Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2023 №3 (83)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:[330.15:622]:351
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/83.032
Мова статті:Українська
Сторінки:32-40
Заголовок:Роль механізмів регулювання еколого-економічного розвитку гірничодобувної галузі у формуванні інноваційного середовища національної економіки
Автори:Яциковський Б. І., Національна академія управління,
Іванишина Г. С., Національна академія управління,
Голубка С. М., Рахункова палата України
Анотація:Методологія дослідження. Теоретико-методологічну основу дослідження становлять наукові праці українських та зарубіжних вчених з проблем національної економіки та її галузевої структури, надрокористування, сталого розвитку, державного регулювання, екологічної економіки, екологічної політики. Результати роботи отримані за рахунок застосування методів аналізу й синтезу, діалектичного підходу, методу аналогії, наукового узагальнення, методу економічного та порівняльного аналізу. Результати. Обґрунтована необхідність державних впливів на господарський розвиток з метою ефективного використання природно-ресурсного потенціалу, базованого на добуванні з надр корисних копалин, а також їхньої розвідки, розробки, первинної переробки, використання і збуту. Визначено роль управлінських механізмів у формуванні інноваційної моделі збалансованого розвитку національної економіки та висвітлено пріоритети екологоекономічного розвитку гірничодобувної галузі. Обґрунтовано концепт державного регулювання економічним розвитком гірничодобувної галузі, який варіюється між двома крайніми сценаріями – активне добування корисних копалин з дотриманням вимог ефективного використання природно-ресурсного потенціалу та/або призупинення добування корисних копалин з огляду на інтереси майбутніх поколінь і на екологічні імперативи. Доведено, що вдосконалення адміністративно-правових механізмів регулювання еколого-економічним розвитком слід здійснювати не стільки через впровадження нових норм, скільки з контролем виконання діючих положень, а також врахування досвіду регулювання еколого-економічним розвитком у системі національних економік в країнах ЄС. Новизна. Розкрито особливості державного регулювання еколого-економічним розвитком гірничодобувної галузі, що потребує дотримання принципів, які встановлені законодавчо та уможливить реалізацію відповідних механізмів з метою формування інноваційного середовища екологічної економіки. Практична значущість. Результати дослідження мають прикладний характер, оскільки дослідження принципів та проблематики пріоритетів еколого-економічного розвитку у системі національного господарства загалом та гірничодобувної галузі, зокрема, надає можливість поліпшувати реалізацію механізмів державного регулювання з націленістю на формування інноваційних засад екологічної економіки. 
Ключові слова:Національна економіка, Еколого-економічний розвиток, Інноваційне середовище, Гірничодобувна галузь, Економічний розвиток, Механізми державного регулювання
Файл статті:EV20233_032-040.pdf
Література:
  • 1. Biloskurskyi, R. (2016). Normatyvno-pravove zabezpechennia ekoloho-ekonomichnoho rozvytku Ukrainy. Ekonomichnyi visnyk, (4).
  • 2. Yermakov, Yu.O. (2020). Derzhavnyi kontrol sfery vykorystannia ta okhorony nadr yak zasib protydii kryminalnym pravoporushenniam. Yurydychna nauka, 1(4(106), 14-22. https://doi.org/10.32844/2222-5374-2020-106-4-1.02
  • 3. Holian, V., Sunduk, T., & Polishchuk, L. (2019). Publichni pryrodookhoronni vydatky v umovakh detsentralizatsii: stratehiia naroshchennia. Ekonomika ta derzhava, (2), 10-16. https://doi.org/10.32702/2306-6806.2019.2.10
  • 4. Holian, V.A., & Bardas, V.M. (2013). Fiskalne rehuliuvannia pryrodokorystuvannia v umovakh pohlyblennia instytutsionalnykh peretvoren: vybir priorytetiv ta instrumentiv. Ekonomichni nauky, Ser. : Ekonomichna teoriia ta ekonomichna istoriia, Issue 10, 55-64.
  • 5. Benovska, L.Ya. (2013). Otsinka konverhentnoho rozvytku rehioniv Ukrainy. Ekonomichni nauky, Ser. : Rehionalna ekonomika. Zbirnyk naukovykh prats. Lutskyi natsionalnyi tekhnichnyi universytet, Issue 10(39). Lutsk: RVV Lutskoho NTU, 5-11.
  • 6. Zahorskyi, V.S. (2014). Ekolohichna polityka YeS i problemy formuvannia systemy ekolohichnoho upravlinnia v Ukraini. Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrainy, Issue 3(107), 210-221.
  • 7. Holovchenko, S.I. (2015). Upravlinnia ekoloho-ekonomichnym rozvytkom rehionu. Candidate’s thesis. Kyiv.
  • 8. Zhykaliak, M.V. (2016). Vysnazhennia efektyvnykh zapasiv korysnykh kopalyn - zahroza natsionalniy bezpetsi Ukrainy. Mineralni resursy Ukrainy, (3), 3-7.
  • 9. Makarenko, O.Yu. (2014). Spetsyfika derzhavnoho rehuliuvannia vidnosyn korystuvannia nadramy: orhany zahalnoi, spetsialnoi kompetentsii. Naukovyi visnyk Dnipropetrovskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav, (1), 85-94.
  • 10. Liuta, N.H., Liutyi, H.H. (2015). Perspektyvy ukrainskoi heolohii - derehuliatsiia chy stalyi rozvytok? Mineralni resursy Ukrainy, (2), 3-6.
  • 11. Betza, M.R. Coal mining, economic development, and the natural resources curse / Michael R. Betza, Mark D. Partridged, Michael Farrenb, LindaLobaoc // Energy Economics. 2015. Vol. 50. - P. 105-116. https://doi.org/10.1016/j.eneco.2015.04.005
  • 12. Zakon Ukrainy. Konstytutsiia Ukrainy: vid 28.06.1996 № 254k/96-VR Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96- %D0%B2%D1%80.
  • 13. Hirnychyi Zakon Ukrainy vid 06.10.1999 №1127-XIV Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-14
  • 14. Zakon Ukrainy Pro litsenzuvannia pevnykh vydiv hospodarskoi diialnosti: vid 01.06.2000 № 1775- III, Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1775-14
  • 15. Zakon Ukrainy Pro nadra: vid 27.07.1994 №132/94-VR Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94- %D0%B2%D1%80
  • 16. Malanchuk, L.O. (2014). Osoblyvosti formuvannia derzhavnoi polityky shchodo rehuliuvannia vidnosyn u sferi nadrokorystuvannia. Naukovyi visnyk Akademii munitsypalnoho upravlinnia, Ser. : Upravlinnia, Issue 1, 401-408.
  • 17. Khorolskyi, K.D. (2014). Tekhnolohichno- innovatsiyna stratehiia rozvytku hirnycho- metalurhiynoho klasteru rehionu. Investytsii: praktyka ta dosvid, (7), 135-143.

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.