Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2022 №1 (77)
Рубрика:
УДК:339.5.018
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/77.126
Мова статті:Українська
Сторінки:126-133
Заголовок:Наукові засади комерційної діяльності суб’єктів міжнародного бізнес-середовища
Автор:Переверзева С. О., Генеральний секретар Українського національного комітету Міжнародної торгової палати
Анотація:Методологія дослідження. Методологічними засадами дослідження є теорії міжнародної економіки та комерційних відносин. Результати дослідження ґрунтуються на загальнонаукових та спеціальних методах. Автором було використано методи порівняння, етимології та узагальнення для трактування поняття «комерційна діяльність». У дослідженні було застосовано методи системного аналізу для формалізації ролі комерційної діяльності у міжнародному бізнес-середовищі. Метод графічної візуалізації дозволив описати місце і роль комерційної діяльності у трансформації міжнародного економічного простору. Результати. В статті досліджено підходи до трактування поняття «комерційна діяльність». Узагальнено наукові підходи до визначення категорії «комерційна діяльність» і виокремлено підприємницький, результативний, процесно-ринковий та клієнтоорієнтований підходи. Підприємницький підхід визначає «комерційну діяльність» у міжнародному бізнес-середовищі через внутрішні процеси виробництва і реалізації продукції. Результативний підхід досліджує прибутковість та соціально-економічні наслідки комерційної діяльності. Процесноринковий підхід вивчає бізнес-процеси та поведінку суб’єктів на міжнародних ринках. Клієнтоорієнтований підхід базується на впливовості задоволеності споживачів на умови комерційної діяльності. У статті обґрунтовано авторське трактування поняття «комерційна діяльність у міжнародному бізнес-середовищі», формалізовано суб’єктів та об’єктів міжнародних ринків. Новизна. Визначено підходи до управління комерційною діяльністю. Обґрунтовано, що комерційна діяльність у міжнародному бізнес-середовищі – це процеси економічної активності суб’єктів міжнародних економічних відносин щодо реалізації їхніх цілей функціонування на ринках, забезпечення прибутковості й конкурентоспроможності бізнес-процесів, а також взаємовпливів між учасниками ринку, регуляторами міжнародної економічної системи. Практична значущість. Результати дослідження дозволили сформувати характеристики змін у комерційній діяльності міжнародного бізнес-середовища. 
Ключові слова:Міжнародна економіка, Міжнародний бізнес-простір, Комерційна діяльність, Суб’єкти міжнародної економіки, Міжнародний ринок, Міжнародна інтеграція
Файл статті:EV20221_126-133.pdf
Література:
  • 1. Apopiy, V.V. (2008) Komertsiyna diialnist. Kyiv: Znannia.
  • 2. Balabanova, L.V., Hermanchuk, A.M. (2004). Komertsiyna diialnist: marketynh i lohistyka. Kyiv: Profesional,
  • 3. Bahrova, I.V. (2004). Zovnishnioekonomichna diyalnist pidpryyemstv. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury.
  • 4. Dahno, I.I. (2013). Zovnishnioekonomichna diialnist. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury.
  • 5. Prychepa, I.V., Lesko, O.Y., & Horenko, R.V. (2022). Do pytannia komertsiynoi diialnosti: poniattia, faktory vplyvu, osoblyvosti upravlinnia za suchasnykh umov. Ekonomika ta suspilstvo, Issue 35. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-35-39
  • 6. Honskyi, M.D. (2011). Sutnist i zmist komertsiynoi diialnosti torhovelnoho pidpryiemstva. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy, Issue 21.1, 177-182.
  • 7. Krysko, Z.H. (2013). Sutnist ta vydy komertsiynoyi diyalnosti pidpryyemstva. Ukrainska nauka: mynule, suchasne, maybutnie, Issue 18, 75-83.
  • 8. Cherep, A.V., & Ortyns'ka, O.L. (2008). Osnovni aspekty komertsiynoi diialnosti pidpryiemstv. Produktyvni syly i rehionalna ekonomika, Ch. 1, 198-203.
  • 9. Sabluk, O. (2018). Sut i pryntsypy komertsiynoho pidpryiemnytstva i komertsiynoi diialnosti. Naukovyj visnyk MNU imeni V.O. Sukhomlynskoho. Ekonomichni nauky, (1), 74-79.
  • 10. Bas, S.S. (2018). Upravlinnia mizhnarodnymy operatsiiamy pidpryiemstva i napriamy yikh optymizatsii. Infrastruktura rynku, Jssue 17, 105-110.
  • 11. Burakovskiy, V.P. (2012). Teoriia mizhnarodnoi torhivli. 2nd ed., rev. . Kyiv: Osnovy.
  • 12. Lukianenko, D.G., Poruchnyk A.M., Kolot A.M. (2014). Globalna ekonomika XXI stolittia: liudskyy vymir. Kyiv: KNEU.
  • 13. Kokorina, V.I. (2016). Imperatyvy rozvytku mizhnarodnoho biznesu v umovakh globalizatsii. Derzhava ta rehiony, (3), 67-73.
  • 14. Duhinets, G., & Nizheiko, K. (2021). International Strategic Alliances in the IT Industry. Knowledge-economy-society. Institute of Economics Polish Academy of Sciences.
  • 15. Duhinets, H.V. (2019). Instrumenty mizhnarodnoho marketynhu hlobalnykh lantsiuhiv vartosti. Ekonomichnyy prostir, Issue 149, 23-28. https://doi.org/10.32782/2224-6282/149-3
  • 16. Zhygalkevych, Zh., Zalizniuk, V., Smerichevskyi, S., Zabashtanska, T., Zatsarynin, S., & Tulchynskiy, R. (2022). Features and Tendencies of the Digital Marketing Use in the Activation of the International Business Activity. IJCSNS International Journal of Computer Science and Network Security, 22(1), 77-84. https://doi.org/10.22937/IJCSNS.2022.22.1.12.
  • 17. Vovk, O., & Kaia, A. (2021). Security of economic systems in terms of sustainable development of the global information space. Publishing House «Baltija Publishing». 664-678.
  • 18. Arefieva, O. et al. (2019). Konkurentospromozhnist pidpryyemstv u mizhnarodnomu tsyfrovomu prostori. Kyyiv, NAU.
  • 19. Hospodarskyj kodeks Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.