Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2023 №4 (84)
Рубрика:
УДК:338.43. 339.1: 332.122.6
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/84.058
Мова статті:Українська
Сторінки:58-66
Заголовок:Особливості функціонування світового ринку зерна в умовах геополітичної нестабільності
Автори:Прушківська Е. В., Національний університет біоресурсів і природокористування України,
Коваленко Р. М., Національний університет біоресурсів і природокористування України
Анотація:Методологія дослідження. При виконанні дослідження було використано методи узагальнення та наукового абстрагування – при з’ясуванні сутності та основних рис світового ринку зерна; загального й особливого – при характеристиці функцій національного та світового зернового ринків; структурно-функціонального аналізу – при структуруванні світового ринку зерна за трьома класифікаційними ознаками; статистичного аналізу – при виявленні тенденцій функціонування ринку зерна в умовах геополітичної нестабільності. Результати. З’ясовано сутність сучасного світового ринку зерна та виокремлено особливості його функціонування в умовах геополітичної нестабільності. Здійснено класифікацію структури ринку зерна за трьома ознаками. Виокремлено основні функції світового ринку зерна, на основі чого проаналізовано тенденції світового та національного ринків зерна в умовах геополітичної нестабільності. Акцентовано, що виробництво зерна є ключовою складовою світового ринку і має значний вплив на глобальну економіку, безпеку продовольства і торгівлю. Обсяги виробництва зернових культур, таких як пшениця, рис, кукурудза, ячмінь й інші, визначають загальний обсяг доступного харчування для населення. Підкреслено, що країни-експортери зерна можуть використовувати свій аграрний потенціал для зміцнення своєї геополітичної позиції. Встановлено, що Україна є одним із важливих гравців на світовому ринку зерна і входить до десятки основних виробників та експортерів зернових культур. Обґрунтовано, що через продовження війни в Україні у світі можуть виникнути серйозні проблеми із постачанням зернових культур та відбутися подальше загострення геополітичної ситуації. Продемонстровано, що вирішення проблем забезпечення зерном сучасного світу вимагає комплексного підходу на різних рівнях – від глобального до локального, а також скоординованих зусиль різних суб'єктів, включаючи уряди, наукові установи, галузеві організації та громадянське суспільство. Тільки через інтеграцію різних аспектів та побудову виважених стратегій можна досягти стійкого та довгострокового забезпечення продовольством населення світу в умовах геополітичної нестабільності. Новизна. У процесі дослідження виявлено, що геополітична нестабільність спричиняє дестабілізуючий вплив на функціонування світового ринку зерна, який є основною складовою світового продовольчого ланцюга. Обґрунтовано, що тривала війна в Україні може призвести до серйозних проблем у світі із постачанням зернових культур та продовольчою безпекою для мільйонів людей. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані науковими та освітніми установами в процесі дослідження національного та світового ринку зерна. 
Ключові слова:Глобалізація, Імпорт, Експорт, Геополітична нестабільність, Попит, Пропозиція, Світовий ринок зерна, Товарні ринки
Файл статті:EV20234_058-066.pdf
Література:
  • 1. Nechyporuk, K.O. (2022). Problemy mizhnarodnoi makroekonomichnoi nestabilnosti. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Ser. Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo, (45), 42. DOI: https://doi.org/10.32782/2413-9971/2022-45-7
  • 2. Kvasha, S.M., & Hryhoriev, S.O. (2016). Sutnist ta osoblyvosti ahrarnoho rynku. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu, Ekonomika, (8), T. 21, 56-59.
  • 3. Kozak, O.A. (2016). Rozvytok zernovoi haluzi Ukrainy na suchasnomu etapi. Ekonomika APK, (1), 38-47.
  • 4. Shpychak, O.M. (2015). Ekonomiko-orhanizatsiini neuzghodzhenosti vzaiemovidnosyn u produktovykh lantsiuhakh v umovakh infliatsiino-devalvatsiinykh protsesiv: napriamy vrehuliuvannia. Ekonomika APK, (6), 85-95. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/E_apk_2015_6_16
  • 5. Kazmir, V.A., & Lutkovska, S.M. (2020). Rynok zerna: problemy, mozhlyvosti ta priorytetni napriamky rozvytku. Ekonomika, finansy, menedzhment: aktualni pytannia nauky i praktyky, (3), 39-50. DOI: 10.37128/2411-4413-2020-2-3
  • 6. Borodina, O.M., Shubravska, O.V. (Eds.). (2018). Ahrarnyi i silskyi rozvytok dlia zrostannia ta onovlennia ukrainskoi ekonomiky: naukova dopovid. Kyiv: Instytut ekonomiky ta prohnozuvannia NAN Ukrainy.
  • 7. Baban, T.O. (2017). Osoblyvosti eksportu zerna yachmeniu v Ukraini. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu silskoho hospodarstva imeni Petra Vasylenka, (185), 61-68.
  • 8. Savytskyi, O.V. (2013). Suchasnyi stan ta problemy rozvytku svitovoho rynku zernovykh kultur. Yevropeiski perspektyvy, (1). Retrieved from file:///C:/Users/User/Downloads/evpe_2013_1_38.pdf
  • 9. Samarina, I.V. (2015). Yak svit vplyvaie na rynok zernovykh v Ukraini. Ahro-biznes sohodni, (5), 300 Retrieved from http://www.agro-business.com.ua/
  • 10. Pobochenko, L., Tatarenko, N., Prokopieva, A. (2023). Suchasni trendy rozvytku svitovoho rynku zerna v umovakh viiny v Ukraini. Ekonomika ta suspilstvo, (48). Retrieved from https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/2220/2141 DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-48-29
  • 11. Korzhenivska, N.L. (2015). Rynkova hlobalizatsiia ta yii vplyv na ekonomichnu bezpeku zernovyrobnykiv. Zbirnyk naukovykh prats. Naukovyi visnyk mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu, Ser. : Ekonomika i menedzhment, (14), 136-140.
  • 12. Ilchuk, M.M., Konoval, I.A., & Vodnitskyi, M.V. (2022). Stabilizatsiia rynku zerna v Ukraini v povoiennyi period. Bioekonomika i ahrarnyi biznes, 13(1), 14-24.
  • 13. Miroshnyk, R., & Bahlai, I. (2022). Problemy rynku zernovykh kultur v Ukraini ta shliakhy yikh vyrishennia. Ekonomika ta suspilstvo, (39). Retrieved from https://economyandsociety.in.ua/index.php/journal/article/view/1358/1312 DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-39-24
  • 14. Cheremisina, S.H. (2021). Rynok zernovykh kultur v Ukraini: analiz suchasnoho stanu ta perspektyvy rozvytku // Ekonomika APK, (2), 48-58. https://doi.org/10.32317/2221-1055.202102048
  • 15. FAO Cereal Supply and Demand Brief. Retrieved from http://www.fao.org/worldfoodsituation/csdb/en/
  • 16. USDA. United States Department of Agriculture Foreign Agricultural Service. Retrieved from https://www.fas.usda.gov/regions/ukrain

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.