Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2023 №3 (83)
Рубрика:
УДК:339.924+332.1
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/83.065
Мова статті:Українська
Сторінки:65-73
Заголовок:Концептуалізація глокалізаційних процесів у світовому господарстві
Автори:Савченко М. В., Донецький національний університет імені Василя Стуса,
Осадчук А. І., Донецький національний університет імені Василя Стуса,
Сергушова І. О., Донецький національний університет імені Василя Стуса
Анотація:Методи дослідження. Під час дослідження були застосовані такі загальнонаукові методи дослідження, як: абстракція, метод групування та класифікацій – при визначенні сутності категорії «глокалізація» та її трактування різними представниками сучасної економічної науки; порівняльний аналіз – при встановленні відмінних та подібних рис процесів глобалізації та глокалізації; системно-структурного аналізу – при виокремленні рівнів прояву глокалізації. Результати. Статтю присвячено дослідженню глокалізаційних процесів у світовому господарстві. Проаналізовано праці науковців, які вивчали цей процес, представлено дефініцію терміну «глокалізація». Встановлено відмінності у сутності та характері процесів глокалізація та глобалізація. Наведено приклади компаній, що активно застосовують у своїй економічній діяльності глокалізаційну політику. Окреслено перспективи розвитку глокалізації, а також проведено аналіз її результативності. Охарактеризовано специфіку даних процесів у різних країнах світу на прикладі адаптації компаній McDonald’s та Nestle до національних ринків різних регіонів світу. Доведено, що для розвитку міжнародної торгівлі важливим є врахування місцевих особливостей, в яких функціонує міжнародний бізнес. Розкрито важливість застосування глокалізаційної політики в сучасному світі. Новизна. Визначено переваги проведення глокалізації на національних та світових ринках. Практична значущість. Дослідження глокалізаційних процесів у світовому господарстві дає можливість спрогнозувати їхній вплив на національні та світові ринки, а також дозволяє дослідити результати впливу глокалізаційних процесів в цілому. Дослідження розкриває важливість цієї політики і робить можливим прогнозування її впливу на світове господарство в майбутньому. 
Ключові слова:Глокалізація, Економіка, Країна, Міжнародний ринок, Адаптація, Протекціонізм, Ідентичність, Національний ринок, Світовий ринок, Локалізація, Глобалізація, Тенденція
Файл статті:EV20233_065-073.pdf
Література:
  • 1. Robertson R., Featherstone M., Lash S. Glocalization: time - space and homogeneity - heterogeneity. Global modernities. London: Sage, 1995. P. 25-54. https://doi.org/10.4135/9781446250563.n2
  • 2. Ritzer G. Rethinking globalization: glocalization/grobalization and something/nothing. Sociological Theory. 2003. Vol. 21. No. 3. P. 193-209. https://doi.org/10.1111/1467-9558.00185
  • 3. Investopedia. Retrieved from https://www.investopedia.com/terms/g/glocalization.asp
  • 4. HelpfulProfessor. Retrieved from https://helpfulprofessor.com/glocalization-examples/
  • 5. Official website of the McDonald's company. Retrieved from https://www.mcdonalds.com/ua/uk- ua.html
  • 6. Nederveen Pieterse J. What is a global study? Globalizations. 2013. Vol. 10. No. 4. P. 499-514. https://doi.org/10.1080/14747731.2013.806746
  • 7. Hock D. Birth of the chaotic age. Berrett- Koehler Publishers, 1999.
  • 8. Rosenau J. The governance of fragmentation: neither a world republic nor a global interstate system. Studia Diplomatica. 2000. Vol. 53. No. 5. P. 15-40.
  • 9. Tai S., Wong Y. Advertising decision making in Asia: «glocal, versus, regulatory» approach. Journal of Managerial Issues. 1998. P. 318-339.
  • 10. Ritzer G. The McDonaldization of Society 6. 6th ed. Thousand Oaks: Pine Forge Press, 2011. 328 p.
  • 11. Wilken R., Sinclair J. Global Vision, Regional Focus, «Glocal» Reality: Global Marketers, Marketing Communications and Strategic Regionalism. Australian & New Zealand Communication Association Annual Conference, 2007: Communication, Civics, Industry. Melbourne: ANZCA & La Trobe University, 2008. P. 1-11.
  • 12. Roudometof, V. Glocalization: a critical introduction. Routledge. 2016. https://doi.org/10.4324/9781315858296
  • 13. Beh, K. (2021). Interpretation of the term glocalizationin world economy research and international economic relations. Kyiv: Kyiv National University named after Taras Shevchenko.
  • 14. Malashenkova, O., & Markvarde, A. (2015). Marketing strategies transnational corporations in the context of globalization. Magazine international law and international relations. Minsk: Development, No. 1(72). pp. 63-68.
  • 15. Goncharova, O.V. (2009). Conceptual- categorical essence and basic principles of glocalization. The formation of a market economy: a collection of scientific papers works. Vol. 22. (pp. 464-472). Kyiv.
  • 16. Zhukov, S.A. (2014). Glocalization as a modern and promising process development of the world economy and international economic relations. Scientific Bulletin of Uzhhorod University, Issue 3, 199-201.
  • 17. Mendis, P. Glocalization: the human side of globalization as if the Washington consensus mattered. 2nd end. Morris-ville: Lulu Press, 2007. 440 p.
  • 18. Glocalization. Cambridge Advanced Learner's Dictionary & Thesaurus, Cambridge Business English Dictionary. Cambridge University Press. Retrievd from https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/glocalization

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.