Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2021 №4 (76)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:330.111.4:001
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/76.009
Мова статті:Українська
Сторінки:9-17
Заголовок:Постіндустріалізм та його сутнісна характеристика
Автор:Федорова Н. Є., ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет»
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування методів: абстракції – при визначенні сутності категорії «постіндустріалізм»; логічного й історичного – при дослідженні процесу еволюції теоретичних концепцій постіндустріалізму; метод класифікацій – при зведенні всіх наявних визначень цієї категорії в групи; загального й особливого – при встановленні єдності існуючих визначень постіндустріалізму. Результати. Встановлено, що на тлі великої кількості визначень постіндустріалізму в науковій літературі відсутнє його усталене розуміння. Так, постіндустріалізм трактується вченими як певний тип суспільства, новий його порядок або лад, певна фаза його розвитку, його стан, уклад або устрій, зміна або еволюція, а також існує трактування вказаної категорії як певної теорії, ідеї, процесу тощо. Доведено, що трактувати постіндустріалізм варто в категоріях нової фази соціально-економічного розвитку суспільства, що полягає в розбудові якісно відмінного від індустріалізму суспільного ладу, чи нової соціальної організації, яка сформувалася під впливом четвертої інформаційної революції. З’ясовано, що дефініція постіндустріалізму може синтезувати такі його сутнісні компоненти, як «стадія, фаза розвитку» та «новий порядок, нова організація суспільства». Зазначено необхідність реалізації трьохкомпонентного підходу до визначення цієї категорії. Новизна. Надана сутнісна характеристика постіндустріалізму в якості нової фази суспільного розвитку, що реалізується як соціально-економічна організація суспільства, де під впливом прогресу науки, знань та інформації домінує третинний сектор виробництва, або сфера послуг, внаслідок чого основною цінністю суспільства стає людський капітал (на відміну від земельного або виробничо-фінансового) та продуковані ним знання, інформація та духовність. Практична значущість. Належне категоріальне оформлення поняття постіндустріалізму, тобто визначення його сутності, характеристик та форм прояву, відкриває перспективи більш глибокого розуміння його особливостей як середовища, де реалізується весь комплекс соціально-економічних відносин суспільства на сучасному етапі його розвитку. 
Ключові слова:Індустріалізм, Постіндустріалізм, Постіндустріальне суспільство, Постіндустріальна економіка, Соціально-економічний розвиток суспільства
Файл статті:EV20214_009-017.pdf
Література:
  • 1. Bell, D. (1973). The Coming of Post-Industrial Society: A Venture in Social Forecasting. - New York: BasicBooks.
  • 2. Toffler, A. (2004). Tretia volna. Moskva: AST.
  • 3. Drucker, P.F. (1995). Post-Capitalist Society. - NY. Retrieved from http://pinguet.free.fr/drucker93.pdf.
  • 4. Riesman, D. (1958). Leisure and Work in Post- Industrial Society / ed. by E. Larrabee, R. Meyersohn. - Glencoe, Ill. : Free Press.
  • 5. Touraine, A. (1969). La societe postindustrielle. - Paris: Denoel.
  • 6. Phelps, E.S. Macroeconomics for a Modern Economy: Prize Lecture. Retrieved from: https://www.nobelprize.org/uploads/2018/06/phelps_lect ure.pdf.
  • 7. Targ, H.R. (1976). Global Dominance and Dependence, Post-Industrialism, and International Relations Theory: A Review // International Studies Quarterly. - Vol. 20 (3). - P. 461-482.
  • 8. Heiets, V.M. (2009). Suspilstvo, derzhava, ekonomika: fenomenolohiia vzaiemodii ta rozvytku. Kyiv: NAN Ukrainy; Instytut ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy.
  • 9. Filipenko, A.S. (2007). Hlobalni formy ekono- michnoho rozvytku: istoriia i suchasnist. Kyiv: Znannia.
