Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2023 №2 (82)
Рубрика:Фiнанси, облік та оподаткування
УДК:338.1
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/82.119
Мова статті:Українська
Сторінки:119-127
Заголовок:Впровадження штучного інтелекту в українських банках та бізнесі: перспективи та застереження
Автори:Солодкий В. В., Державний податковий університет,
Поліщук Ю. А., Державний податковий університет
Анотація:Методологія дослідження. При виконанні дослідження було застосовано метод наукової абстракції – для визначення поняття «штучний інтелект»; аналізу й синтезу – при виокремленні функціональних можливостей штучного інтелекту; порівняння – для визначення рівня використання систем штучного інтелекту в українських банках. Результати. У статті розглянуто генезис алгоритмів генеративного штучного інтелекту (ШІ, англ. – Artificial Intelligence) з точки зору передумов появи, розвитку та впливу на економічних та фінансових агентів. Визначено, що штучний інтелект є основним фактором пожвавлення економічного зростання та стратегічною перевагою в довгостроковому періоді. Проаналізовано поточний стан впровадження інструментів ШІ в діяльність українських банків у порівнянні з зарубіжними банками. Для подальшого розвитку запропоновано комерційним банкам створювати спільні проєкти з науковими закладами, технологічними компаніями щодо навчання та адаптації моделей під клієнтів фінансових установ та паралельне впровадження алгоритмів у внутрішньобанківські процеси, у тому числі пошук, адаптація та розвиток персоналу, маркетинг, внутрішні інформаційні технології та процеси або в разі наявності достатніх фінансових ресурсів – створення внутрішньобанківських підрозділів з розвитку ШІ. Перехід на інноваційні види послуг також вимагатиме від фінансових установ правильної комунікації з клієнтами. Новизна. Визначено рівень використання систем штучного інтелекту в українських банках. За результатами дослідження визначено, що ключовим фактором, який негативно впливає на впровадження нових технологій, є висока вартість інвестицій на підготовку моделей та підбір команд. Інші виклики стосуються врегулювання взаємовідносин зі споживачами фінансових послуг та недостатня увага зі сторони регулятора. Практична значущість. Прикладні результати дослідження орієнтовані на врахування конкретних позиції та можливостей конкурентного потенціалу підприємства при оцінюванні ефективності його інноваційної діяльності. 
Ключові слова:Штучний інтелект, Комерційний банк, Велика мовна модель, Четвертий технологічний уклад, Інновація, Трансформація, Поведінка споживачів
Файл статті:EV20232_119-127.pdf
Література:
  • 1. Paul Krugman. Does ChatGPT Mean Robots Are Coming For the Skilled Jobs? Retrieved from https://www.nytimes.com/2022/12/06/opinion/chatgpt-ai-skilled-jobs-automation.html
  • 2. Ziao Wang, Jianning Wang, Junda Wu, Xiaofeng Zhang. An Effective Data Creation Pipeline to Generate High-quality Financial Instruction Data for Large Language Model. Retrieved from https://arxiv.org/pdf/2308.01415.pdf
  • 3. Ziao Wang, Jianning Wang, Junda Wu, Xiaofeng Zhang. An Effective Data Creation Pipeline to Generate High-quality Financial Instruction Data for Large Language Model. Retrieved from https://arxiv.org/pdf/2308.01415.pdf
  • 4. Robert Capra, Jaime Arguello. How does AI chat change search behaviors? Retrieved from https://arxiv.org/pdf/2307.03826.pdf
  • 5. Xuan-Quy Dao. Performance Comparison of Large Language Models on VNHSGE English Dataset: OpenAI ChatGPT, Microsoft Bing Chat, and Google Bard. Retrieved from https://arxiv.org/pdf/2307.08272.pdf
