Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2022 №2 (78)
Рубрика:Підприємництво та економіка підприємства
УДК:334.021.1
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/78.078
Мова статті:Українська
Сторінки:78-85
Заголовок:Вплив інвестицій на розвиток промислових підприємств України в умовах євроінтеграції
Автори:Бессонова С. І., ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет»,
Комаров А. С., ДВНЗ «Приазовський держаний технічний університет»
Анотація:Методологія дослідження. При написанні статті було використано сукупність загальнонаукових методів дослідження, а саме: історичний – при дослідженні еволюції наукових поглядів на управління інвестиційними ресурсами промислового підприємства; діалектичний, теоретичного узагальнення – дали змогу виявити закономірності та особливості впливу інвестиційних ресурсів на розвиток вітчизняних промислових підприємств; групування, систематизація, системне узагальнення, системний підхід – для комплексного вивчення об’єкта управління інвестиційними ресурсами; абстрактно-логічний, системного аналізу – при здійсненні аналізу методів та інструментів, стратегій управління інвестиціями промислового підприємства, а також при дослідженні світового досвіду управління розвитком промислового підприємства в умовах євроінтеграції; фінансово-економічний аналіз – дав змогу здійснити оцінювання поточного стану отриманих інвестицій та оцінити їх рівень ефективності; прогнозування – прогнозовані подальші шляхи використання інвестиційних ресурсів на модернізацію провідних галузей промисловості. Результати. Негативні наслідки російсько-української війни вплинули на всі рівні та сектори соціально-економічної системи держави. Виявлена та розглянута інвестиційна перевага для нашої країни на шляху до євроінтеграції. Доведено, що у разі отримання членства у ЄС промислові підприємства мають можливості залучати для свого розвитку більше іноземних інвестицій у вигляді грантів або довготермінових кредитів за привабливими відсотками, що безумовно сприятиме технічному переозброєнню, розвитку інноваційних технологій, розширенню та реконструкції виробництва. Вихід на ринки ЄС дає змогу долучитись до більш широких та привабливіших бонусів співпраці з ЄС. У процесі дослідження залучених прямих іноземних інвестицій визначено нерівномірний характер надходжень. Для залучення іноземного капіталу потрібні: сильна економіка, структурно-інноваційна політика та децентралізація прямих іноземних інвестицій. Новизна. Аналіз обсягів прямих інвестицій з боку ЄС дозволив запропонувати ряд заходів, які впливатимуть на збільшення інвестиційних ресурсів направлених на діяльність промислового сектору. Проаналізовано приклади успішного залучення європейських грантів у підприємства промислової галузі та запропоновані пріоритетні напрямки їх використання задля збільшення зацікавленості кінцевим продуктом на ринку ЄС. Практична значущість. Запропоновано шляхи покращення інвестиційної привабли- вості підприємств промисловості по залученню коштів в умовах євроінтеграції. Дослідження обсягів інвестицій дає можливість використати отримані ресурси на створення високо- технологічної продукції, отримання додаткових фінансових ресурсів, розширення виробництва, модернізацію виробничих потужностей. Визначено передові європейські фонди для залучення коштів у промислові підприємства та методика отримання грантів. 
Ключові слова:Інвестиції, Промислові підприємства, Інвестиційні ресурси, Євроінтеграція, Програми інвестування
Файл статті:EV20222_078-085.pdf
Література:
  • 1. Antonenko, H., & Zakharov, A. (2015)/ Chy potribna Ukraini promyslova polityka? Analitychna zapyska. Kyiv: Tsentr ekonomichnoi stratehii/
  • 2. Bukhnei, Ya. (2008). Krainy Yevrosoiuzu ta Ukraina. Ternopil: Aston.
  • 3. Brihkhem, Ye. (1997). Osnovy finansovoho menedzhmentu. (Trans.). Kyiv: Molodist.
  • 4. Hytman, L.Dzh., Dzhonk, M.D., Khenniger, E., & Kryuger, Tomas. R. (1997). Osnovy investirovanyia». (Trans.). Kyiv: Molodist.
  • 5. Dupay, R.M. (2013). Otsinka roli inozemnykh investytsiy v protsesi strukturnoyi modernizatsiyi ekonomiky Ukrayiny. Visnyk Donetskoho natsionalnoho universytetu. Ser. : Ekonomika i pravo, Is sue 1, 46-49.
  • 6. Kovalenko, L.O. (2015). Stratehiia i taktyka udoskonalennia polityky staloho rozvytku Ukrainy v konteksti yevrointehratsiynykh protsesiv. L.O. Kovalenko (Ed.). (Vols 1-2). Nizhyn: TPK «Orkhideia».
  • 7. Kruhlashov, A., Ozymok, I., Astapenko, T., & Russu, V. (2010). Yevropeyska intehratsiia na pochatku novoho tysiacholittia. Chernivtsi, KUTs.
  • 8. Teslia, S. (2009). Priami inozemni investytsii yak ekonomichna katehoriia, yikh sut ta klasyfikatsiia. Naukovyi visnyk NLTU Ukrainy. 19(3), 131-139.
  • 9. Perederyi, O.S., Hryhorenko, Ye.I. (2020). Evoliutsiia normatyvnykh osnov yevropeiskoi intehratsii Ukrainy na suchasnomu etapi derzhavotvorennia. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V.N. Karazina, Seriia «PRAVO», 29, 60-66. https://doi.org/10.26565/2075-1834-2020-29-07
  • 10. Rohovyi, A.V. (2010). Teoretychni zasady vyznachennia sutnosti poniattia «finansova bezpeka» Naukovyi visnyk Chernihivskoho derzhavnoho instytutu ekonomiky i upravlinnia, 3(7), . 121-125.
  • 11. Sirenko, K.Yu. (2018). Yevrointehratsiyna polityka Ukrainy: Pozytyvni ta nehatyvni aspekty Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu, Ch. 3, 22(3), 65-68.
  • 12. Piat kompanyi otrymaly hranty u finalnyi khvyli prohramy «Klimatychni Innovatsiyni Vauchery» Retrieved from https://greencubator.info/civ-v-winners/
  • 13. Derzh.kom.stat. Retrieved from https://ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2013/ibd/iki_pr/iki_pr_u/arh_kipr_u.html
  • 14. Susidy YeS: Pivden-Skhid. Plan zovnishnikh investytsyi YeS. Retrieved from https://www.euneigours.eu/sites/dfault/files/publications/2018-03/FACTSHEET_EIP_UA.pdf
  • 15. Trynadtsiat Ukrainskykh kompaniy otrymaiut hrantovu pidtrymku vid YeS. Retrieved from https://eu4business.org.ua/news/thirteen-ukrainian-companies-to-receive-eu-social-enterprise-support/ (Accessed 8 September 2022 )
  • 16. Ministerstvo finansiv Ukrainy. Retrieved from https://index.minfin.com.ua/ua/economy/index/industrial/ (Accessed 8 September 2022)
  • 17. Nationalna Economichna Stratehiia 2030. Retrieved from https://nes2030.org.ua/

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.