Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2023 №2 (82)
Рубрика:Менеджмент
УДК:005.003
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/82.093
Мова статті:Українська
Сторінки:93-102
Заголовок:Використання еджайл-методології для управління проєктами в банківських організаціях
Автори:Бардась А. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Авраменко О. О., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Наукові результати отриманні завдяки використанню таких методів: структурно-логічного – при виявленні взаємозв’язків між визначенням сутності проєктної діяльності у працях українських та іноземних авторів; історичний метод – при конструюванні хронології розвитку гнучких методів управління проєктами та їхнього впливу на якість виконання проєктів; метод порівнянь – при співвіднесенні різних методів управління проєктами з метою виявлення переваг, які може отримати фінансова установа від використання гнучких методів управління проєктами. Результати. Виявлено переваги переходу в керуванні проєктами в банківських організаціях до гнучких методів, а саме – еджайлу. Розглянуто сучасний стан трансформації фінансових установ на шляху до впровадження цифрового банкінгу. Визначено позитивні тенденції переходу на гнучкі методи управління проєктами. Відображено результати трансформації банківських установ у мобільні банки і наведено розподіл клієнтської бази за каналами користування функціоналом. Новизна. Дослідження продемонструвало перспективи керування і переходу фінансових установ до гнучких методів управління проєктами. Практична значущість. Дане дослідження демонструє можливості і перспективи розвитку гнучкого підходу до управління проєктами (еджайлу) в банківських організаціях. 
Ключові слова:Еджайл, Скрам, Канбан, Банківська організація, Проєктний менеджмент, Ефективність, Зміни
Файл статті:EV20232_093-102.pdf
Література:
  • 1. A Guide to the Project Management Body of Knowledge. (2021) 7th Edition And The Standard for Project Management. Project Management Institute.
  • 2. Borovyk, V.M. (2010). Testuvannia u systemakh ta metodologiiakh rozrobky prohramnoho zabezpechennia. Problemy informatyzatsii ta upravlinnia, 4(32), 21-25.
  • 3. Bek, K., Grenin, D., Bidly, M., & Higsmith, D. (2001). Manifest hnuchkoi methodolohii rozrobky prohramnoho zabezpechennia. Kyiv: Agile Alliance. Retrieved from https://agilemanifesto.org/iso/uk/manifesto.html
  • 4. Krasnokutska, N.S., & Osetrova, T.O. (2018). Evolutsiia rozvytku ta suchasni trendy v upravlinni proiektami. Ekonomichnyi analiz: zbirnyk naukovykh prats, № 1, 236-242.
  • 5. CHAOS technical report (1994). The Standish Group International Inc. Retrieved from https://www.standishgroup.com/sample_research_files/chaos_report_1994.pdf.
  • 6. CHAOS technical report (2014). The Standish Group International Inc. Retrieved from: https://www.classes.cs.uchicago.edu/archive/2014/fall/512101/required.reading/Standish.Group.Chaos.2009.pdf.
  • 7. CHAOS technical report (2015). The Standish Group International Inc. Retrieved from https://www.infoq.com/articles/standish-chaos-2015.
  • 8. Rudenko, D.O (2022). Evolutsiia kontseptsiy proiektnoho menedzhmentu v konsteksti hnuchkoho upravlinnia v IT-orhanizatsiiakh. Ekonomichnyi visnyk Dniprovskoi politekhniky, (3), 139-147. https://doi.org/10.33271/ebdut/79.139
  • 9. Zaverbnyi, A.S., & Sokulskyi, N.R. (2021). Pandemiia yak katalizator tsyfrovizatsii bankivskoi sysstemy v Ukraini. Investytsii: praktyka ta dosvid, (2), 5-9. DOI: 10.32702/2306-6814.2021.2.5
  • 10. Gamaliy, V. (2018). Project Management of the Bank in the Transformation Period. Central Ukrainian Scientific Bulletin. Economic Sciences. № 1(34). 233-243. Retrieved from https://doi.org/10.32515/2663-1636.2018.1(34).233-243
  • 11. Ishchenko, І.S. (2021). Upravlinnia ryzykami investytsiinykh proiektiv torhovelnykh pidpryiemstv. Candidate’s thesis. Vyshchyi navchalnyi zaklad Ukoopspilky «Poltavskyi universytet ekonomiky ta torhivli».
  • 12. Rychkina, L.V. (2015). Tendentsii ta perspektyvy zastosuvannia proiektnoho menedzhmentu dlia rozvytku terytorialnykh hromad. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia, 44(1), 178-184.
  • 13. Tian, R.B, Kholod, B.І., & Tkachenko, V.A. (2003). Upravlinnia proiektamy. Kyyiv: Tsentr navchalnoi literatury.
  • 14. Abbasi, A., & Jaafari, A. (2018). Evolution of project management as a scientific discipline. Data and Information Management, 2(2), 91-102. https://doi.org/10.2478/dim-2018-0010
  • 15. Atkinson, R. (1999). Project management: cost, time and quality, two best guesses and a phenomenon, it’s time to accept other success criteria. International Journal of Project Management, 17(6), 337-342. https://doi.org/10.1016/s0263-7863(98)00069-6
  • 16. Zotov, O.V. (2010). Proiekt, upravlinnia proiektom: osnovni poniattia, subiekty derzhavnoho upravlinnia. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok, (8). Retrieved from: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=171/
  • 17. Bardas, A., Bohach, K., Dudnyk, A. (2022). Zastosuvannia proiektnoho menedzhmentu pry upravlinni vysokotekhnolohichnymi pidpryiemstvamy. Ekonomichnyi prostir, 180, 82-88. https://doi.org/10.32782/2224-6282/180-13
  • 18. Bardas, A., Boichenko, M., Bohach, K., & Dudnyk, A. (2022). Proiektne upravlinnia kompaniiamy «iedynorohamy» v umovakh didzhytalizatsii. Ekonomichnyi visnyk Dniprovskoi politekhniky. (2), 171-179. https://doi.org/10.33271/ebdut/78.171

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.