ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2023 №2 (82)
Рубрика:Міжнародні економічні відносини
УДК:339.9; 504
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/82.049
Мова статті:Англійська
Сторінки:49-58
Заголовок:Економічне зростання, торгівля та викиди парникових газів у європейському союзі – дослідження витоку забруднення
Автор:Гнатишин М. А., Львівський національний університет імені Івана Франка
Анотація:Методологія дослідження. Щоб дослідити складний зв’язок між економічним зростанням, екологічною політикою та викидами парникових газів (ПГ) у Європейському Союзі (ЄС) у дослідженні використовується економетричне моделювання та панельний аналіз даних. Для оцінки впливу на викиди парникових газів таких факторів, як ВВП на особу, споживання первинної енергії, частка відновлюваної енергії, технологічний розвиток і торгівля з країнами з-поза меж ЄС використані панельні дані 27 країн ЄС за період з 2008 до 2021 року. Результати. Результати дослідження показали, що існує пряма залежність між ВВП на особу та викидами, що свідчить про те, що ЄС ще не досяг повного відокремлення зростання ВВП від зростання викидів ПГ. Збільшення споживання первинної енергії пов’язане з більшими викидами, тоді як більша частка відновлюваних джерел енергії пов’язана зі зменшенням викидів. Встановлено, що технологічний прогрес зменшує викиди парникових газів. Важливо, що дослідження виявило значущий зв’язок між торгівлею з країнами з-поза меж ЄС та викидами, що вказує на витік забруднення через торгівлю. Новизна. Це дослідження пропонує всебічний аналіз динаміки зв’язку між економічним зростанням, змінами у споживанні енергії, технологічним прогресом, торговельними потоками та викидами парникових газів у межах ЄС. У модель введено нову змінну для вивчення впливу на викиди міжнародної торгівлі – торговий баланс країн ЄС із країнами зпоза ЄС. Такі дані дозволяють краще проаналізувати концепцію витоку забруднення, проливаючи світло на те, як зміни у зовнішній торгівлі можуть вплинути на рівень викидів. Практична значущість. Результати мають вагоме значення в контексті реалізації екологічної політики, наголошують на необхідності цілісного підходу до її розробки. Незважаючи на прогрес ЄС у впровадженні більш екологічних технологій і розвитку відновлюваних джерел енергії, розмір ВВП країн ЄС все ж позитивно корелює з викидами, а також простежуються ознаки витоку забруднення через міжнародну торгівлю. Це означає, що одностороннє підвищення екологічних вимог у межах одного регіону без застосування торговельних заходів може не мати бажаного глобального ефекту. Для уникнення витоку забруднення особливу вагу має міжнародне співробітництво та формування глобальної екологічної політики. 
Ключові слова:Економічне зростання, Європейський Союз, Викиди парникових газів, Міжнародна торгівля, Витік забруднення, Відновлювана енергія
Файл статті:EV20232_049-058.pdf
Література:
  • 1. Paris Agreement. (2015) United Nations. Retrieved from https://unfccc.int/sites/default/files/english_paris_agreement.pdf
  • 2. Felbermayr, G. & Peterson, S. (2020). Economic assessment of carbon leakage and carbon border adjustment. Policy Department for External Relations Directorate General for External Policies of the Union, PE 603.501. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/BRIE/2020/603501/EXPO_BRI(2020)603501_EN.pdf
