Економічний вісник НГУ

 

Основні рецензенти

Литвиненко Наталія Іванівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Пилипенко Ганна Миколаївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Задоя Анатолій Олександрович - Дніпропетровський університет імені Альфреда Нобеля

Прушківська Емілія Василівна - Національний університет «Запорізька політехніка»

Мушникова Світлана Анатоліївна - Український державний університет науки та технологій

Пилипенко Юрій Іванович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Смєсова Вікторія Леонідівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бондаренко Людмила Анатоліївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бєлобородова Марія Валеріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Амоша Олександр Іванович - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Залознова Юлія Станіславівна - Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Ареф’єва Олена Володимирівна - Національний авіаційний університет

Прохорова Вікторія Володимирівна - Українська інженерно-педагогічна академія

Єрмошкіна Олена Вячеславівна - Національний університет «Львівська політехніка»

Пашкевич Марина Сергіївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Усатенко Ольга Володимирівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Чуріканова Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бардась Артем Володимирович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Бойченко Микола Вікторович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Трифонова Олена Василівна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Швець Василь Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Красовська Олена Юріївна - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Касян Сергій Якович - Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»

Петруня Юрій Євгенович - Університет митної справи та фінансів


ВипускиРубрикиАвториКлючові слова

Стаття

Випуск:2023 №4 (84)
Рубрика:Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок
УДК:336.7 (330.1)
DOI:https://doi.org/10.33271/ebdut/84.126
Мова статті:Українська
Сторінки:126-133
Заголовок:Зелені фінансові технології: поведінкові аспекти розвитку
Автори:Єрмошкіна О. В., НТУ «Дніпровська політехніка»,
Горяча О. І., НТУ «Дніпровська політехніка»
Анотація:Методологія дослідження. Теоретико-методологічною базою наукового дослідження стали концептуальні засади поведінкової та інституціональної теорій. При проведенні дослідження були використані емпіричні методи, які дозволили дослідити траєкторії розвитку окремих Green FinTech проєктів, індукція та дедукція –під час аналізу поведінкових аспектів типових користувачів Green FinTech проєктів, продуктів та послуг фінансового ринку. Результати. Продемонстровано, що комплексні дослідження щодо поведінкових аспектів створення та розвитку безпосередньо проєктів та продуктів Green FinTech практично відсутні. Застосування поведінкового підходу дозволило проаналізувати та спрогнозувати прямі й опосередковані стимули розвитку еко-проєктів, знайти інституційні важелі, які будуть забезпечувати інтенсивне поширення Green FinTech. На підставі аналізу траєкторій розвитку успішних Green FinTech еко-проєктів досліджено такі поведінкові аспекти учасників фінансового ринку, як схильність до інновацій, схильність до ризику, екологічна свідомість, фінансова грамотність, здатність та готовність до використання інноваційних фінансових інструментів та платформ, інтегрованість до цифрового простору. Досліджено ключові перепони для розвитку Green FinTech, а саме: брак стандартизованих показників вимірювання впливу на навколишнє середовище та стійкості фінансових продуктів, регуляторні труднощі, нестала нормативна база, технологічні бар’єри, проблема кібербезпеки та конфіденційності клієнтських даних, упереджене ставлення частини споживачів до екологічних ініціатив. Подано пропозиції щодо їх подолання та удосконалення інституційної структури фінансового ринку. Новизна. Удосконалено науково-методичний підхід до аналізу поведінки споживача Green FinTech проєктів на фінансовому ринку, зокрема науково доведено, що використання фінансових послуг у сфері Green FinTech потребує від економічного суб’єкта певної ментальної, освітньої та поведінкової готовності, що, зі свого боку, потребує інституціональної відповідності структури фінансового ринку. Практична значущість. Практичне значення дослідження полягає в тому, що виявлені поведінкові аспекти споживачів, а також ключові перепони, які стримують розвиток сфери Green FinTech, дозволяють формувати обґрунтовану стратегію розвитку Green FinTech на мікро та макро рівнях розвитку економіки. 
Ключові слова:Зелені фінанси, Зелені фінансові технології, FіnТесн, Grееn FіnТесн поведінкова теорія, Інституційний розвиток, Сталий розвиток, Схильність до інновацій, Схильність до ризику, Екологічна свідомість, Еко-проєкти
Файл статті:EV20234_126-133.pdf
Література:
  • 1. Pulse of Fintech H1'23 Retrieved from https://assets.kpmg.com/content/dam/kpmg/xx/pdf/2023/07/global-pulse-of-fintech-h123-report-web.pdf
  • 2. Green Fintech Classification by Green Digital Finance Alliance Retrieved from https://drive.google.com/file/d/1jhYybC5aF9qHYb36_O T4rfmx0aoriieh/view
  • 3. Raymond Kwong, Man Lung Jonathan Kwok, Helen Wong (2022). Green Fintech as a Future Research Direction: A Bibliometric Analysis on Green Finance and Fintech Retrieved from https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=4299813
  • 4. Carmen Shih, Andrzej Gwizdalski, Xin Deng (2023). Building a Sustainable Future: Exploring Green Finance, Regenerative Finance, and Green Financial Technology World Scientific Annual Review of Fintech (Forthcoming), Nanyang Business School Research Paper No. 23-18 Retrieved from https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=4449096
  • 5. Sustainable Development Goals. (2023). Report Retrieved from https://sdgreport2023.gsma.com/
  • 6. Eugenia Macchiavello, Michele Siri (2020). Sustainable Finance and Fintech: Can Technology Contribute to Achieving Environmental Goals? A Preliminary Assessment of ‘Green FinTech' European Banking Institute Working Paper Series 2020 - no. 71 Re- trieved from https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3672989
  • 7. Joseph Lee, Alberto Mattia Serafin (2022). Corporate Disclosure, ESG, and Green FinTech in the Energy Industry University of Manchester and University of Cassino Retrieved from https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=4090792
  • 8. Dirk A. Zetzsche, Linn Anker-Sørensen (2022). Building Blocks of a Green Fintech System - Towards an Regulatory Antidote to Greenwashing Universite du Luxembourg - Faculty of Law, Economics and Finance and Ernst & Young Norway Retrieved from https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=4163002
  • 9. Chuwen Chen, Tse-Chun Lin, Xingguo Luo (2023). Behavioral Consistency in Green Lifestyle and Green Investment Retrieved from https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=4595639
  • 10. Ściślak J. (2023). Top 13 Green FinTech Companies - Sustainable FinTech Firms Retrieved from https://codeandpepper.com/13-top-green-fintech- companies/
  • 11. Jepperson, R., & Meyer, J. (2021). Institutional Theory: The Cultural Construction of Organizations, States, and Identities. Cambridge: Cambridge University Press. doi:10.1017/9781139939744

