Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2022 №4 (80)
Рубрика:Менеджмент
УДК:338.2:622.3:672
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/80.094
Мова статті:Українська
Сторінки:94-106
Заголовок:Особливості антикризового управління гірничо- металургійними підприємствами України в умовах воєнної агресії
Автори:Баранець Г. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Гребенко Д. О., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Клодчик О. О., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримано за рахунок використання таких методів: наукової абстракції – для визначення сутності поняття «антикризове управління в умовах воєнних дій», узагальнення і порівняння – встановлення відмінностей між типовими кризовими явищами та кризою, викликаною воєнними діями; системного підходу – при розробці моделі сценарного прогнозування змін стану підприємств гірничо-металургійного комплексу. Результати. У статті досліджено сутність антикризового управління в умовах воєнних дій. Встановлено, що це комплекс заходів реактивної дії, що спрямовані на мінімізацію наслідків впливу зовнішніх факторів, зумовлених воєнною агресією. Визначено відмінності між типовими кризовими явищами та кризою, викликаною воєнними діями. Проведено PEST-аналіз, який дав можливість виявити найбільш значущі ризики зовнішнього середовища, які впливають на діяльність підприємств гірничо-металургійного комплексу. Запропоновано комплекс антикризових заходів, зроблено акцент на обов’язковій підтримуючій ролі держави у відновленні діяльності підприємств галузі. На основі розробленої моделі сценарного прогнозування конкретизовано сценарії економічного стану гірничо-металургійних підприємств. Новизна. Запропоновано науково-методичний підхід до побудови моделі сценарного прогнозування змін економічного стану промислових підприємств. Практична значущість. Запропонована модель дає можливість побудувати песимістичний, реалістичний та помірно-оптимістичний сценарії змін економічного стану підприємств гірничо-металургійного комплексу, охарактеризувати кожний сценарій з урахуванням змін введених у модель індикаторів та конкретизувати наслідки для діяльності підприємств галузі. 
Ключові слова:Гірничо-металургійний комплекс, Антикризове управління, Воєнна агресія, Логістична діяльність, ризики, РЕSТ-аналіз, Управлінський аналіз, Операційна діяльність, Прогнозування, Сценарний підхід
Файл статті:EV20224_094-106.pdf
Література:
  • 1. Vnesok HMK v ekonomiku Ukrainy 2019-2020. Retrieved from https://gmk.center/wp-content/uploads/2021/04/GMK_Impact_2020-1.pdf.
  • 2. Metalurhiia ta viyna. Zberehty biznes i ne vtratyty profesionaliv. Keis hrupy Alumeta. Retrieved from https://forbes.ua/company/metalurgiya-ta-viyna-zberegti-biznes-i-ne-vtratiti-profesionaliv-keys-grupi-alumeta-28112022-9727.
  • 3. World Steel in Figures 2022. Retrieved from https://worldsteel.org/steel-topics/statistics/world-steel-in-figures-2022/.
  • 4. Honcharuk, O.V., Riabko, O.I., & Overkovskyi, B.M. (2021). Hirnycho-metalurhiinyi kompleks Ukrainy: suchasni tendentsii ta rezultaty. Infrastruktura rynku, (55), 86-97. DOI: https://doi.org/10.32843/infrastruct55-15.
  • 5. Lebedeva, L.V., & Romanenko, V.A. Vyklyky Covid-19 dlia promyslovosti Ukrainy ta krain YeS. (2021). Efektyvna ekonomika, (6). DOI: 10.32702/2307-2105-2021.6.83.
  • 6. Honcharuk, O.V., Ihnashkina, T.B., & Bronnikova, V.Yu. (2020). Suchasnyi stan hirnycho-metalurhiinoho kompleksu Ukrainy: chynnyky, tendentsii y rezultaty. Efektyvna ekonomika, (9). DOI:
  • 10.32702/2307-2105-2020.9.60.
  • 7. Myronenko, M.A. (2022). Rozvytok metalurhii Ukrainy v umovakh hlobalizatsiinykh vyklykiv za pidsumkamy 2021 roku. Ekonomichnyi visnyk Dniprovskoi politekhniky, (1). DOI: https://doi.org/10.33271/ebdut/77.10.