  • 6. Lixiang Yan, Lele Sha, Linxuan Zhao, Yuheng Li, Roberto Martinez-Maldonado, Guanliang Chen, Xinyu Li, Yueqiao Jin, Dragan Gašević. Practical and ethical challenges of large language models in education: A systematic scoping review. DOI: https://doi.org/10.1111/bjet.13370
  • 7. Pizhuk, O.I. (2019). Shtuchnyi intelekt yak odyn iz kliuchovykh draiveriv tsyfrovoi transformatsii ekonomiky. Ekonomika, upravlinnia ta administruvannia. DOI: https://doi.org/10.26642/jen-2019-3(89)-41-46
  • 8. Kholiavko, N., Sadchykova, I., & Kolotiuk M. (2023). Napriamy vykorystannia shtuchnoho intelektu u bankivskykh ustanovakh. Problemy i perspektyvy ekonomiky ta upravlinnia, 2(34), 192-203. Retrieved from http://ppeu.stu.cn.ua/article/view/286675/280534. DOI:
  • 10.25140/2411-5215-2023-2(34)-192-203
  • 9. Zaionts, A.V. (2020). Pidvyshchennia konkurentospromozhnosti banku na kredytnomu rynku za rakhunok uprovadzhennia innovatsii na osnovi Big Data ta tekhnolohii shtuchnoho intelektu. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho, Ser. : Ekonomika i upravlinnia, T. 31(70), (4), 69-75. DOI: https://doi.org/10.32838/2523-4803/70-4-38
  • 10. Bernard Mar. The Top 10 Limitations Of ChatGPT. Retrieved from https://www.forbes.com/sites/bernardmarr/2023/03/03/the-top-10-limitations-of-chatgpt/?sh=e4f1ad98f355
  • 11. Sophia Yang. The Abilities and Limitations of ChatGPT. Retrieved from https://www.anaconda.com/blog/the-abilities-and-limitations-of-chatgpt
  • 12. Joseph Briggs, Devesh Kodnani. Generative AI could raise global GDP by 7%. Retrieved from https://www.goldmansachs.com/intelligence/pages/generative-ai-could-raise-global-gdp-by-7-percent.html
  • 13. McKinsey Survey. The state of AI in 2023: Generative AIs breakout year. Retrieved from https://www.mckinsey.com/capabilities/quantumblack/our-insights/the-state-of-ai-in-2023-generative-ais-breakout-year
  • 14. Kreger Alex. The Future Of AI In Banking. Retrieved from https://www.forbes.com/sites/forbesbusinesscouncil/2023/03/20/the-future-of-ai-in-banking/?sh=4df08d6b5ed5
  • 15. Krunoslav Ris, Zeljko Stankovic, Zoran Avramovic. Implications of Implementation of Artificial Intelligence in the Banking Business with Correlation to the Human Factor. Journal of Computer and Communications, Vol.8 No.11, 11.2020. DOI: https://doi.org/10.4236/jcc.2020.811010
  • 16. EVIDENT AI INDEX RANKINGS. Retrieved from https://evidentinsights.com/ai-index/
  • 17. JPMorgan Chase&Co. Annaul report 2022. Re- trieved from https://www.jpmorganchase.com/content/dam/jpmc/jpmorgan-chase-and-co/investor- relations/documents/annualreport-2022.pdf
  • 18. Richnyi zvit AT «Pryvatbank». Retrieved from https://static.privatbank.ua/files/dod1_01052023_2022.pdf?_gl=1*16u6j9e*_ga*NTU4OTU1MzYyLjE2OTEyNjAzMzM.*_ga_C7N2L9YCQ9*MTY5NTQ1Mzc1My4yLjAuMTY5NTQ1Mzc1My42MC4wLjA.
  • 19. Richnyi zvit AT «Oshchadbank». Retrieved from https://www.oschadbank.ua/uploads/2/10872-oschadbank_2022_fs_conso_ukr.zip
  • 20. Richnyi zvit AT «Rayfayizenbank». Retrieved from https://raiffeisen.ua/storage/files/raiffeisen-bank-22fsu-separate-isa-with-signatures.pdf
  • 21. Richnyi zvit AT «PUMB». Retrieved from https://about.pumb.ua/content/cmsfile/ua/%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C__fuib_22fsu_isa_with%20signatures.pdf?v=638187983750048055
  • 22. Stratehiia Natsionalnoho banku Ukrainy. Finansova fortetsia Ukrainy. Retrieved from https://bank.gov.ua/ua/about/strategy

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.