Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2022 №3 (79)
Рубрика:
УДК:338. 2
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/79.170
Мова статті:Українська
Сторінки:170-180
Заголовок:Проблема вибору проєктів сталого розвитку підприємства з урахуванням інтересів стейкхолдерів та шляхи її вирішення
Автори:Пашкевич М. С., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Пістунов І. М., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Гуаньнань Лі., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Дослідження проблеми вибору проєктів сталого розвитку підприємства з урахуванням інтересів стейкхолдерів ґрунтується на теоретико-методологічних засадах теорій сталого розвитку, стейкхолдерів, управління проєктами, раціональної та ірраціональної поведінки економічних суб’єктів. Було використано загальнонаукові методи дослідження: метод аналізу та синтезу – при дослідженні корпоративного сталого розвитку в аспекті управління проєктами; загального й особливого – при обґрунтуванні специфіки врахування інтересів стейкхолдерів під час вибору проєктів сталого розвитку підприємства; кластерного аналізу – при обґрунтуванні групового інтересу стейкхолдерів підприємства; дискретного аналізу – при доведенні властивості дискретності показників вигод та внесків проєктів сталого розвитку підприємства. Результати. У статті проведено дослідження проблеми методологічного характеру щодо забезпечення сталого розвитку підприємств в контексті необхідності досягнення глобальних цілей сталого розвитку для соціально-економічного та екологічного повоєнного розвитку України та консолідації суспільства навколо реалізації проєктів сталого розвитку. Показано дискусійний характер деяких аспектів сучасних механізмів забезпечення сталого розвитку підприємств. Проаналізовано ставлення науковців до участі стейкхолдерів у забезпеченні сталого розвитку підприємств. Обґрунтовано, що сталий розвиток підприємств можливий за умов врахування інтересів стейкхолдерів. Описана проблема вибору проєктів сталого розвитку підприємств з урахуванням інтерес стейкхолдерів. Запропоновано вирішувати проблему вибору проєктів сталого розвитку підприємства методом нечітких множин, який дозволить врахувати суб’єктивні оціночні судження стейкхолдерів щодо величин вигод та внесків у проєкти сталого розвитку підприємства. Новизна. На основі узагальнення теоретичних положень окреслено проблему та запропоновано напрями удосконалення забезпечення сталого розвитку підприємства на основі врахування інтересів стейкхолдерів під час вибору проєктів сталого розвитку з метою досягнення на державному рівні глобальних цілей сталого розвитку. Практична значущість. Окресленя проблеми вибору проєктів сталого розвитку підприємства з урахуванням інтересів стейкхолдерів та запропоновані шляхи її вирішення дозволить більш свідомо формувати на підприємстві ефективні управлінські механізми прийняття рішень із залученням стейкхолдерів та обумовить досягнення глобальних цілей сталого розвитку на державному рівні. 
Ключові слова:Сталий розвиток, Стейкхолдер, Управління проєктами, Кластерний аналіз, Економічний інтерес, Управління, Соціально-економічний розвиток, Екологічний розвиток, Глобальні цілі сталого розвитку, Підприємство
Файл статті:EV20223_170-180.pdf
Література:
  • 1. Khaustova, V.Ye., & Omarov, Sh.A. (2018). Kontseptsiia staloho rozvytku yak paradyhma rozvytku suspilstva. Problemy ekonomiky, (1), 265-273. Retrieved from https://www.problecon.com/export_pdf/problems-of-economy-2018-1_0-pag-es-265_273.pdf
  • 2. Zhang, F, & Zhu, L. (2019). Enhancing corporate sustainable development: Stakeholder pressures, organizational learning, and green innovation. Business Strategy and the Environment, 28: 1012-1026. https://doi.org/10.1002/bse.2298
  • 3. Rahman, A., Sultana, N. & Mizanur Rahman, M. (2020). «CSR vs Social Business for Sustainable Development», Crowther, D. & Seifi, S. (Ed.) Governance and Sustainability (Developments in Corporate Governance and Responsibility, Vol. 15), Emerald Publishing Limited, Bingley, pp. 113-130. https://doi.org/10.1108/S2043-052320200000015007
  • 4. Sisaye, S. (2021). «The influence of non- governmental organizations (NGOs) on the development of voluntary sustainability accounting reporting rules», Journal of Business and Socio-economic Development, Vol. 1, No. 1, pp. 5-23. https://doi.org/10.1108/JBSED-02-2021-0017
