Основні рецензенти

Білоцерківець Володимир Вікторович - Український державний університет науки та технологій

Герасименко Анжеліка Григорівна - Київський національний торговельно-економічний університет

Завгородня Олена Олександрівна - Український державний університет науки та технологій

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Тарасевич Віктор Миколайович - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Ходжаян Аліна Олександрівна - Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка

Прушківський Володимир Генадійович - Національний університет «Запорізька політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Безугла Людмила Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Булєєв Іван Петрович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Вагонова Олександра Григорівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Макурін Андрій Андрійович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Лазебник Лариса Леонідівна - Університет державної фіскальної служби України

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Іванова Марина Іллівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Метеленко Наталія Георгіївна - Запорізька державна інженерна академія

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2023 №2 (82)
Рубрика:Менеджмент
УДК:338.26:621
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/82.103
Мова статті:Англійська
Сторінки:103-110
Заголовок:Управління підприємствами енергетичної промисловості на основі концепції сталого розвитку
Автори:Папіж Ю. С., Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»,
Косолапов А. Ф., Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»,
Юденко В. В., Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»,
Козаревич С. В., Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Дослідження базувалося на застосуванні таких наукових методів, як абстракція – при визначення сутності категорії «регіональний кластер» і формуванні концептуальних засад «автономного спеціалізованого поліструктурного кластера»; загального й особливого – при порівнянні дієвості інструментів стимулювання розвитку регіональної економіки на принципах сталості. Результати. Актуалізовано проблему вибору моделі сталого розвитку гірничодобувного підприємства, що дає можливість прогнозувати траєкторію його розвитку на найближчу та віддалену перспективу. Визначено сутність поняття «регіональний кластер». Продемонстровано, що кластерний механізм є дієвим та ефективним інструментом стимулювання розвитку регіональної економіки. Запропоновано напрями удосконалення процесу управління гірничодобувним підприємством на засадах стійкості через імплементацію в управлінський процес принципів сталого розвитку. Новизна. Створено концепцію «автономного спеціалізованого поліструктурного кластера» гірничодобувного регіону, яка, на відміну від існуючих, передбачає об’єднання суб’єктів господарювання не за ознакою належності до однієї галузі з огляду на кінцевий продукт виробництва чи вид наданої послуги, а на основі належності до єдиного ресурсного центру кластера. Реалізація такого підходу надає можливість використовувати комплекс ресурсів природного та техногенного походження для виробництва продукції та надання послуг у різних галузях національної економіки. Практична значущість. Інтеграція цих положень з метою адаптації до гармонійного розвитку енергетичного підприємства може допомогти вирішити конфлікт між принципами сталого розвитку та правилами ринкової економіки. 
Ключові слова:Менеджмент, Підприємство, Сталий розвиток, Автономний спеціалізований поліструктурний кластер
Файл статті:EV20232_103-110.pdf
Література:
  • 1. Cluster Development Program_2027. URL: https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:F0S6fLGb1h4J:https://mautic.appau.org.ua/asset/166:proekt-nacprogrami-klasternogo-rozvitku-do-2027-1pdf+&cd=8&hl=uk&ct=clnk&gl=ua
  • 2. Trubchanin, V.V. (2011). Dyversyfikatsiia vyrobnytstva na promyslovykh pidpryiemstvakh. Extended abstract of Doctor’s thesis. Donetsk.
  • 3. Krajnc, D., & Glavic, P. How to Compare Companies on Relevant Dimensions of Sustainability. Ecological Economics. 2005. №55. P.551-563. Retrieved from http://ejournal.narotama.ac.id/files/ANALYSIS.pdf https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2004.12.011
  • 4. Marquez B., Espinoza-Hernandez I., Sergio Magdaleno-Palencia J. Sustainable System Modelling for Urban Development Using Distributed Agencies. Retrieved from http://cdn.intechopen.com/pdfs/29220/InTech-Sustainable_system_modelling_for_urban_development_using_distributed_agencies.pdf . https://doi.org/10.5772/28898
  • 5. Sarana, L.A., & Lutsenko, N.O. (2018). Cluster policy as a tool for improving the competitiveness of the regional economy. Electronic scientific journal «Pryazovskyi economic herald», 3(08), 107-110. Retrieved from http://pev.kpu.zp.ua/journals/2018/3_08_uk/22.pdf
  • 6. Nonlinear Dynamics and Bifurcation Analysis in Two Models of Sustainable Development / F. Angulo et al. Revista Internacional Sostenibilidad, Tecnologia y Humanismo. 2009. №5. p. 41-46. Retrieved from http://www.researchgate.net/publication/43067722_Nonlinear_dynamics_and_bifurcation_analysis_in_two_models_of_sustainable_development/file/79e41507d7eaa14395.pdf
  • 7. Papizh, Yu.S. (2013). Analiz protsesiv ta yavyshch innovatsiinoho rozvytku v ekonomitsi Ukrainy: vid ekonomiky pidpryiemstva do rehionalnoi ekonomiky. Proceedings from: Innovatsiinyi rozvytok ekonomiky: protsesy ta yavyshcha. Shvets, V.Ya., Pashkevych, M.S., & Papizh, Yu.S. (Eds.). Dnipropetrovsk: NHU.
  • 8. Papizh, Yu. (2016). Features of effective clustering in energy regions of Ukraine. Ekonomichnyi visnyk Donbasu. 4(46), 67-69.
  • 9. Phillips, J.A. (2010). Mathematical Model of Sustainable Development Using Ideas of Coupled Environment-Human Systems. The PelicanWeb’s Journal of Sustainable Development. Vol.6. №5. Retrieved from http://www.pelicanweb.org/solisustv06n05page2jasonphillips.html
  • 10. Voronkov, D.K., & Pohorelov, Yu.S. (2009). Rozvytok pidpryiemstva: upravlinnia zminamy ta innovatsii. Kharkiv: AdvAtm.
  • 11. Demeshok, O.O. (2012). Mekhanizm upravlinnia zabezpechenniam ekonomichnoi bezpeky u promyslovosti. Extended abstract of Doctor’s thesis. Donetsk.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.