Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2023 №3 (83)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:330.3:004.4
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/83.009
Мова статті:Українська
Сторінки:9-20
Заголовок:Природa монополії інформаційно-комунікаційних платформ
Автор:Гановський В. Л., Державний торговельно-економічний університет
Анотація:Методологія дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження виступає теорія галузевих ринків як окремий напрям мікроекономічної теорії, який пояснює принципи функціонування ринкових структур. Відштовхуючись від неокласичного уявлення монополії та доповнюючи його інституційними, поведінковими та іншими параметрами, автор здійснює порівняльний аналіз економічної та природної монополій з новим феноменом ринкової організації – монополією інформаційно-комунікаційних платформ. Результати. В статті теоретично обґрунтовано джерела походження монополії інформаційно-комунікаційних платформ, серед яких виокремлено три групи чинників: ті, що породжують традиційні економічні монополії (високий рівень ринкової концентрації, низька еластичність попиту, бар’єри вступу на ринок), ті, які притаманні природним монополіям (ефект масштабу, субадитивність витрат та контроль на ключовим ресурсом в галузі) і ті, які є унікальними для монополії інформаційно-комунікаційних платформ (мережеві ефекти, економія трансакційних витрат і контроль над великими базами даних (big data). Описано типові стратегії поведінки компаній, які з них випливають: формування «вузьких місць» в каналах товароруху та експлуатація lock-in ефекту («ефекту замикання»), вертикальна інтеграція та леверидж ринкової влади, персоналізація, ексклюзивне дилерство тощо. Визначено особливості їх реалізації для трансакційних та нетрансакційних платформ. Детерміновано роль оператора ключового ресурсу в цифровій екосистемі. Новизна презентованого у статті дослідження полягає у систематизації джерел ринкової влади, що обумовлюють формування монополії інформаційно-комунікаційних платформ, виокремлення серед них унікальних та типових для інших видів монополії. Обґрунтовано роль мережевих ефектів, трансакційних витрат та контролю big data у закріпленні монопольного становища інформаційно-комунікаційних платформ у «вузьких місцях» ланцюгів товароруху. Практична значущість. Результати дослідження формують теоретичну базу для державного регулювання монополії інформаційно-комунікаційних платформ. 
Ключові слова:Монополія, Інформаційно-комунікаційна платформа, Природна монополія, Мережевий ефект, Віg dата, Трансакційні витрати, «вузьке місце» у ланцюгу товароруху, Оператор ключового ресурсу, Леверидж, Цифрова екосистема
Файл статті:EV20233_009-020.pdf
Література:
  • 1. Schilirò, D. (2023). Digital platforms and digital transformation. MPRA Paper No. 118006. Re- trieved from https://mpra.ub.uni-muenchen.de/118006/
  • 2. Coyle, D. (2018). Practical competition policy implications of digital platforms. Bennett Institute for Public Policy working paper no: 01/2018 Retrieved from https://cutt.ly/9wFggoGX
  • 3. Sousa, M.J., & Rocha, A. (2019). Skills for disruptive digital business. Journal of Business Research, 94, 257-263.
  • 4. Crémer, J., Y. De Montjoye & Schweitzer, H. (2019). Competition Policy for the Digital Era: Final Report. Retrieved from https://ec.europa.eu/competition/publications/reports/kd0419345enn.pdf
  • 5. Tirole J. (2023). Competition and the Industrial Challenge for the Digital Age. Annual Review of Economics 15, 573-605. https://doi.org/10.1146/annurev-economics-090622-024222
  • 6. Ducci, F. (2021. Gatekeepers and Platform Regulation. Is the EU Moving in the Right Direction? Policy paper, SciencesPo Paris, March, 14. Re- trieved from https://cutt.ly/WwFgl0nj
  • 7. Ducci, F. (2020). Natural Monopolies in Digital Platform Markets. Cambridge University Press https://doi.org/10.1017/9781108867528
  • 8. Mazaraki, A., & Gerasymenko, A. (2022). Challenges to competition in the digital world. Proceedings of the 4th EECME «Knowledge Transfer for Sustainable Development in Digital Global Societies». Ed. by Katarina Aškerc Zadravec. Ljubljana, 2-11 Re- trieved from https://www.vspv.si/uploads/visoka_sola/eecme_4/2022_zbornik_verzija_koncna2.pdf
  • 9. Todd P. (2019). Digital Platforms and the Leverage Problem. Nebraska Law Review. Vol. 98 Issue 2, Retrieved from https://digitalcommons.unl.edu/nlr/vol98/iss2/12/ .
  • 10. Parker, G.G., Alstyne, M.W.V., & Choudary S.P. (2016). Platform Revolution: How Networked Markets are Transforming the Economy - And How to Make Them Work for You. 1st edition. W. W. Norton & Company, New York, NY
  • 11. Cennamo, C. (2021). Competing in digital markets: A platform-based perspective. Academy of Management Perspectives. 35 (2) Retrieved from https://doi.org/10.5465/amp.2016.0048
  • 12. McIntyre, D.P., & Srinivasan, A. (2017). Networks, platforms, and strategy: Emerging views and next steps. Strategic Management Journal, 38(1), 141-160.