  • 5. Glukhova, V., & Kravchenko, K. (2022). Ekolohichni finansy Ukrainy v umovakh staloho rozvytku. Efektyvna ekonomika, (5). Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=10276 DOI: 10.32702/2307-2105-2022.5.72
  • 6. Reverchuk, S., & Tvorydlo, O. (2022). Formuvannia sotsialno-oriientovanoho finansovoho biznesu v Ukraini. Efektyvna ekonomika, (5). Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=10270 DOI: 10.32702/2307-2105-2022.5.1
  • 7. Shashyna, M., & Mosiychuk, D. (2022). Parametrychni kharakterystyky staloho rozvytku pidpryiemstva. Efektyvna ekonomika, (3). Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=10049 DOI: 10.32702/2307-2105-2022.3.2
  • 8. Blagun, I.S. (2021). Model tsyrkuliarnoi ekonomiky yak odyn iz trendiv staloho rozvytku. Biznes- Inform, (12), 124-132. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-12-124-132
  • 9. Korol, S.Ya., Semenova, S.M., & Kurbet, M.A. (2022). Uprovadzhennia zvitnosti pro stalyi rozvytok v Ukraini: stan i perspektyvy v umovakh yevrointehratsii. Biznes-Inform, (1), 294-301. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-1-294-301
  • 10. Zubkova, Alina B. et al. (2021). «Sustainable Behavior in International Business: Corporate Social Responsibility for Mimicry or for Business Value?» Business-Inform (11), 425-439. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-11-425-439
  • 11. Pogorelov, Yu.S., & Kozachenko, G.V. (2021). Instrumentariy staloho rozvytku pidpryiemstva v umovakh kryzy. Biznes-Inform, (4), 285-293. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-4-285-293
  • 12. Zhosan, H.V. (2021). Adaptyvnyi menedzhment i stalyi rozvytok: vzaiemozviazok poniat u konteksti upravlinnia diialnistiu pidpryiemstva v umovakh nevyznachenosti. Biznes-Inform, (3), 179-187. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-3-179-187
  • 13. Vieira Nunhes, T., Viviani Garcia, E., Espuny, M., Homem de Mello Santos, V., Isaksson, R., & José de Oliveira, O. (2021). Where to go with corporate sustainability? Opening paths for sustainable businesses through the collaboration between universities, governments, and organizations. Sustainability, 13(3), 1429.
  • 14. Ali, A., Jiang, X., & Ali, A. (2022). Enhancing corporate sustainable development: Organizational learning, social ties, and environmental strategies. Business Strategy and the Environment, 1-16. https://doi.org/10.1002/bse.3184
  • 15. Galbreath, J. (2018). Do Boards of Directors Influence Corporate Sustainable Development? An Attention-Based Analysis. Business Strategy and the En- vironment, 27: 742-756. https://doi.org/10.1002/bse.2028.
  • 16. Mal, H., Varma, M., & Vishvakarma, N.K. (2022), «An empirical study to prioritize the determinants of corporate sustainability performance using analytic hierarchy process», Measuring Business Excellence, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print. https://doi.org/10.1108/MBE-10-2021-0133
  • 17. Chan, R. Y. K., Lai, J. W. M., & Kim, N. (2022). Strategic motives and performance implications of proactive versus reactive environmental strategies in corporate sustainable development. Business Strategy and the Environment, 31(5), 2127-2142. https://doi.org/10.1002/bse.3011
  • 18. Seroka-Stolka, O., & Fijorek, K. (2020). Enhancing corporate sustainable development: Proactive environmental strategy, stakeholder pressure and the moderating effect of firm size. Business Strategy and the Environment. 29: 2338-2354. https://doi.org/10.1002/bse.2506
  • 19. Albloushi, B., Alharmoodi, A., Jabeen, F., Mehmood, K., & Farouk, S. (2022). «Total quality management practices and corporate sustainable development in manufacturing companies: the mediating role of green innovation» Management Research Review, Vol. ahead-of-print No. ahead-of-print. https://doi.org/10.1108/MRR-03-2021-0194
  • 20. Rodríguez, R., Svensson, G., & Wood, G. (2021). «Determining corporate direction in sustainable development: a multi-dimensional framework in B2B», Journal of Business & Industrial Marketing, Vol. 36 No. 1, pp. 1-17. https://doi.org/10.1108/JBIM-03-2019-0113
  • 21. Erin, O.A., & Bamigboye, O.A. (2022). «Evaluation and analysis of SDG reporting: evidence from Africa». Journal of Accounting & Organizational Change, Vol. 18, No. 3, pp. 369-396. https://doi.org/10.1108/JAOC-02-2020-0025

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.