Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2023 №1 (81)
Рубрика:
УДК:338; 658.3
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/81.172
Мова статті:Українська
Сторінки:172-180
Заголовок:Оцінювання рівня розвитку корпоративної культури промислового підприємства в контексті управління та інноваційного розвитку
Автори:Смєсова В. Л., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Ковтун Н. В., Університет митної справи та фінансів
Анотація:Методологія дослідження. Методологічною основою дослідження є такі загальнонаукові і специфічні методи як: аналіз і синтез – при визначенні типу та порівнянні характеристик корпоративної культури; графічного аналізу – при побудові профілю корпоративної культури промислового підприємства; статистичні методи – при виставленні оцінок та розрахунку рейтингу корпоративної культури; експертний – при оцінюванні рівня розвитку корпоративної культури підприємства. Результати. На основі використання методики Камерона і Куїна проведено оцінювання рівня розвитку корпоративної культури та визначено тип культури промислового підприємства «GRAND». Здійснено оцінювання найбільш значимих характеристик підприємства, особливостей стилю лідерів-управлінців та керування персоналом, елементів сполученості, стратегічних цілей і напрямів діяльності, а також індикаторів його успішності. Здійснено типологічний аналіз та побудовано профіль корпоративної культури, що відображає її сучасний стан та перспективний. Акцентовано увагу на заходах у сфері покращення корпоративної культури підприємства у майбутньому, орієнтованих на досягнення його довгострокових економічних результатів та інноваційний розвиток. Новизна. Обґрунтовано основні етапи та інструменти кількісного оцінювання корпоративної структури підприємства на основі методики Камерона і Куїна. Здійснено оцінювання рівня розвитку корпоративної культури на прикладі конкретного промислового підприємства. Запропоновано заходи, спрямовані на покращення корпоративної культури розглянутого підприємства у контексті забезпечення більш ефективного управління та інноваційного розвитку в майбутньому. Практична значущість. Результати дослідження мають прикладний характер, оскільки розуміння алгоритму і порядку застосування методики оцінювання корпоративної культури на прикладі конкретного промислового підприємства дозволяє обирати найбільш точні інструменти для її моніторингу у реальному економічному середовищі. 
Ключові слова:Інноваційний розвиток, Корпоративна культура, Корпоративний менеджмент, Промислове підприємство, Типи корпоративної культури, Методика Камерона і Куїна
Файл статті:EV20231_172-180.pdf
Література:
  • 1. Smiesova, V.L., & Kovtun, N.V. (2022). Market conjuncture and microeconomic aspects of innovation management. Economic Herald of State Higher Educational Institution «Ukrainian State University of Chemical Technology». (1), 71-76. Retrieved from http://ek-visnik.dp.ua/wp-content/uploads/pdf/2022-1/Smiesova.pdf. DOI: 10.32434/2415-3974-2022-15-1-38-47
  • 2. Smiesova V.L., Fedorova, N.Ye., & Pobyva, V.O. (2020). Innovatsii yak osnova sotsialno-ekonomichnoho rozvytku krain svitu. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu, Ser. : Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo, (31), 104-111. DOI: https://doi.org/10.32782/2413-9971/2020-31-17.
  • 3. Ackoff, Russell L. (1981). Creating the Corporate Future: Plan or be Planned For. Wiley.
  • 4. Bala, O.I., Mukan, O.V., & Bala, R.D. (2010). Pryntsypy korporatyvnoi kultury pidpryiemstva: sutnist ta vydy. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika», (682), 11-15.
  • 5. Shein, E. (2003). Organizational Psychology. 3- rd Edition. London: Prentice-Hall.
  • 6. Cameron, K.S., & Quinn, R.E. (2006). Diagnostics and change of organizational culture. NY: John Wiley & Sons, Inc, 242 p.
  • 7. Culture, leadership, and organizations: the GLOBE study of 62 societies. (2004). 1st. SAGE Publications, 29 April 2004.
  • 8. Denison Consulting. (2022). Denison's methodology for diagnosing organisational culture. Re- trieved from http /www.denisonconsulting.com.
  • 9. Ovcharenko, M.I., & Cherviakova, S.V. (2013). Metodychne zabezpechennia otsinky stanu korporatyvnoi kultury pidpryiemstva. Marketynh i menedzhment innovatsii, (2), 130-141.
  • 10. Stepanova, L.V., & Tuzhylkina, O.V. (2017). Korporatyvna kultura: sutnist ta teoretychni pidkhody doslidzhennia. Naukovyi visnyk Poltavskoho universytetu ekonomiky i torhivli, Ser. : Ekonomichni nauky, (4), 167-172.
  • 11. Pryimak, N. (2019). Identyfikatsii typu korporatyvnoi kultury pidpryiemstva shchodo spryiniattia zmin. Visnyk Ternopilskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu, (2), 113-122.
  • 12. Senyk, Yu.I. (2022). Analiz stanu korporatyvnoi kultury molokopererobnoho pidpryiemstva Ukrainy. Innovation and Sustainability, (4), 232-239. https://doi.org/10.31649/ins.2022.4.232.239
  • 13. Zelich V.V. (2017). Rol ta mistse korporatyvnoi kultury ta yii vplyv na rozvytok pidpryiemstva. Infrastruktura rynku, Issue 6, 21-25.
  • 14. Oleksenko, Ya.A. (2019). Sotsialno-ekonomichnyi zmist ta peredumovy stanovlennia korporatyvnoi kultury na pidpryiemstvi. Visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Ser. Ekonomichni nauky, (33), 117-122. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2307-8030/2019-33-23.
  • 15. Pylypenko, H.M., & Lytvynenko, N.I. (2015). Ukrainskaia mentalnost v koordinatakh issledovatelskoy programmy G. Hofsteda. Ekonomichnyy visnyk NHU, (2), 14-22.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.