Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2023 №3 (83)
Рубрика:Економіка та міжнародні економічні відносини
УДК:[330:339] (477)
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/83.041
Мова статті:Українська
Сторінки:41-48
Заголовок:Теоретико-методологічні засади дослідження франчайзингу
Автор:Голубка Д. С., Львівський національний університет імені Івана Франка
Анотація:Методологія дослідження. Дослідження базувалося на застосуванні монографічного методу для вивчення кластерів та виявлення причинно-наслідкових зв’язків їхнього розвитку при дослідженні фрайчайзингу. Також було застосовано загальнонаукові методи, зокрема: абстракції – для визначення сутності поняття «франчайзинг»; групування – для обґрунтування теорій, що формують особливу теоретичну платформу дослідження франчайзингу, як моделі організації бізнесу; порівняльного аналізу – при встановленні кількісних та якісних відмінностей у процесі висвітлення дослідницьких кластерів в історіографії франчайзингу. Результати. Проаналізовано дослідницькі кластери в історіографії франчайзингу, що дозволило сформувати теоретичну платформу його вивчення. Остання включає систему теорій щодо передумов розвитку (глобалізації, конкуренції, «push-pull» факторів, підприємництва, мережевих структур) та особливостей франчайзингу. Теорії, які обґрунтовують особливості франчайзингу, запропоновано поділяти на дві групи за критерієм відображення ними: залучення й використання ресурсів (теорії щодо відносин (агентства, сигналів, інституційна, зацікавлених сторін), а також прийняття рішень (трансакційних витрат, еклектичної парадигми, підприємницької орієнтації). Визначено, що найбільш поширеною є теорія агентства, яка пояснює закономірності відносин й послаблення розбіжностей сторін, коли один суб’єктвиконавець представляє відносини іншого-замовника через делегування повноважень у прийнятті рішень, виконанні операцій, фінансовому плануванні, менеджменті інвестиційного портфеля та ін. Зважаючи на основу відносин у виникненні франчайзингу та їхнього значення для успішності бізнесу, актуалізовано важливість положень концепції довіри. Продемонстровано, що вона продовжує розвиватись в системі теоретичних положень про партнерство у франчайзингу, враховуючи нові виклики глобальної нестабільності, що посилились після пандемії Covid-19, повномасштабного російського вторгнення в Україну та загострення інших міжнародних конфліктів. Новизна. На основі аналізу історіографії франчайзингу та виокремлення найбільш поширених теорій запропоновано класифікацію теоретичного підґрунтя дослідження франчайзингу за групами, які визначають передумови його розвитку, відносини, прийняття рішень, залучення і використання ресурсів. Практична значущість. Здійснене дослідження може поглибити міждисциплінарний підхід та адаптувати розвинуту методологію франчайзингу до українських особливостей, що дозволить аналізувати розвиток франчайзингу в Україні через призму теоретичних обґрунтувань його становлення в міжнародній практиці. 
Ключові слова:Міжнародні економічні відносити, Франчайзинг, Дослідницькі кластери, історіографія франчайзингу, концепція довіри, модель організації бізнесу
Файл статті:EV20233_041-048.pdf
Література:
  • 1. Oxenfeldt A.R., Kelly A.O. Will successful franchise systems ultimately become wholly-owned chains? Franchising. Routledge, 2014. P. 213-226. https://doi.org/10.4324/9781315015576-21
  • 2. Walker B.J., Etzel, M.J. The internationalization of US franchise systems: Progress and procedures. Journal of Marketing. 1973. № 37(2). P. 38-46. DOI: https://doi.org/10.1177/002224297303700208
  • 3. Alon I., Apriliyanti I. D., Parodi M. C. H. A systematic review of international franchising. Multinational Business Review. 2020. № 29(1). P. 43-69. DOI: https://doi.org/10.1108/MBR-01-2020-0019
  • 4. Varotto L.F., Silva L.A. Evolution in franchising: Trends and new perspectives. Revista Eletrônica de Negócios Internacionais: Internext. 2017. № 12(3). P. 31-42. DOI: https://doi.org/10.18568/1980-4865.12331-42
  • 5. Coase, R. The nature of the firm. Economica. 1937. P. 386-405. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-0335.1937.tb00002.x
  • 6. Combs J.G., Michael S.C., Castrogiovanni G.J. Franchising: A Review and Avenues to Greater Theoretical Diversity. Journal of Management. 2004. № 30(6). P. 907-931. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jm.2004.06.006
  • 7. Tsymbal, T.V. (2013). Naukovo-metodychni aspekty tekhnolohii suchasnykh teoriy hlobalizatsii. Aktualni problemy sotsiolohii, psykholohii, pedahohiky, Issue 18, 35-42.
  • 8. Prokopenko, O.V. (2019). Teoriia konkurentsii: evoliutsiia pohliadiv i zmistovne napovnennia. Ukrainskyi zhurnal prykladnoi ekonomiky, T.4, (3), 407-414. DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2019-3-45
  • 9. Pfeffer J.A. Resource dependence perspective on intercorporate relations. Intercorporate relations: The structural analysis of business. 1987. № 1(1). P. 25-55.
  • 10. Barney J. Firm Resources and Sustained Competitive Advantage. Journal of management. 1991. № 17(1). P. 99-120. DOI: https://doi.org/10.1177/014920639101700108
  • 11. Demsetz H. Some aspects of property rights. Journal of Law and Economics. 1966. № 9. P. 61-70. https://doi.org/10.1086/466619
  • 12. Kopp C.M. Agency Theory: Definition, Examples of Relationships, and Disputes: Investopedia (17.07.2023). URL: https://www.investopedia.com/terms/a/agencytheory.asp
  • 13. Bruton G.D., Ahlstrom D., Li H. L. Institutional Theory and Entrepreneurship: Where are We Now and Where Do We Need to Move in The Future? Entrepreneurship theory and practice. 2010. №34(3). P. 421-440. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1540-6520.2010.00390.x
  • 14. Shane S., Foo M.D. New Firm Survival: Institutional Explanations for New Franchisor Mortality. Management Science. 1999. № 45(2). P. 142-159. https://doi.org/10.1287/mnsc.45.2.142
  • 15. Connelly B.L., Certo S.T., Ireland R.D., Reutzel C.R. Signaling Theory: a Review and Assessment. Journal of management. 2011. № 37(1). P. 39-67. DOI: https://doi.org/10.1177/0149206310388419
  • 16. Altinay L., Miles S. International franchising decision-making: An application of stakeholder theory. The Service Industries Journal. 2006. № 26(4). P. 421-436. DOI: https://doi.org/10.1080/02642060600621613
  • 17. Hrytsenko O.A. (2012). Ekonomichna teoriia transaktsiinykh vytrat. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Yurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Ser. : Ekonomichna teoriia ta pravo, 1(8), 109-120.
  • 18. Dunning J.H. The eclectic (OLI) paradigm of international production: past, present and future. International journal of the economics of business. 2001. № 8(2). 173-190. DOI: https://doi.org/10.1080/13571510110051441
  • 19. Covin J.G., Lumpkin G.T. Entrepreneurial orientation theory and research: Reflections on a needed construct. Entrepreneurship theory and practice. 2011. № 35(5). P. 855-872. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1540-6520.2011.00482.x

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.