Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2022 №3 (79)
Рубрика:Менеджмент
УДК:330.341:658
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/79.156
Мова статті:Українська
Сторінки:156-169
Заголовок:Механізм реалізації адаптивного управління персоналом транспортної галузі
Автор:Спіцина А. Є., Національний транспортний університет
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримані внаслідок застосування методів: систематизації та узагальнення, аналізу та синтезу – у процесі розгляду основних сучасних підходів щодо змісту понять «адаптивне управління персоналом» підприємства; класифікаційноаналітичний метод – у процесі уточнення складових елементів розвитку адаптивного управління персоналом, конкретизації змісту адаптивного управління персоналом, дослідження чинників впливу на продуктивність працівників підприємства. Результати. Визначено значущість системи адаптації персоналу для скорочення часу, який зазвичай потрібен новому співробітникові для освоєння на новому місці, щоб швидко «влитися» в колектив, зрозуміти вимоги, які до нього висуває компанія та якомога швидше вийти на необхідний рівень продуктивності праці. Для транспортного підприємства система адаптації значно знижує плинність персоналу на випробувальному терміні, що призводить до скорочення витрат на підбір персоналу. Продемонстровано, що грамотно розроблена система адаптації дає змогу працівникові, який прийшов у новий колектив, почуватися комфортніше, а керівництву отримати від нього максимальну віддачу в роботі у найкоротший термін. Програма адаптації персоналу підприємства включає в себе цілі та перелік завдань у рамках обов’язків нового співробітника (водія, машиніста, експедитора тощо), терміни їх виконання і передбачуваний результат, перелік нормативних документів, що регламентують роботу підрозділу і які є необхідними для засвоєння співробітником за період адаптації, а також іншу інформацію, що сприяє якнайшвидшому входженню у штат нового співробітника. Новизна. Узагальнено питання адаптації нових працівників на транспортному підприємстві, проаналізовано підходи вітчизняних та зарубіжних вчених до визначення сутності терміну «адаптація», виділено ключові аспекти адаптації робітника, а також визначено основні інструменти реалізації політики адаптації. Здійснено систематизацію теоретичного матеріалу для виявлення відмінностей і можливостей поліпшення Програми адаптації на вітчизняних підприємствах. Визначено основні проблеми, з якими стикаються працівники під час адаптаційного періоду, та сформульовано рекомендації для побудови ефективної системи адаптації на підприємстві Практична значущість. Сформовані напрями розвитку різноманітних інструментів для ефективної побудови адаптації, що дозволяє забезпечити транспортне підприємство висококваліфікованим та конкурентоспроможним персоналом, здатним швидко справитися з поставленими завданнями, продемонструвати достатній рівень професіональних компетенцій і досвіду, стати частиною команди та знайти спільну мову з безпосереднім керівником. Обґрунтовано систему адаптації зі складними і трудомісткими завданням, вирішення яких впливає на зменшення витрат на управління персоналом, зменшення плинності кадрів, покращання показників ефективності його роботи, формуватиме позитивне ставлення до праці, колективу та лояльність до підприємства в цілому 
Ключові слова:Адаптація працівників, Адаптація персоналу, Управління персоналом, Працівники, Персонал, Транспорт, Підприємство
Файл статті:EV20223_156-169.pdf
Література:
  • 1. Balabanova, L.V., & Sardak, O.V. (2011). UpravIinnia personalom. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury.
  • 2. Bauer, T.N. (2010). Onboarding new employees: maximizing success. SHRM Foundations Effective Practice Guideline Series.
  • 3. Bekmurzina, A.M., & Boiarinova, K.O. Adap- tivnist vyrobnycho-ekonomichnoi systemy pidpryiemstva do innovatsiynykh zmin. Retrieved from http://ape.fmm.kpi.ua/article/viewFile/66837/pdf_8
  • 4. Bykova, A.L., & Paranko, D.D. (2016). Skladovi efektyvnoi adaptatsii personalu. Molodiy vcheniy, 12.1(40), gruden, 2016, 640-644.
  • 5. Vasilichev, D.V., & Miroshnychenko, V.A. (2014). Organizatsiia protsesu adaptatsii personalu na pidpryiemstvi. Ekonomika i organizatsiia upravlinnia, Is- sue 3-4, 44-50. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UjRN/eiou_2014_3-4_8
  • 6. Hetman, O.O., & Petrenchuk, N.V. (2014). Orhanizatsiyni mekhanizmy pidboru, naymu ta adaptatsii personalu. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomika, Issue 19(2), 30-34.
  • 7. Demkovych, O.S. (2012). Sutnist ta osnovni chynnyky adaptatsii personalu pidpryiemstv u rynkovykh umovakh hospodariuvannia. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politehnika», (727), 46-48.