  • 3. Bouvier, R. A. (2004), Air Pollution and Per Capita Income: a Disaggregation of the Effects of Scale, Sectoral Composition, and Technological Change, Political Economy Research Institute, working paper series number 84, 24 p.
  • 4. Cole, M. A., Neumayer, E. (2005), Environmental policy and the environmental Kuznets curve: can developing countries escape the detrimental consequences of economic growth? «International Handbook of Environmental Politics», Cheltenham and Northampton: Edward Elgar, p. 298-318.
  • 5. Cole, M. A. (2004), Trade, the pollution haven hypothesis and the environmental Kuznets curve: examining the linkages. «Ecological Economics», 48, p. 71-81. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2003.09.007
  • 6. Antweiler, W., Copeland, B. R., & Taylor, M. S. (2001), Is free trade good for the environment?, “American Economic Review”, 91(4), p. 877-908. https://doi.org/10.1257/aer.91.4.877
  • 7. Grether, J. M., Mathys, N. A., de Melo, J. (2006), Unraveling the World-Wide Pollution Haven Effect, Nota di lavoro 122, Milano : Fondazione Eni Enrico Mattei, 29 p. https://doi.org/10.2139/ssrn.1962482
  • 8. Broner, F, Bustos, P., Carvalhoy, V. M. (2012), Sources of Comparative Advantage in Polluting Industries, NBER Working Paper No. 18337, 51 p.
  • 9. Kiuila, O., Wójtowicz, K., Żylicz, T., Kasek, L. (2014), Economic and environmental effects of unilateral climate actions, “Mitigation and Adaptation Strategies for Global Change”, vol. 21, p. 263-278. https://doi.org/10.1007/s11027-014-9597-9
  • 10. Ederington, J., Levinson, A., Minier, J. (2004), Trade Liberalization and Pollution Havens, NBER Working Paper No. 10585, 31 p.
  • 11. Esceland, G. S., Harrison, A.E.(2002), Moving to greener pastures? Multinationals and the pollution haven hypothesis, NBER Working Paper No. 8888, 39 p.
  • 12. Kearsley, A., Riddle, M. (2010), A further inquiry into the Pollution Haven Hypothesis and the Environmental Kuznets Curve, «Ecological Economics», vol. 69, p. 905-919. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2009.11.014
  • 13. Naegele, H. and Zaklan, A. (2017) Does the EU ETS cause carbon leakage in European manufacturing? DIW Berlin Discussion Paper No. 1689 http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3050323
  • 14. Frankel, J. A., Rose A. K. (2002), Is trade good or bad for the environment? Sorting out the causality, NBER Working Paper No. 9201, 55 p. DOI:10.1162/0034653053327577
  • 15. Hnatyshyn, M. (2016), Decomposition of carbon dioxide and sulphur oxides emissions intensity change in the European Union, “Ekonomia. Rynek, gospodarka, społeczeństwo”, vol. 44, s. 31−50 https://doi.org/10.14254/2071-8330.2018/11-1/15
  • 16. Allard, A., Takman, J., Uddin, G.S. et al. The N-shaped environmental Kuznets curve: an empirical evaluation using a panel quantile regression approach. Environ Sci Pollut Res 25, 5848-5861 (2018). https://doi.org/10.1007/s11356-017-0907-0
  • 17. Pimonenko, T. V. (2019). Determinants of improving the efficiency of green investment management. Economic Bulletin of the National Mining University scientific journal, 65(65), 158-165. https://doi.org/10.33271/ev/65.158
Air Force 1

