Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2022 №1 (77)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:[[338.2 :330.33]:[338.245:502.174]](4-672ЄС:477)
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/77.043
Мова статті:Українська
Сторінки:43-49
Заголовок:Циркулярна економіка як нова модель розвитку економіки України в процесі євроінтеграції
Автор:Швець А. І., Львівський національний університет імені Івана Франка
Анотація:Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження послугувала концепція сталого розвитку, яка розглядає соціально-економічний розвиток як суспільні зміни, що відбуваються в межах, які визначаються здатністю екосистем відновлюватися, поглинати забруднення і підтримувати життєдіяльність теперішніх та майбутніх поколінь. Конкретними методами дослідження стали: метод абстракції – при встановленні сутності циркулярної моделі економіки; функціональний аналіз – при висвітленні зв’язку євроінтеграційних процесів та переходу до циркулярної економіки України; кампаративістики – при виокремленні переваг переходу української економіки до моделі циркулярної економіки. Результати. Центральною темою дослідження постало питання про значне підвищення ефективності використання ресурсів в ЄС, що передбачає перехід на циркулярну економіку та означає легкість переробки, повторного використання, демонтажу та відновлення продукції і має замінити традиційну лінійну модель, що домінувала в економіці до цього часу. Показано, що для збереження ресурсів в ЄС необхідно перейти до моделі регенеративного зростання. Це означає не використовувати більше, ніж дає планета в реальному часі, скоротити споживання ресурсів та удвічі збільшити повторне використання матеріалів у найближче десятиліття. У зв’язку з цим, проаналізовано Європейський зелений курс (ЄЗК) з точки зору можливостей та загроз для України в основних сферах: енергетика, промисловість, транспорт, сільськогосподарська політика, біорізноманіття, забруднення, фінанси, торгівля. Надано рекомендації щодо використання можливостей та уникнення загроз основним стейкхолдерам в Україні та ЄС. Новизна. Проаналізовано нову політику ЄС і політику України у сфері циркулярної економіки. Враховуючи кращі європейські практики, надано рекомендації Україні щодо переходу від традиційної (лінійної) економіки до нової моделі. Встановлено, що загалом політика України у сфері циркулярної економіки має формуватися і реалізовуватися комплексно в контексті європейських трендів. Практична значущість дослідження полягає у запровадженні принципів циркулярної економіки в Україні із одночасним впровадженням ЄЗК, що разом із модернізацією виробництва має спричинити позитивний економічний ефект – підвищити конкурентоспроможність вітчизняного виробництва та сприяти розвитку економіки країни. 
Ключові слова:Ключові слова: циркулярна економіка, Економіка замкнутого циклу, Нова економічна модель, Відходи, Ресурси, Повторна переробка, Ресурсозберігаючі технології, Екологічні виклики, Глобальні загрози, Організація виробництва
Файл статті:EV20221_043-049.pdf
Література:
  • 1. Ruda, M., Yaremchuk, T., & Bortnikova, M. (2021). Tsyrkuliarna ekonomika v Ukraini: adaptatsiia yevropeiskoho dosvidu. Menedzhment ta pidpryiemnytstvo v Ukraini: etapy stanovlennia i problemy rozvytku. 3(1), 212-222. Retrieved from https://science.lpnu.ua/uk/smeu/vsi-vypusky/vypusk-3-nomer-1-2021/cyrkulyarna-ekonomika-v-ukrayini-adaptaciya-yevropeyskogo doi.org/10.23939/smeu2021.01.212
  • 2. Zalunin, M.M. (2019). Suchasnyi stan rozvytku tsyrkuliarnoi ekonomiky v Ukraini. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. (23), Ch.1,
  • 166-170. Retrieved from http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/23_1_2019ua/37.pdf
  • 3. Fedorchuk, Ya., & Servetnyk. D. (n.d.). Tsyrkuliarna ekonomika. Orhanizatsiino-pravovi aspekty. Retrieved from https://www.businesslaw.org.ua/circle-economic-t/
  • 4. Varfolomieiev, M.O., & Churikanova, O.Yu. (2020). Tsyrkuliarna ekonomika yak nevidiemnyi shliakh ukrainskoho maybutnioho v aspekti hlobalizatsii. Efektyvna ekonomika, (5). Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7929 doi.org/10.32702/2307-2105-2020.5.200
  • 5. Lykholat, S.M., & Semeniuk, L.O. (n.d.). Tsyrkuliarna ekonomika yak napriam promyslovoi modernizatsii: peredovyi mizhnarodnyi dosvid. Retrieved from http://confmanagement.kpi.ua/proc/article/view/230935
  • 6. Alekankina, K., & Tkachenko, Ya. (n.d.). Zelenyi kurs v YeS ta Ukraini: vyklyky ta perspektyvy. Retrieved from https://voxukraine.org/zelenyj-kurs-v-yes-ta-ukrayini-vyklyky-ta-perspektyvy/
  • 7. Circular economy action plan. European Comission. An official EU website. Retrieved from https://ec.europa.eu/environment/strategy/circular-economy-action-plan_en
  • 8. Yevropeiskyi zelenyi kurs: mozhlyvosti ta zahrozy dlia Ukrainy. Analitychnyi dokument. Kviten 2020. Retrieved from https://www.rac.org.ua/uploads/content/571/files/european-green-dealuafinal.pdf
  • 9. Andrusevych, N. (n.d.). Shans na «zelene» liderstvo: yak Ukraina adaptuietsia do novykh klimatychnykh vymoh YeS. Retrieved from https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/12/14/7131510/
  • 10. Zelenyi kurs Vinnytsi: detali deklaratsii. (n.d.). Retrieved from https://ua-energy.org/uk/posts/zelenyi-kurs-vinnytsi-detali-deklaratsii
  • 11. Ukraina pryiednaietsia do «zelenoho kursu» Yevropy Green Deal - shcho tse znachyt, poiasnyv ministr. Retrieved from https://kanaldom.tv/uk/ukraina-prisoedinitsya-k-zelenomu-kursu-evropy-green-deal-chto-eto-znachit-poyasnil-ministr-video/
  • 12. Andrusevych, N. (2020). Pershyi rik Green Deal: yak Ukraina intehruietsia u novu ekolohichnu polityku YeS. Retrieved from https://www.eurointegration.com.ua/articles/2020/12/21/7117835/

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.