Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2022 №2 (78)
Рубрика:Менеджмент
УДК:338.26:621
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/78.186
Мова статті:Англійська
Сторінки:186-197
Заголовок:Інтегральна модель менеджменту декарбонізації у контексті концепції сталого розвитку
Автори:Харін С. А., Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»,
Папіж Ю. С., Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»,
Юденко В. В., Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»,
Козаревич С. В., Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Аналіз різних факторів впливу світової економіки на зміну клімату планети в індустріальний та сучасний періоди розвитку, дослідження питань управління виробництвом та розміщенням джерел отримання первинної електроенергії та їх трансформації, використання різних видів кліматично-нейтральної енергії на транспорті. У статті реалізовано комплексний підхід, що включає методи аналізу та синтезу. Дослідження ґрунтується на офіційних відомостях ООН, міжнародних енергетичних агентств, світової економічної статистики, провідних авіаційних та автомобільних концернів. Результати. На основі аналізу динаміки інноваційних процесів запропоновано інтегральну модель менеджменту декарбонізації, яка включає у комплексі та взаємозв'язку такі елементи, які необхідно розвивати у пріоритетному порядку, з урахуванням координації науково-технічних зусиль та інвестиційних ресурсів провідних країн світу, міжнародних організацій, університетів, наукових центрів та різних організацій, а саме: вітрові електростанції, сонячну енергетику, накопичувачі електроенергії, традиційну атомну енергетику, малі атомні реактори, електромобільність, використання водню як палива на транспорті, заходи економії енергії. Новизна. На основі аналізу динаміки інноваційних процесів у світовій економіці запропоновано інтегральну модель менеджменту декарбонізації у контексті концепції сталого розвитку. Практична значущість. Аналіз динаміки кліматичних змін показав помітне збільшення середніх температур у більшості регіонів планети порівняно з доіндустріальним періодом розвитку людської цивілізації. В останні роки значно зросли кількість та інтенсивність різних негативних кліматичних проявів, повеней, зсувів, ураганів, посухи, втрати врожаю сільськогосподарських культур, лісових пожеж, що, в масштабах планети, призводить до багатомільярдних економічних збитків. Найважливішою науково-технічною проблемою сучасної економіки можна вважати можливість отримання первинної енергії в масштабах, що задовольняють потреби людства, способами, що не завдають шкоди природі, та трансформацію первинної енергії в інші види енергії для їх кінцевого використання в різних сферах діяльності, зокрема, на транспорті. Інтегральна модель менеджменту декарбонізації сприяє прийняттю управлінських рішень щодо розвитку найбільш значущих напрямів діяльності у контексті концепції сталого розвитку. 
Ключові слова:Менеджмент, Декарбонізація, Інтегральна модель, Управлінські рішення, Сталий розвиток
Файл статті:EV20222_186-197.pdf
Література:
  • 1. Global warming is gaining momentum. 2021 is one of the hottest years on record. Retrieved from https://www.bbc.com/news-59924990.
  • 2. Copernicus: Globally, the seven hottest years on record were the last seven; carbon dioxide and methane concentrations continue to rise. Retrieved from https://climate.copernicus.eu/copernicus-globally-seven-hottest-years-record-were-last-seven.
  • 3. Damage from natural disasters in 2021 - $280 billion. Retrieved from https://p.dw.com/p/45Lwm.
  • 4. German reinsurance company Munich Re. Retrieved from https://www.munichre.com/en.html.
  • 5. Hurricane Ida knocks out power to New Orleans. Retrieved from https://p.dw.com/p/3zeyS.
  • 6. Nuclear power reactors. Retrieved from https://www.iaea.org.
  • 7. Nuclear power in France. Retrieved from https://en.wikipedia.org/wiki/Nuclear_power_in_France.
  • 8. IAEA Modeling Shows that in a High Natural Gas Price Environment, Optimum Hydrogen Production Opportunities Relate to Nuclear Power. Retrieved from https://www.iaea.org.
  • 9. What are Small Modular Reactors (SMRs)? Retrieved from https://www.iaea.org.
  • 10. Innovation. Shaping the future of aerospace. Retrieved from https://www.airbus.com/en/innovation.
  • 11. Energy consumption in Germany has fallen sharply. Retrieved from https://www.dw.com.
  • 12. Innovation in Batteries and Electricity Storage. Retrieved from https://www.iea.org/reports/innovation- in-batteries-and-electricity-storage.
  • 13. Innovation in batteries and electricity storage. Retrieved from https://iea.blob.core.windows.net/assets/77b25f20-397e-4c2f-8538-741734f6c5c3/battery_study_en.pdf.
  • 14. Batteries for electric vehicles: EU gives billions for innovation. Retrieved from https://www.dw.com.
  • 15. Tesla batteries and energy storage: who are the leaders in innovation? Retrieved from https://www.dw.com.
  • 16. Tesla Model S Goes 752 Miles with a Prototype Battery from a Michigan Startup. Retrieved from https://www.caranddriver.com/news/a38668912/750-mile-ev-battery-michigan-startup-our-next-energy/.
  • 17. «Clean Energy Island». Retrieved from https://euronews.com/2021/02/05/denmark-clean-energy-island.
  • 18. London Array. Retrieved from https://londonarray.com.
  • 19. Mohammed bin Rashid inaugurates the first project of the fifth phase of the 300 MW Mohammed bin Rashid Al Maktoum Solar Park. Retrieved from https://wam.ae.
  • 20. Catch a star in a magnetic trap. Scientists have proven the possibility of creating thermonuclear nuclear power plants. Retrieved from https://www.bbc.com.
  • 21. Small modular reactors. Retrieved from https://www.iaea.org/topics/small-modular-reactors.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.