Головний редактор

Пилипенко Г. М., доктор економічних наук, професор кафедри туризму та економіки підприємства НТУ «Дніпровська політехніка»


Заступники головного редактора:

Вагонова О. Г., доктор економічних наук, завідувач кафедри прикладної економіки, підприємництва та публічного управління НТУ «Дніпровська політехніка»

Амоша О. І., академік НАН України, доктор економічних наук, почесний директор Інституту економіки промисловості Національної академії наук України



Голова редакційної ради

Швець В. Я., доктор економічних наук, завідувач кафедри менеджменту НТУ «Дніпровська політехніка»


Редакційна рада:

Бардась А. В., доктор економічних наук, декан факультету менеджменту, професор кафедри менеджменту НТУ «Дніпровська політехніка»

Булєєв І. П., доктор економічних наук, головний науковий співробітник відділу проблем економіки підприємств Інституту економіки промисловості Національної академії наук України

Герасименко А. Г., доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії та конкурентної політики Київського національного торговельно-економічного університету

Іванова М. І., доктор економічних наук, доцент кафедри менеджменту НТУ «Дніпровська політехніка»

Залознова Ю. С., член-кореспондент НАН України доктор економічних наук, директор Інституту економіки промисловості Національної академії наук України

Єрмошкіна О. В., доктор економічних наук, завідувач кафедри економічного аналізу та фінансів, НТУ «Дніпровська політехніка»

Кострицька С. І., завідувач кафедри іноземних мов, НТУ «Дніпровська політехніка»

Кочура Є. В., доктор технічних наук, завідувач кафедри економіки та економічної кібернетики, НТУ «Дніпровська політехніка»

Литвиненко Н. І., доцент кафедри економічної теорії та міжнародних економічних відносин, НТУ «Дніпровська політехніка»

Пашкевич М. С., доктор економічних наук, завідувач кафедри обліку і аудиту, НТУ «Дніпровська політехніка»

Прокопенко В. І., доктор технічних наук, професор кафедри прикладної економіки, підприємництва та публічного управління, НТУ «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ю. І., доктор економічних наук, завідувач кафедри економічної теорії та міжнародних економічних відносин, НТУ «Дніпровська політехніка»

Прушківська Е. В., доктор економічних наук, завідувач кафедри міжнародних економічних відносин, НУ «Запорізька політехніка»

Трифонова О. В., доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту, НТУ «Дніпровська політехніка»

Шаповал В. М., доктор економічних наук, завідувач кафедри туризму та економіки підприємства, НТУ «Дніпровська політехніка»


Міжнародна редакційна рада

Г. Кошебаєва, доктор економічних наук, професор кафедри менеджменту підприємства Карагандинського державного технічного університету, Казахстан.

В. Тарас, PhD, доцент кафедри міжнародного бізнесу Університету Південної Кароліни, м. Грінсборо, США.

Ш. Форліч, доктор економічних наук, ректор Вищої банківської школи, м. Вроцлав, Польща.

М. Шефер, PhD, керівник соціально-освітнього проекту з підвищення знань в галузі економіки Науково-освітньої асоціації «SEPIKE», м. Мюнхен, Німеччина.


Провідний редактор Черченко Н. А.

Літературний редактор Ісакова М. Л.

Технічний редактор Казиміренко О. В.

Nike WMNS Air Force 1 Shadow White/Hydrogen Blue-Purple

Адреса редакції:

Кафедра економічної теорії та міжнарожних економічних відносин, НТУ «Дніпровська політехніка», проспект Яворницького, 19, м. Дніпро, Україна, 49005.

 

Телефони для довідок: +380 (56) 47-15-66, +380 (97) 115-75-45 – провідний редактор Черченко Ніна Альбертівна.

 

 E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Nike
  • Економічна теорія (актуальні проблеми сучасної економічної теорії, економічної історії та історії економічної думки, методологія економічної науки);
  • Міжнародні економічні відносини (теоретичні та практичні питання розвитку міжнародних економічних відносин, проблеми глобалізації, особливості соціально-економічного та сталого розвитку країн світу);
  • Підприємництво та економіка підприємства (розвиток підприємницької діяльності та питання забезпечення ефективного функціонування підприємств);
  • Фінанси (закономірності та механізми функціонування фінансового ринку, фінансово-кредитна підтримка підприємств);
  • Облік та оподаткування (дослідження методології, методики і організації бухгалтерського обліку, аналізу, ревізії та аудиту фінансово-господарської діяльності підприємств і податкової системи);
  • Економіка природокористування (проблеми підвищення ефективності використання природних ресурсів, питання ресурсозбереження, пошуку та обґрунтування доцільності використання тих чи інших джерел отримання сировини, напрямів та результативності економічної політики держави у сфері ресурсозбереження та охорони навколишнього середовища);
  • Менеджмент (проблеми теорії та практики менеджменту в економічній діяльності.);
  • Економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень (наукове обґрунтування методів, спрямованих на підвищення ефективності прийняття управлінських рішень в економіці);
  • Маркетинг (теоретичні та практичні питання маркетингового підходу до розвитку галузі та підприємства);
  • Публічне управління та адміністрування (дослідження державних систем регулювання економіки, функцій, структур управління на різних рівнях, проблеми організаційно-економічного механізму державної підтримки підприємницьких структур, активізації діяльності територіальних громад).
Nike