Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2022 №1 (77)
Рубрика:Підприємництво та економіка підприємства
УДК:338.431.6:63+631.164
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/77.164
Мова статті:Англійська
Сторінки:164-174
Заголовок:Математичні методи оцінки ризиків аграрних підприємств
Автори:Козенкова В. Д., Дніпровський державний аграрно-економічний університет,
Ткачова О. К., Дніпровський державний аграрно-економічний університет
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування методів: абстракції – при визначенні сутності категорії «ризик»; аналізу й синтезу – при висвітленні сутності ризиків аграрних підприємств; логічного й історичного – при дослідженні процесу еволюції підходів до визначення ризиків аграрних підприємств; метод класифікацій – при зведенні наявних підходів до математичних методів оцінювання ризиків в групи; загального й особливого – при встановленні єдності існуючих методів оцінки ризиків; порівняння – для визначення переваг та недоліків видів математичної оцінки величини ризиків; абстрактно-логічного аналізу – для узагальнення та формулювання висновків. Результати. Встановлено, що на тлі великої кількості визначень ризику у науковій літературі відсутнє його усталене розуміння. Проаналізовано суттєві особливості аграрного виробництва та визначено їх вплив на формування ризиків аграрних підприємств. Виявлено сутнісні ознаки ризиків аграрних підприємств та їх особливостей. Проаналізовано зміст основних сучасних методів оцінки та моделювання ризиків стосовно підприємств агропромислового комплексу (детерміністичного методу, статистичного методу, ймовірнісно-статистичного методу, теоретико-імовірнісного методу, логіко-лінгвістичного методу, методу імітаційного моделювання, експертного методу, методу нечітких множин) та виділені їх особливості. Показано переваги використання для оцінки ризиків аграрних підприємств методів нечіткої логіки. Наведено алгоритм оцінки ризику на основі методу нечіткої логіки. Новизна. На основі теоретичних та аналітичних узагальнень щодо математичних методів оцінки ризиків аграрних підприємств обґрунтовано можливість використання математичного апарату нечіткої логіки та логіко-лінгвістичного моделювання для оцінки вихідної інформації, яка має нечіткий, невизначений та ймовірнісний характер Практична значущість. Вирішальним для розробки та впровадження заходів щодо запобігання ризикам на сільськогосподарських об’єктах є розробка методики виявлення та опису джерел небезпеки, а також умов їх прояву під час експлуатації цих об’єктів. Обмеженість і якість наявних науково-методичних матеріалів не відповідає практичним потребам. У зв’язку з цим перспективним видається використання логіко-лінгвістичного моделювання для оцінки ризиків. Така оцінка подання нечіткої інформації є найбільш прийнятною, оскільки дає можливість формалізувати знання експертів у зручній семантичній формі. 
Ключові слова:Аграрне підприємство, Ризик, Оцінка, Ідентифікація, Математичні методи оцінки ризиків, Нечіткі множини
Файл статті:EV20221_164-174.pdf
Література:
  • 1. Hertz, D.V. (1964). Risk analysis in capital investment. Harvard Business Review, 42 (1), 95-106. Retrieved from https://hbr.org/1979/09/risk-analysis-in-cap-ital-investment
  • 2. Kenett, R. (2000). Towards a grand unified theory of risk. Operational Risk. London: Informa Business Publishing.
  • 3 Knight, F.H. (1921). Risk, Uncertainty, and Profit. Hart, Schaffner, and Marx Prize Essays, 31. Labrary of Economics and Liberty. Boston and New York: Houghton Mifflin. Retrieved from: http://www.econlib.org/library/Knight/knRUP.html
  • 4. Barry, P.J. (1984). Risk Management in Agriculture: Iowa State University Press Ames, Iowa doi.org/10.2307/1241100
  • 5. Catlett, L. & Libbin, J. (2007): Risk Management for Agriculture: A Guide to Futures, Options, and Swaps. Thomson Corporation, New York.
  • 6. Hardaker, J.B., Huirne, R.B.M., Anderson, J.R., & Lien, G. (2004). Coping wth Risk in Agriculture. CABI, Wallingford.
  • 7. Vlek, C., & Stallen, P.J. (1980). Rational and personal aspects of risk. Acta Psychologica, 45, 273-300.
  • 8. Dubois, D., & Prade, H. (2014). Possibilistic logic-an overview. In: Siekmann, J.H. (ed.) Computational Logic. Handbook of the History of Logic, 9, 283-342. Elsevier, Amsterdam.
  • 9. Zadeh, L.A., Fu, K.S., Tanaka, K. & Shimura M. eds. (1975). Fuzzy Sets and Their Applications to Cognhive and Decision Processes. New York: Academic Press.
  • 10. Nemcev, V.N. (2011). Novye aspekty risk- menedzhmenta predpriyatiya v usloviyakh innovatsion- nogo razvitiya. Ekonomicheskie issledovaniya, 4, 1-3. Retrieved from https://EconPapers.repec.org/RePEc:scn:027034:13927245

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.