Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2023 №1 (81)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:005.003
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/81.020
Мова статті:Українська
Сторінки:20-35
Заголовок:Еволюція підходів до соціально відповідального управління підприємствами у контексті сталого розвитку
Автори:Бардась А. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Корнецький А. О., Український католицький університет
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування методів: структурно-логічного – при виявленні взаємозв’язків між категоріями «соціальне підприємництво», «соціальна відповідальність бізнесу» та «сталий розвиток»; метод наукової абстракції – при встановленні сутності понять «соціальне підприємництво» та «соціальне підприємство», а також для визначення критеріїв соціальної цінності; історичного і логічного – при дослідженні еволюції соціального підприємництва в американських та українських реаліях; загального й особливого – для встановлення відмінностей між соціальними підприємствами та іншими організаціями. Результати. У статті досліджено еволюцію підходів до дослідження соціально відповідального управління підприємствами в контексті сталого розвитку суспільства. Встановлено взаємозв’язок між сталим розвитком суспільства та соціальним підприємництвом. Виокремлено елементи соціального підприємництва, а саме: розподіл фіксованої частини прибутку (чистого) на соціальну мету, працевлаштування представників вразливих категорій населення, вирішення соціальної або екологічної проблеми безпосередньо продуктом. Новизна. У процесі дослідження систематизовано підходи до визначення соціально відповідального бізнесу, запропоновано характеристику ключових параметрів соціального підприємництва з точки зору взаємозв’язку між бізнес-моделлю комерційної організації та соціальною цінністю, описано критерії соціального підприємництва з урахуванням комбінаторики їхнього виконання. Практична значущість. Оскільки соціальне підприємництво передбачає продаж товарів або послуг комерційною або неприбутковою організацією з метою створення соціальної цінності, то його практична реалізація сприяє виконанню її завдань, визначених у національному і міжнародному законодавстві з питань сталого розвитку. Запропонована типологія підприємств дозволяє власникам та топменеджменту визначити, наскільки значимим у діяльності організації буде потреба у створенні соціальної цінності. 
Ключові слова:Управління, Соціальне підприємництво, Соціальна відповідальність бізнесу, Корпоративна соціальна відповідальність, Сталий розвиток
Файл статті:EV20231_020-035.pdf
Література:
  • 1. Betley, C. (2019). April 15 is the day tobacco companies pay $9 billion for tobacco illnesses, but is it enough? The Conversation. Retrieved from https://theconversation.com/april-15-is-the-day-tobacco-companies-pay-9-billion-for-tobacco-illnesses-but-is-it-enough-115274 .
  • 2. Angelides, N.J. (2023). Asbestos Companies and the Corporate Cover-Up. Simmons Hanly Conroy National Law firm. Retrieved from https://www.simmonsfirm.com/mesothelioma/asbestos-exposure/companies/
  • 3. Roberts, D., & Woods, C. (2005). Changing the world on a shoestring: The concept of social entrepreneurship. University of Auckland Business Review. No. 7. doi.org/10.53841/bpsspr.2005.7.2.86
  • 4. Novyk, I. (2022). Sotsialne pidpryiemnytstvo: Stan ta perspektyvy. Ekonomika ta suspilstvo, (45). doi.org/10.32782/2524-0072/2022-45-6
  • 5. Pylypenko, H.M., & Pylypenko, Yu.I. (2014). Sotsialno-vidpovidalna povedinka biznesu: sutnist ta umovy formuvannia v Ukraini. Ekonomichnyy visnyk Natsionalnoho hirnychoho universytetu, (4), 28-35.