  • 8. Yelnikova, H.V., & Bliznichenko, H.S. (2019). Adaptyvne upravlinnia. yakistiu profesiynoi diialnostI personalu Elektronne naukove fahove vydannia «Adaptyvne upravlinnia: teoriia i praktyka», Ser. «Ekonomika», Issue 6(12). https://doi.org/10.33296/2707-0654-6(12)-03
  • 9. Kolesnikova, V.V. (2018). Udoskonalennia systemy upravlinnia protsesom adaptatsii personalu shliakhom zastosuvannia innovatsiynykh pidhodiv. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia, 1(60), 1-7.
  • 10. Krushelnytska, O.V., & Melnychuk, D.P. (2005). Upravlinnia personalom. Kyiv: Kondor.
  • 11. Konotoptseva, Yu. (2014). Adaptatsiia personalu derzhavnoi sluzhby. Naukoviy visnyk, Issue 14, 100-107.
  • 12. Kudelia, V.I., & Hrytsenko, N.V. (2020). Upravlinnia adaptatsiieiu personalu suchasnoho pidpryiemstva. Zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Ser. Ekonomika i upravlinnia, T. 31(70), (4), 128-131. https://doi.org/10.32838/2523-4803/70-4-23
  • 13. Metelenko, N.H., & Shmyhol, N.M. (2018). Zakonodavche reguliuvannia ta upravlinnia yakistiu transportnoi systemy Ukrainy. Pryazovskiy ekonomichniy visnyk, Issue 3(08), 25-30.
  • 14. Myronova, O.M. Osnovni problemy adaptatsii personalu ta metody yikh vyrishennia na pidpryiemstvakh. http://www.economyandsociety.in.ua/joumal/13_ukr/101.pdf
  • 15. Myroshnychenko, Yu.V., & Lobenko, A.V. (2015). Adaptatsiia personalu: dosvid zarubizhnykh ta vitchyznianykh pidpryiemstv. Problemy i perspektyvy rozvytku pidpryiemnytstva, 1(2), 27.
  • 16. Lobza, A.V., & Yurchenko, K.A. (2015). Suchasni personal-tekhnolohii yak zasib zabezpechennia efektyvnoi systemy naymu ta adaptatsii personalu: vitchyznianiy ta zarubizhniy dosvid. Molodiy vcheniy. Retrieved from http://molodyvcheny.in.ua/files/jour-nal/2015/11/50.pdf
  • 17. Nykyforenko, V.H. (2013). Upravlinnia personalom. Odesa: Atlant.
  • 18. Ovchynnikova, V.O., & Kharlamova, I.M. (2017). Adaptyvne upravlinnia zaliznychnym transportom Ukrainy. Retrieved from http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/15_2_2017ua/13.pdf
  • 19. Osovska, H.V., Yushkevych, O.O., & Zavadskiy, Y.S. (2007). Ekonomichniy slovnyk. Kyiv: Kondor.
  • 20. Prodius, O.I. (2019). Teoretychno-metodychni osnovy upravlinnia personalom transportnoho pidpryiemstva. Prychornomorski ekonomichni studii, (41), 116-120.
  • 21. Zakon Ukrainy «Pro shvalennia Natsionalnoi transportnoi stratehii Ukrainy na period do 2030 roku» vid 30 travnia 2018 roku № 430-r. Retrieved from http://za-kon.rada.gov.ua/laws/show/430-2018-r.
  • 22. Stets, I.I. (2017). Adaptyvne upravlinnia pidpryiemstvom. Globalni i natsionalni problemy ekonomiky, (18). Retrieved from global-national.in.ua.
  • 23. Adaptatsiia personalu. Biznes Portal Lutska. Retrieved from http://toplutsk.com/articles-arti-cle_216.html.
  • 24. Nakaz «Pro zatverdzhennia Metodychnykh rekomendatsiy schodo vprovadzhennia u derzhavnykh orhanakh, organakh vlady Avtonomnoi Respubliky Krym ta yikh aparati systemy nastavnytstva derzhavnykh sluzhbovtsiv» vId 25.10.2013 r. № 189. Retrieved from http://www.kadrovik.ua/content/pro-zatverdzhennya-metodichnih-rekomendaciy-shchodo-vprovadzhennya-uderzhavnih-organah
  • 25. Khmil, F.I. (2006). Upravlinnia personalom. Kyiv: Akademvydav.
  • 26. Yachmenova, V.M., & Osmanova, Z.O. Sutnist poniat «adaptatsiia» ta «adaptyvnist». Retrieved from http://ena.lp.edu.ua:-8080/bitstream/ntb/18798/1/72-346-353.pdf

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.