Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2023 №1 (81)
Рубрика:Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок
УДК:030
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/81.062
Мова статті:Англійська
Сторінки:62-67
Заголовок:Модель вимірювання ймовірності настання фінансової кризи
Автор:Мшвідобадзе Т. І., професор Горійського державного університету (Грузія)
Анотація:Методологія дослідження. При проведенні дослідження було використано метод аналізу й синтезу – при з’ясуванні природи сучасних фінансових криз, метод групування – при визначенні видів фінансових криз, загального й особливого – для проведення диференціації між різними видами фінансових криз, економетричні методи – для кількісної оцінки рівня системного ризику у фінансовому секторі, який призводить до фінансової кризи. Результати. Надмірне зростання кредитування, що є головною причиною фінансових криз, відображається у недостатній капіталізації фінансового сектора. У статті подано короткий огляд теоретичних та емпіричних досліджень розвитку подій на ринках, що виникають внаслідок фінансових криз. Продемонстровано, що ринкові показники системного ризику, такі як SRISK, дозволяють відстежувати, як виникають і розвиваються системні ризики в режимі реального часу. Новизна. У цій роботі представлено кількісну оцінку рівня системного ризику в фінансовому секторі, який призводить до фінансової кризи. Модель ґрунтується на теорії, згідно з якою зменшення боргу матиме вплив на ціну, і чим більшою буде величина зменшення боргу, тим небезпечнішим коригування. У крайньому випадку реальна економіка обмежує доступ до кредитів, оскільки у фінансовому секторі відбувається зниження ціни на фінансові активи, і у такий спосіб ендогенно породжує фінансову кризу. Практична значущість. В економетричній системі існує зв’язок між SRISK і серйозністю настання фінансової кризи для групи розвинених країн. Стаття зосереджена на фінансових кризах, що характеризуються нестабільністю пропозиції кредитів, нижня межа яких може бути пов’язаний з різними факторами. Звіт про ймовірність фінансової кризи надається в режимі реального часу за ознакою надмірного зростання кредитування. Дослідження показує важливу роль транскордонного зовнішнього ефекту фінансової некапіталізації. 
Ключові слова:Фінансова криза, Оцінка, Методика SRІSК, Макроекономіка, Модель Тобіна, Готівкові гроші
Файл статті:EV20231_062-067.pdf
Література:
  • 1. Reinhart, C.M., and Rogoff, K.S. (2009). The Aftermath of Financial Crises. American Economic Review, Vol. 99, pp. 466-472. https://doi.org/10.1257/aer.99.2.466
  • 2. Romer, C.D., and Romer, D.H. (2017). New evidence on the impact of financial crises in advanced countries. Am. Econ. Rev. 107, 3072-3118. https://doi.org/10.1257/aer.20150320
  • 3. Jordà, O., Schularick, M., and Taylor, A.M. (2011). Financial Crises, Credit Booms, and External Imbalances: 140 Years of Lessons. IMF Economic Review, Palgrave Macmillan, vol. 59(2), pages 340-378, June. https://doi.org/10.1057/imfer.2011.8
  • 4. Laeven, L., and Valencia, F. (2013). Systemic Banking Crises. S. Claessens, M. A. Kose, L. Laeven, and F. Valencia, eds. Financial Crises: Causes, Consequences, and Policy Responses, forthcoming, IMF.
  • 5. Claessens, S., Kose, M.A., and Terrones, M.E. (2009). What Happens during Recessions, Crunches and Busts? Economic Policy, Vol. 60, pp. 653-700. https://doi.org/10.1111/j.1468-0327.2009.00231.x
  • 6. Furceri, D., and Zdzienicka, A. (2012). How Costly Are Debt Crises? Journal of International Money and Finance, Vol. 31, No. 4, pp. 726-742. https://doi.org/10.1016/j.jimonfin.2012.01.012
  • 7. Hutchison, M.M., and Noy, I. (2006). Sudden Stops and the Mexican Wave: Currency Crises, Capital Flow Reversals and Output Loss in Emerging Markets. Journal of Development Economics, Vol. 79, pp. 225-248. https://doi.org/10.1016/j.jdeveco.2004.12.002
  • 8. Engle, R.F. (2016). Dynamic conditional beta. J. Financ. Econom. 14, 643-667. https://doi.org/10.1093/jjfinec/nbw006
  • 9. Englea, R., and Ruanb, T. (2019). Stern School of Business, New York University, New York, NY 10012; and bNUS Business School, National University of Singapore, Singapore 119245.
  • 10. Adrian, T., and Brunnermeier, M.K. (2016). CoVaR. Am. Econ. Rev. 106, 1705-1741. https://doi.org/10.1257/aer.20120555

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.