  • 13. Zhou, Z., Zhang, L., Alstyne M. (2021). How Users Drive Value in Two-sided Markets: Platform Designs That Matter. Retrieved from https://www.bu.edu/dbi/files/2023/05/How_Users_Drive _Value_21-06-03.pdf
  • 14. PwC (2023). Global Top 100 companies by market capitalization. Retrieved from https://www.pwc.com/gx/en/audit- services/publications/top100/pwc-global-top-100- companies-2023.pdf
  • 15. European Commission (2017). Summary of Commission decision of 27 June 2017 relating to a proceeding under Article 102 of the Treaty on the Functioning of the European Union and Article 54 of the EEA Agreement (Case AT.39740 - Google Search (Shopping)). Official Journal of the European Union. 2018/C 9/08. Retrieved from https://eur- lex.europa.eu/legal- content/EN/TXT/HTML/?uri=CELEX:52018XC0112(01 )&from=EN.
  • 16. European Commission (2018). Summary of Commission decision of 27 June 2017 relating to a proceeding under Article 102 of the Treaty on the Functioning of the European Union (the Treaty) and Article 54 of the EEA Agreement. (Case (AT.40099 - Google Android). Official Journal of the European Union. 2018/C 18/07. Retrieved from https://ec.europa.eu/competition/antitrust/cases/dec_docs /40099/40099_9993_3.pdf
  • 17. European Commission (2003). Qualcomm, Inc. v European Commission Competition - Abuse of a dominant position - LTE chipsets market - Decision finding an infringement of Article 102 TFEU and Article 54 of the EEA Agreement - Exclusivity payments - Rights of the defence - Article 19 and Article 27(1) of Regulation (EC) No 1/2003 - Foreclosure effects Case T-235/18 Retrieved from https://curia.europa.eu/juris/document/document.jsf?text =&docid=260861&pageIndex=0&doclang=en&mode=lst &dir=&occ=first&part=1&cid=277076
  • 18. Search Engine Market Share Worldwide - November 2019. StatCounter: GlobalStats. Retrieved from https://gs.statcounter.com/search-engine-market- share.
  • 19. Kahn, A., (1988). The Economics of Regulation: Principles and Institutions: Cambridge, MA: MIT Press https://doi.org/10.1007/bf02298975
  • 20. Laffont J. J. and Tirole J. (1993). A Theory of Incentives in Procurement and Regulation: Cambridge, MA: MIT Press https://doi.org/10.2307/2235329
  • 21. Sharkey, W. (1982). The Theory of Natural Monopoly. Cambridge: Cambridge University Press https://doi.org/10.1017/cbo9780511571817
  • 22. Baumol W. J., Panzar J., and Willig K. (1982). Contestable Markets and the Theory of Industry Structure: New York, Harcourt Brace Jovanovich https://doi.org/10.2307/134928
  • 23. Varian, H. R., J. Farrell, and C. Shapiro. (2004). The Economics of Information Technology: An Introduction. Cambridge: Cambridge University Press https://doi.org/10.1017/cbo9780511754166
  • 24. Kamepalli, S. K., Rajan, R. G. and Zingales, L. (2020). Kill Zone. University of Chicago, Becker Friedman Institute for Economics Working Paper No. 2020-19 Retrieved from https://www.nber.org/system/files/working_papers/w27146/w27146.pdf https://doi.org/10.3386/w27146
  • 25. Joskow, P. L. (2007). Regulation of natural monopoly. Handbook of law and economics, 2, 1227-1348. https://doi.org/10.1016/s1574-0730(07)02016-6
  • 26. Cunningham, C., Ederer, F., & Ma, S. (2021). Killer acquisitions. Journal of Political Economy, 129(3), 649-702. https://doi.org/10.2139/ssrn.3241707
  • 27. Arnold, R., Marcus, J. S., Petropoulos, G. and Schneider, A. (2018). Is data the new oil? Diminishing returns to scale. 29th European Regional ITS Conference Retrieved from https://www.econstor.eu/bitstream/10419/184927/1/Arno ld-et-al.pdf
  • 28. Posner, E., & Weyl, E. (2018). Radical markets: Uprooting capitalism and democracy for a just society. Princeton University Press.
  • 29. United States v. Terminal R.R. Ass'n (1912). 224 U.S. 383 Retrieved from https://supreme.justia.com/cases/federal/us/224/383/
  • 30. Lao M. L. (2009). Networks, Access and Essential Facilities: From Terminal Railroad to Microsoft, Southern Methodist University Law Review, 62, 557-596.
  • 31. Robinson, G. (2002) On Refusing to Deal with Rivals, Cornell Law Review 87(5) 1177-1207.
  • 32. Times-Picayune Pub. Co. v. United States (1953). 345 U.S. 594, 611 Retrieved from https://supreme.justia.com/cases/federal/us/345/594/
  • 33. Evans, D.S. & Schmalensee, R. (2009). Markets with Two-Sided Platforms in Issues in Competition Law and Policy (ABA Section of Antitrust Law), 1, 667-693.
  • 34. Ek, D. (2019). Spotify, Consumers and Innovators Win on a Level Playing Field: Press Release Retrieved from http://newsroom.spotify.com/2019-03-13/consumers-and-innovators-win-on-a-level-playing- field/

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.