Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2021 №4 (76)
Рубрика:
УДК:334
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/76.135
Мова статті:Українська
Сторінки:135-144
Заголовок:Платіжна система як базовий елемент цифрової економіки: інституціонально-поведінкові аспекти
Автори:Єрмошкіна О. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Мусаєва Н. М., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Для вирішення визначених в роботі задач були використані методи: історичний та логічний – для вивчення існуючих тлумачень поняття «платіжна система» та критичного аналізу – для формулювання власного визначення даної категорії з огляду на особливості цифрової трансформації економіки, методи систематизації – для формування та обґрунтування підходу щодо побудови авторського бачення процесів розвитку платіжної системи як базового елементу цифрової економіки. Також в дослідженні використано базові концепції поведінкових фінансів, які дозволили встановити мотиваційні особливості формування ФінТех та ТехФін компаній на фінансовому ринку. Результати. У статті сформульовано нове тлумачення поняття «платіжна система» з метою його актуалізації для подальшого виявлення закономірностей взаємодії економічних суб’єктів у механізмі цифрової економки. Проведене дослідження теорій розвитку платіжних інструментів дозволило охарактеризувати роль платіжної системи в економіці. На основі ретроспективного аналізу процесу розвитку платіжної системи із застосуванням еволюційного підходу виділено етап появи ФінТех та ТехФін компаній. З метою виявлення ступеня проникнення компаній нового типу на традиційний фінансовий ринок досліджено динаміку обсягу платежів представників ТехФін (PayPal) та динаміку зростання клієнтської бази ФінТех (monobank), що є прикладами трансформованих успішно функціонуючих цифрових інструментів. Новизна. Запропоноване тлумачення поняття «платіжна система» дозволяє комплексно охопити усіх економічних суб’єктів, що є учасниками процесу обміну платіжними інструментами, та ефективно аналізувати взаємодії як класичних, так і новоутворених економічних інститутів у процесі цифрової трансформації суспільства. Практична значущість. Виявлена різниця між поняттями ТехФін компаній та ФінТех впроваджень дозволяє розмежувати їхню діяльність, підготуватись компаніям юридично та технологічно, та вибрати відповідний шлях реалізації нової технології для здійснення фінансових операцій. 
Ключові слова:Платіжна система, Платіжний інструмент, ТехФін компанія, ФінТех впровадження, Поведінкові фінанси
Файл статті:EV20214_135-144.pdf
Література:
  • 1. Tsyhanov, S.A., & Apelkova, V.V. (2015). Rozvytok elektronnykh platizhnykh system v Ukraini: mizhnarodnyi aspekt ta instytutsionalni zasady. Finansovyi prostir, 3(19).
  • 2. Babukh, I.B., & Nikiforov, P.O. (2016). Instytutsionalnyi pidkhid do analizu platizhnoi systemy yak samostiynoi sfery ekonomichnykh vidnosyn. Visnyk Chernivetskoho torhovelno-ekonomichnoho instytutu, Ekonomichni nauky, Issue 2. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchtei_2016_2_12
  • 3. Ofitsiinyi sait NBU. (n.d.). /Retrieved from https://bank.gov.ua/
  • 4. Myshkin, F.S. (2007). Ekonomichna teoriia hroshei, bankivskoi spravy i finansovykh rynkiv. Kyiv: Williams.
  • 5. Obraztsov, M. (2002). Platyoizhnye sistemy. Sankt-Peterburh: SPbHUEF.
  • 6. Lahutin, V.D. (2001). Hroshi ta hroshovyi obih. Kyiv: Znannia.
  • 7. Vovchak, O.D., Shparhalo H.Ye., & Andreikiv T.Ya. (2008). Platizhni systemy. Kyiv: Znannia.
  • 8. Kravchenko, I.S., & Balakina, Yu.S. (2014). Vyznachennia sutnosti poniattia «Platizhna systema». Finansovyi prostir, 3(15).
  • 9. Mazina, Yu.Yu. (2002). Nahliad za platizhnymy systemamy (na prykladi pryvatnykh platizhnykh system. Extended abstract of candidate’s thesis. Ivanovo: IHKhTU.
  • 10. Korobeynikova, O.M. (2013). Teoretyko- metodolohichnyi analiz sutnosti lokalnykh platizhnykh system. Suchasna ekonomika: problemy, tendentsii, perspektyvy, (9).
  • 11. Ivasiv, B.S. (2008). Hroshi ta kredyt. Kyiv: Kondor.
  • 12. Ostrovska, N.S., & Lototskyi, B.I. (2018). Efektyvnist mizhnarodnykh platizhnykh system v umovakh suchasnykh informatsiinykh tekhnolohiy. Skhidna Yevropa: ekonomika, biznes ta upravlinnia, Issue 1(12).
  • 13. PayPal - Statistics & Facts. Statista. Re- trieved from https://www.statista.com/topics/2411/paypal/#dossierSu mmary__chapter1
  • 14. Personal remittances received (current US$). Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/BX.TRF.PWKR.CD .DT?end=2020&start=2005&view=chart
  • 15. Pidsumky 2020. Monobank. Retrieved from https://www.monobank.ua/2020?lang=uk\ !6. Pidsumky roboty PryvatBanku. Re- trieved from https://privatbank.ua/cpa/pidsumky

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.