Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2022 №4 (80)
Рубрика:
УДК:338.45:005.21
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/80.107
Мова статті:Українська
Сторінки:107-114
Заголовок:Самодіагностика стратегічного потенціалу підприємства на основі методології збалансованої системи показників
Автори:Фаізова С. О., Український державний університет науки і технологій,
Фаізова О. Л., Український державний університет науки і технологій,
Гуцалова В. І., Український державний університет науки і технологій,
Мотякін І. В., Корпорація АТБ, ТОВ МФ «Фаворит плюс»
Анотація:Методологія дослідження. Системно-структурний аналіз та метод логічного узагальнення були використані для з’ясування місця інтелектуального капіталу в структурі стратегічного потенціалу підприємства; факторний та економіко-математичний аналіз – для розрахунку інтегрального індексу інтелектуального потенціалу; методи евентологічного скорингу та аналізу ієрархій – для надання числових значень нефінансовим вимірникам неідентифікованих нематеріальних активів; економіко-статистичні методи – для аналізу та оцінки рівня інтелектуального потенціалу вітчизняних металургійних підприємств. Результати. З огляду на значущість інтелектуального капіталу для зростання ринкової вартості та збалансованого управління підприємством створено методичний підхід оцінювання його стратегічного потенціалу на основі методології збалансованої системи показників (ЗСП). Запропоновано визначення індексу інтелектуального потенціалу, що враховує рівень значущості критеріїв оцінювання стратегічного потенціалу на основі поєднання методів евентологічного скорингу та аналізу ієрархій. Встановлено, що самодіагностика стратегічного потенціалу за результатами аналізу анкетних подій дозволяє виявити його «проблемні зони» та перетворити ЗСП у «працюючу модель» управління стратегією підприємства. На прикладі металургійних підприємств Дніпровського регіону показано, що запропонована методика діагностики стратегічного потенціалу забезпечує реалізацію одного із базових принципів збалансованого управління підприємством – залучення усіх груп економіко-управлінського впливу до управління на основі збалансування їхніх економічних інтересів. Новизна. Удосконалено методичний підхід до оцінювання стратегічного потенціалу підприємства на основі оцінювання інтелектуального потенціалу через визначення однойменного індексу. Останній враховує рівень значущості критеріїв оцінювання інтелектуального потенціалу на основі поєднання методів евентологічного скорингу та аналізу ієрархій. Предметне поле скорингового аналізу поширено на процеси оцінки й корегування стратегії підприємства. Практична значущість. Запропонована методика дає можливість покращити управління стратегією підприємства, оскільки дозволяє на основі аналізу анкетних подій-відповідей, що інтерпретовані як такі, що не сприяють виникненню цільової події – бажаного рівня управління підприємством, визначити основні проблеми й фактори підвищення значення / рівня аналізованого об'єкта. 
Ключові слова:Нематеріальні активи підприємства, Стратегічний потенціал підприємства, Інтелектуальний потенціал, Самодіагностика стратегічного потенціалу підприємства, Збалансоване управління підприємством, Збалансована система показників, Евентологія, Методика евентологічного скорингу
Файл статті:EV20224_107-114.pdf
Література:
  • 1. Antropova, T., & Sukhov, P. Panatseya Roberta Kaplana: Kak ispolzovat Balanced Scorecard. Retrieved from http://balanced-scorecard.ru.
  • 2. Bytsa, V.I. (2011). Analiz stratehichnoho potentsialu yak osnova formuvannia marketynhovoi stratehii rozvytku mashynobudivnykh pidpryiemstv. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, (2), T.6, 203-206.
  • 3. Holovash, O.V. (2019). Otsiniuvannia rivnia stratehichnoho potentsialu zakladiv okhorony zdorovia AT «UKRZALIZNYTsIa». Ekonomichnyi prostir, (151), 136-147. https://doi.org/10.32782/2224-6282/151-12
  • 4. Ivakina, I. (2007). Zbalansovana systema pokaznykiv. Kharkiv: Faktor.
  • 5. Kosteniuk, Yu.B. (2019). Modeliuvannia potentsialu pidpryiemstva dlia rozrobky stratehii upravlinnia. Statystyka Ukrainy, (4), 21-27. https://doi.org/10.31767/su.
  • 6. Martin, Dzhon, D., Petti, & Vilyam, Dzh. (2006). VBM - upravlenie, osnovannoe na stoimosti. Korporativny`j otvet revolyuczii akczionerov: (Trans.). Dnepropetrovsk: Balans Biznes Buks.
  • 7. Maslak, O.I., & Kviatkovska, L.A. (2012). Osnovni etapy otsiniuvannia stratehichnoho potentsialu pidpryiemstva. Rehionalna ekonomika, (1), 91-96. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/regek_2012_1_12.
  • 8. Pysarenko, S.V., Ivanko, M.V., & Hrytsaienko, M.O. (2019). Stratehichne upravlinnia rozvytkom potentsialu ahrarnoho pidpryiemstva v umovakh adaptatsiinykh zmin. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu, Ser. : Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo, 27(2),
  • 29-34. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuumevcg_2019_27%282%29__7
  • 9. Strategicheskaya kartografiya-protsess idet: Proekt SSP v INTERPAJP «Trubnaya vertikal». Korporativnyi zhurnal Kompanii INTERPAYP, dekabr, 2007. Retrieved from http://interpipe.biz.
  • 10. Strilchuk, R.M. (2014). Naukovo-metodychni pidkhody ta metody zdiysnennia diahnostyky stratehichnykh mozhlyvostey. Efektyvna ekonomika, (1). Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2014_1_16.
  • 11. Faizova, S.O. (2014). Predmetne pole udoskonalennia metodolohii bsc na osnovi eventolohichnykh metodiv. Problemy nauky. Mizhhaluzevyi naukovo-praktychnyi zhurnal, 7-8(163-164), 91-94.
  • 12. Faizova, S., Ivanova, M., Faizova, O., Smesova, V., Parshyna, O., & Zavhorodnia, O. (2020). Use of Balanced Scorecard for enterprise competitiveness assessment. Journal of Advanced Research in Law and Economics, Romania, Vol. 11, 2(48), pp. 349-361. Retrieved from https://journals.aserspublishing.eu/jarle/article/view/5103 >. https://doi.org/10.14505/jarle.v11.2(48).08
  • 13. Felps, Bob. (2004). Umnye biznes-pokazateli: Sistema izmereniy effektivnosti kak vazhnyy element menedzhmenta: (Trans). Dnepropetrovsk: Balans Biznes Buks.
  • 14. Eshuort, G., & Dzheyms, P. (2006). Menedzhment, osnovannyy na tsennosti: Kak obespechit tsennost dlya aktsionerov. (Trans.). Moskva: INFRA-M.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.