  • 8. Skorobohatova, N.Ye., & Reminskyi, M.M. (2021). Formuvannia zovnishnotorhovelnoi stratehii vitchyznianykh eksportno-oriientovanykh pidpryiemstv pid vplyvom pandemii covid-19. Ekonomichnyi visnyk NTUU «Kyivskyi politekhnichnyi instytut», (19), 89-98. DOI: https://doi.org/10.20535/2307-5651.19.2021.231180.
  • 9. Velyka Ukrainska entsyklopediia. Retrieved from https://vue.gov.ua/.
  • 10. Kuznietsov, Ye.S. (2012). Sutnist antykryzovoho upravlinnia ta pryntsypy yoho zdiisnennia. Efektyvna ekonomika, (10). Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1488/.
  • 11. Lihonenko, L.O. (2016). Antykryzove upravlinnia pidpryiemstvom v umovakh ekonomiky znan ta intelektualizatsii menedzhmentu. Ekonomichnyi forum, (1), 161-170.
  • 12. Tymoshenko, O.V., Butska, O.Yu., & Safari. F.Kh. (2016). Antykryzove upravlinnia yak peredumova pidvyshchennia efektyvnosti diialnosti pidpryiemstva. Ekonomichnyi analiz, (2), 187-192. Retrieved from http://dspace.puet.edu.ua/bitstream/123456789/4406/1/1075-5431-1-PB.pdf.
  • 13. Kryvoviaziuk, I.V. (2020). Antykryzove upravlinnia pidpryiemstvom. Kyiv: Vydavnychyi dim «Kondor».
  • 14. Steshenko, O.D., & Masalyhina, V.V. (2020). Antykryzove upravlinnia v umovakh pandemii. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti, (70-71), 75-82. Retrieved from http://lib.kart.edu.ua/bitstream/123456789/5157/1/Steshenko.pdf.
  • 15. Stan ukrainskoi metalurhii pid chas viyny. Retrieved from https://ukraineinvest.gov.ua/uk/news/22-06-22-3/.
  • 16. Poriatunok HMK pid chas viiny. Abo yak zberehty 175 mlrd hrn VVP Ukrainy. Retrieved from https://interfax.com.ua/news/blog/851227.html.
  • 17. Na mezhi isnuvannia: yak viyna zminiuie ukrainskyi promyslovyi sektor. Retrieved from https://www.unian.ua/economics/other/viyna-proti-rosiji-yak-viyna-zminyuye-ukrajinskiy-promisloviy-sektor-ostanni-novini-11928213.html.
  • 18. Melnyk, I.O. (2014). Teoretychni aspekty antykryzovoho menedzhmentu, 102-110. Retrieved from https://core.ac.uk/download/pdf/32616197.pdf.
  • 19. «Ukrmetalurhprom» prosyt Prezydenta ta Uriad vzhyty nevidkladnykh zakhodiv dlia poriatunku ukrainskoho HMK. Retrieved from https://www.ukrmetprom.org/ukrmetalurgprom-prosit-prezidenta/.
  • 20. Viyna vidrizala Ukrainu vid moria, a metalurhiv i ahrariiv mayzhe vid vsioho eksportu. Yak teper vyvozyty tovar za kordon. Retrieved from https://forbes.ua/inside/blokada-portov-stoit-agrariyam-15-mlrd-v-mesyats-na-chem-teryayut-eksportery-i-kak-na-voyne-vezti-tovar-za-granitsu-29032022-5109.
  • 21. Vuzke horlechko: dunaiski porty ne zmozhut vriatuvaty ukrainskyi eksport. Retrieved from https://gmk.center/ua/posts/vuzke-gorlechko-dunajski-porti-ne-zmozhut-vryatuvati-ukrainskij-eksport/.
  • 22. Reshetniak, O.I. (2020). Stsenarne modeliuvannia rozvytku naukovoho potentsialu v Ukraini. Ekonomika ta derzhava, (10), 73-79. DOI:10.32702/2306-6806.2020.10.73.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.