Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2023 №1 (81)
Рубрика:Менеджмент
УДК:005.003
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/81.090
Мова статті:Українська
Сторінки:90-103
Заголовок:Лідерство як чинник групової динаміки всередині організації
Автори:Бардась А. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Бардась О. Є., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Богач К. С., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Дудник А. В., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Результати отримані за рахунок застосування методів: теоретизації – при формулюванні гіпотез дослідження та описанні результатів їх практичної відповідності поведінковим та ситуаційним теоріям лідерства, анкетування – при оцінюванні ставлення респондентів як до власної здатності бути лідером, так і до важливих з їхньої точки зору лідерських якостей; аналізу – при визначенні відповідності отриманих результатів анкетування респондентів сформульованій науковій гіпотезі; синтезу – при узагальненні результатів дослідження та оцінці впливу лідерства на групову динаміку всередині організації. Результати. Отримала підтвердження гіпотеза про готовність людей брати на себе відповідальність та роль лідера. Виявлено, що комунікаційні здібності та ораторське мистецтво лідера є для його послідовників так самj значимими, як і його готовність демонструвати особистою поведінкою відданість практичному досягненню спільних цілей. Не отримала підтвердження гіпотеза про визначальну роль спільних цінностей для визнання лідера з боку його послідовників. Не підтвердилося припущення про те, що найголовнішою характеристикою лідера є бачення майбутнього. Новизна. У процесі дослідження виявлено, що для більшості респондентів притаманний демократичний стиль лідерства, а саме консультаційний. Визначено, що сприйняття лідера переважною мірою визначається за зовнішніми проявами поведінки, зокрема, ораторськими здібностями, умінням слухати людей, впевненим зовнішнім виглядом та іншими поведінковими патернами, що демонструють готовність лідера служити спільним інтересам групи. Практична значущість. Оскільки лідери найбільшою мірою визначають групову динаміку всередині організацій, впливаючи на формування, розвиток та занепад формальних і неформальних груп, то необхідно брати до уваги ризики втрати послідовниками здатності до критичного мислення та об’єктивного оцінювання їхніх дій. 
Ключові слова:Лідерство, Менеджмент, Групова динаміка, Мотиваційні теорії, Організація, Стилі лідерства
Файл статті:EV20231_090-103.pdf
Література:
  • 1. Bennis, W.G. (2009). On becoming a leader. New York, NY: Basic Books. doi.org/10.1080/00131729009335565
  • 2. Prylepa, N.V. (2019). Liderstvo v systemi upravlinnia pidpryiemstvom. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu, Ekonomichni nauky, (5), 184-187. DOI: 10.31891/2307-5740-2019-274-5-186-189
  • 3. Davenport, T.H. (2001). Knowledge work and the future of management. In W.G. Bennis G.M. Spreitzer & T.G. Cummings (Eds.). The future of leadership: Today's top leadership thinkers speak to tomorrow's leaders (pp. 41-58). 2001 San Francisco: Jossey-Bass.
  • 4. Osborn, R.N., Hunt, J.G., & Jauch, L.R. (2002). Toward a contextual theory of leadership. The leadership quarterly, 13(6), 797-837.
  • 5. Benmira, S, Agboola, M. (2021). Evolution of leadership theory. BMJ Leader,5, 3-5. doi.org/10.1136/leader-2020-000296
  • 6. Chornyi, A.V. (2018). Suchasni teorii liderstwa: zagalnyi ogliad і strukturna model. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Seriia «Ekonomika». № 9(37), 78-84. DOI: 10.25264/2311-5149-2018-9(37)-78-84
  • 7. Mary Uhl-Bien, Russ Marion, & Bill McKelvey. (2007). Complexity Leadership Theory: Shifting leadership from the industrial age to the knowledge era. The Leadership Quarterly, 18, 298-318 doi.org/10.1016/j.leaqua.2007.04.002
  • 8. Schneider, M. (2002). A stakeholder model of organizational leadership. Organization Science, 13(2), 209-220. doi.org/10.1287/orsc.13.2.209.531
  • 9. Gram-Hanssen I. (2021). Individual and collective leadership for deliberate transformations: Insights from Indigenous leadership . Leadership, Vol. 17(5), 519-541. doi.org/10.1177/1742715021996486
  • 10. Chua, J., & Ayoko, O.B. (2021). Employees’ self-determined motivation, transformational leadership and work engagement. Journal of Management & Organization, 27(3), 523-543.
  • 11. Rune Todnem By (2021). Leadership: In Pursuit of Purpose, Journal of Change. Management, 21:1, 30-44. doi.org/10.1080/14697017.2021.1861698
  • 12. Samul, J. (2020). Spiritual leadership: Meaning in the sustainable workplace. Sustainability, 12(1), 267. doi.org/10.3390/su12010267
  • 13. Huang, S.Y., Li, M.W., & Chang, T.W. (2021). Transformational leadership, ethical leadership, and participative leadership in predicting counterproductive work behaviors: evidence from financial technology firms. Frontiers in psychology, 12.
  • 14. Islam, M.N., Furuoka, F., & Idris, A. (2021). Mapping the relationship between transformational leadership, trust in leadership and employee championing behavior during organizational change. Asia Pacific Management Review, 26(2), 95-102.. doi.org/10.1016/j.apmrv.2020.09.002
  • 15. Yefymenko, M.O., & Iziumtseva, N.V. (2018). Rol liderstva v systemi upravlinnia personalom na pidpryiemstvi. Infrastruktura rynku, (24), 157-162.
  • 16. Hendrikz, K., & Engelbrecht, A.S. (2019). The principled leadership scale: An integration of value-based leadership. SA Journal of Industrial Psychology, 45(1), 1-10.
  • 17. Fries, A., Kammerlander, N., & Leitterstorf, M. (2021). Leadership styles and leadership behaviors in family firms: A systematic literature review. Journal of Family Business Strategy, 12(1), 100374. doi.org/10.1016/j.jfbs.2020.100374
  • 18. Purnomo, E.N., Supriyanto, A., & Dami, Z.A. (2021). The effectiveness of principal leadership styles in crisis management. Pedagogika, 141(1), 5-25. doi.org/10.15823/p.2021.141.1
  • 19. Eseryel, U.Y., Crowston, K., & Heckman, R. (2021). Functional and visionary leadership in self-managing virtual teams. Group & Organization Management, 46(2), 424-460. doi.org/10.1177/1059601120955034

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.