  • 6. Zakharkina, L., & Novikov, V. (2021). Ohliad tendentsiy rozvytku sotsialno-vidpovidalnoho biznesu v YeS. Visnyk Sumskoho derzhavnoho universytetu, Ser. Ekonomika, (1). DOI: 10.21272/1817-9215.2021.1-32
  • 7. Murphy, P., Smothers, J., Novicevic, M. «at al». (2018). Social enterprise in Antebellum America: the case of Nashoba (1824-1829). Journal of Management History. No. 24. doi.org/10.1108/jmh-06-2017-0032
  • 8. Bernier, L., Hafsi, T. (2007). The changing nature of public entrepreneurship.. Public Administration Review. No. 67. doi.org/10.1111/j.1540-6210.2007.00731.x
  • 9. Allinson, R. (1998). Ethical values as part of the definition of business enterprise and part of the internal structure of the business organization. Journal of Business Ethics. No. 17. doi.org/10.1023/a:1006063114697
  • 10. Murphy, P., Liao, J., & Welsch, H. (2006). A conceptual history of entrepreneurial thought. Journal of Management History. No. 12. doi.org/10.1108/13552520610638256
  • 11. Marynovich, M. (2019). Mytropolyt Andrey Sheptytskyi i pryntsyp «pozytyvnoi sumy». Lviv: Vydavnytstvo Staroho Leva.
  • 12. Noruzi, M., Westover, J., & Gholam, R. (2010). An Exploration of Social Entrepreneurship in the Entrepreneurship Era. Asian Social Science. No. 6. doi.org/10.5539/ass.v6n6p3
  • 13. Alter, K. (2004). Social Enterprise Typology. Virtue Ventures LLC. 115 p.
  • 14. A Practical Guide to Venture Philanthropy and Social Impact Investment [Electronic resource] EVPA Knowledge Centre. 2018. Retrieved from https://www.evpa.ngo/insights/practical-guide-venture-philanthropy-and-social-impact-investment .
  • 15. Light, P.C. (2008). The Search for Social Entrepreneurship. DC: Brookings Institution Press. 95 p.
  • 16. Peredo, A., & Murdith, M. (2006). Social entrepreneurship: A critical review of the concept. Journal of World Business. No. 41.
  • 17. Sengupta, S., & Arunaditya, S. (2017). Social entrepreneurship research in Asia-Pacific: perspectives and opportunities. Social Enterprise Journal. No. 13.
  • 18. Gianoncelli, A., & Boiardi, P. (2018). Impact Strategies. How Investors Drive Social Impact. EVPA.
  • 19. Leadbeater, C. (1997). The Rise of the Social Entrepreneur. Demos, 115 p.
  • 20. Dees, J.G. (1998). Enterprising nonprofits. Harvard Business Review. No. 76.
  • 21. Alvord, S., Brown, D., & Letts, C. (2004). Social Entrepreneurship and Societal Transformation: An Exploratory Study. The Journal of Applied Behavioral Science. No. 40. doi.org/10.2139/ssrn.354082
  • 22. James, A., Stevenson, H., & Wei-Skillern, J. (2006). .Social and Commercial Entrepreneurship: Same, Different, or Both? Revista de Administration. No. 47.
  • 23. Austin, J., Herman, L., Reficco, E. «at al». (2005). Corporate Social Entrepreneurship: A New Vision for CSR. Praeger Publishing.
  • 24. Wallace, S. (1999). Social entrepreneurship: the role of social purpose enterprises in facilitating community economic development. Journal of Developmental Entrepreneurship. No. 4.
  • 25. Certo, T., & Miller, T. (2008). Social entrepreneurship: Key issues and concepts. Business Horizons, No. 51.
  • 26. Eakin, E. (2003). How to Save the World? Treat It Like a Business. The New York Times.
  • 27. Dees, G. (2007). Taking social entrepreneurship seriously. Society. No. 44. doi.org/10.1007/bf02819936
  • 28. Thompson, J. (2002). The world of the social entrepreneur. International Journal of Public Sector Management. No. 15. doi.org/10.1108/09513550210435746
  • 29. Martin, R., & Osberg S. (2007). Social Entrepreneurship: The Case for Definition. Stanford Social Innovation Review.
  • 30. Jiao, H. (2011). A Conceptual Model for Social Entrepreneurship Directed toward Social Impact on Society. Social Enterprise Journal. No. 7. doi.org/10.1108/17508611111156600
  • 31. Svynchuk, A., Kornetskyy, A., Honcharova, M. «at al». (2017). Soysialne pidpryiemnytstvo: vid idei do suspilnykh zmin. Kyiv: TOV «Pidpryiemstvo «Vi En Ey».

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.