  • 10. Chukhno, A.A. (2006). (Vols. 1-3). T.2: Informatsiina postindustrialna ekonomika: teoriia i praktyka. Kyiv: NAN Ukrainy, Kyivskyy natsionalnyy universytet imeni T. Shevchenka, Naukovo-doslidnyy finansovyy instytutt pry Minfini Ukrainy.
  • 11. Inozemcev, V.L. (2000). Sovremennoe postin- dustrialnoe obshchestvo: priroda, protivorechiya, perspektivy. Moskva: Logos. Retrieved from http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000946/st003.shtml.
  • 12. Yakovets, Yu.V. (2003). Globalizatsiya i vzaimo-deystvie tsivilizatsiy. (2nd ed.). Moskva: Ekonomika.
  • 13. Coomaraswamy, A. (1914). Essays in Post- Industrialism: A Symposium of Prophecy Concerning the future of Society / ed. by Ananda Coomaraswamy. London: T.N. Foulis.
  • 14. Penty, A. (1922). Post-Industrialism. - L. : G. Allen and Unwin.
  • 15. Bell, D. (1968). Toward the Year 2000. Work in Progress. Boston.
  • 16. Telnov, A.S., & Honcharuk, V.V. (2009). In- telektualizatsiia pratsi u kontseptsii postindustrialnoho suspilstva. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, (1), 239- 245.
  • 17. Wilensky, H.L. (2003). Working Paper Post- industrialism and post-materialism? A critical view of the new economy, the information age, the high tech society and all that. - Berlin: Für Sozialforschung (WZB).
  • 18. Penty, A. (1917). Old Worlds for New: A Study of Post-Industrial State. - London: G. Allen&Unwin ltd.
  • 19. Entsiklopedicheskiy slovar politologicheskikh terminov. (2013). Sankt-Peterburg: Petropolis. Retrieved from https://politike.ru/termin/postindustrializm.html.
  • 20. Yakunin, V.I., Sulakshin, S.S., Bagdasa- ryan, V.E., Kara-Murza, S.G., «et al.» (2012). Postindustrializm. Opyt kriticheskogo analiza. Moskva: Nauchnyy ekspert.
  • 21. Lexico: Oxford English and Spanish Dic- tionary, Synonyms, and Spanish to English Translator. Retrieved from: https://www.lexico.com/definition/post- industrialism.
  • 22. Stevens, A. The Lived Realities of Precarity and Post-Industrialism. Retrieved from: https://muse.jhu.edu/article/722983.
  • 23. Weber, A. L. (1974). The politics of post- industrialisn: a comparative inquiry. Washington State University.
  • 24. Musaelyan, L.A. (2005). Nauchnaya teoriya istoricheskogo processa: stanovlenie i sushchnost. Perm: Izdatelstvo Permskogo universiteta.
  • 25. Bzhezinskiy, Z. (1972). Mezhdu dvumya ve- kami. Rol Ameriki v eru tekhnotroniki. Moskva: Progress.
  • 26. Kumar, K. Industrialism and Post- Industrialism: relections on a putative transition. https://doi.org/10.1111/j.1467-954X.1976.tb00265.x
  • 27. Lebedko, S. (2007). Postindustrializm vzhe na porozi… Os vona nasha dylema: prokat chy suputny- ky? Personal-Plius, 40(243). Retrieved from http://www.personal-plus.net/243/2581.html/
  • 28. Lazarevich, A. (2007). Postindustrializm v zerkale teorii informatsionnogo obshchestva / Filosofiya i obshchestvo, Filosofiya i sotsialnye nauki, (4), 11-17.
  • 29. English Dictionary Collins - Complete and Unbreaficial Digital Edition. Retrieved from https://www.dictionary.com/browse/industrialism//.
  • 30. Kramar, O. (2016). Pohliad iz peryferii. Ukrainskyi tyzhden, 14(438). Retrieved from https://tyzhden.ua/Economics/162508.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.