 4. Karaieva, N.V. (2016). Ekoloho-ekonomichna optymizatsiia vyrobnytstva: informatsiyna pidtrymka pryyniattia rishen. Kyiv: NTTU «KPI».
  • 5. «Instruktsiya po organizatsii i vedeniyu massovykh vzryvov skvazhynnykh zaryadov na ot- krytykh gornykh rabotakh». (1992). NAOP 1.2.90-5.08-92. Krivoy Rog: «Ukrrudprom».
  • 6. «Tekhnichni pravyla vedennia vybukhovykh robit na denniy poverkhni». NPAOP 0.00-1.67-13. Re- trieved from https: // dnaop.com / html / 32392 / doc.
  • 7. «Normy vremeni na proektirovanie». Retrieved from http://proekt.by/obshie_voprosi_byuro_gipov-b58.0/normi_srokov_proektirovaniya-t13001.0.html/.
  • 8. Lukichev, S.V., & Kornienko, A.V. (2005). Programmnye sredstva proektirovaniya kariernykh massovykh vzryvov i modelirovanie ikh rezultatov. Gornaya promyshlennost, (6), 32-35.
  • 9. Rybnikov, K.A. (2016). Vvedenie v kombinatornyy analiz. Moskva: MGU.
  • 10. Shapurin, A.V., Levutskiy, A.S., & Temnyy, V.P. (2010). O vliyanii diametra zaryada na effektivnost otkrytykh gornykh rabot. Proceedings from «Razrabotka rudnykh mestorozhdeniy». Sbornik nauchnykh trudov. (93), 23-27.
  • 11. Dubnov, L.V., Bakharevich, N.S., & Romanov, A.I. (1988). Promyshlennye vzryvchatye veshchestva. Moskva: Nedra.
  • 12. «Metody porivnialnoi otsinky alternatyvnykh variantiv rishen». Retrieved from https://stud.com.ua/43979/politologiya/metodi_porivnyalnoyi_otsinki_alternativnih_variantiv_rishen/.
  • 13. Kaplenko, Yu.P. (1982). Usovershenstvovat sushchestvuyushchie i razrabotat novye metodicheskie polozheniya po opredeleniyu parametrov vzryvnoy otboyki rud. Tema № 1-266-81. Krivoy Rog: KGRI.
  • 14. Shapurin, O.V., Serebrenikov, V.M., & Shvets, Ye.M. (2012). Doslidzhennia vzaiemozviazkiv mizh vlastyvostiamy hirskykh porid, yikh enerhonasychennia pry pidryvanni i kuskuvatistiu u rozvali. Visnyk Kryvorizkoho natsionalnoho universytetu. Zbirnyk naukovykh prats. (30), 18-23.
  • 15. Klassifikatsiya gornykh porod po kreposti f (shkala professora M.M. Protodiakonova). Retrieved from http://rosmining.ru/wp-content/uploads/.
  • 16. Mizhderzhavnyy standart «Dolota sharoshechni». Tekhnighni umovy. Retrieved from https://docs.cntd.ru/document/1200034051 /.
  • 17. Hrabovetskyy, B.Ye. (2013). Planuvannia ta ekonomichne prohnozuvannia. Vinnytsia: VNTU.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.