Науковий журнал визнає можливість використання інструментів штучного інтелекту (ШІ) та цифрових технологій як допоміжних засобів у процесі підготовки наукових публікацій за умови дотримання принципів академічної доброчесності, прозорості та відповідальності авторів. Використання ШІ не звільняє авторів від відповідальності за оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів.

ДОПУСТИМІ СФЕРИ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. Автори можуть використовувати інструменти ШІ виключно як допоміжний інструмент для:

  • мовного редагування та стилістичного покращення тексту без зміни наукового змісту;
  • перекладу текстів;
  • підготовки структури рукопису або узагальнення власних авторських матеріалів;
  • технічного форматування тексту відповідно до вимог журналу.
У разі використання ШІ автор зобов’язаний зазначити це у розділі «Подяки» або «Примітки» статті. Формує декларацію GAIDeT за посиланням https://panbibliotekar.github.io/gaidet-declaration/index-uk.html

НЕДОПУСТИМІ СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ. З метою збереження наукової доброчесності забороняється використання ШІ для:

  • Створення основного наукового змісту статті, включаючи формулювання гіпотез, наукових висновків, теоретичних положень та результатів дослідження.
  • Генерації або фальсифікації емпіричних даних, результатів розрахунків, статистичних вибірок, експериментальних результатів або кейсів.
  • Імітації авторства, зокрема подання матеріалів, повністю або переважно згенерованих ШІ, як власного наукового доробку.
  • Маніпулювання бібліографічними джерелами, включаючи створення фіктивних або некоректних посилань, DOI, назв журналів чи авторів.
  • Автоматизованого написання рецензій або редакційних висновків, а також участі ШІ у процесі прийняття редакційних рішень.
  • Прихованого використання ШІ, без відповідного розкриття інформації про його застосування.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА САНКЦІЇ. У разі виявлення порушень політики використання ШІ редакція залишає за собою право:

  • відхилити рукопис на будь-якому етапі розгляду;
  • відкликати вже опубліковану статтю;
  • повідомити установу, яку представляє автор;
  • тимчасово або постійно обмежити можливість подальших публікацій у журналі.

Редакція залишає за собою право оновлювати цю політику відповідно до розвитку технологій та міжнародних стандартів публікаційної етики.

Air Force 1

Редакційна політика наукового журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки»

Журнал «Економічний вісник Дніпровської політехніки» (Попередня назва - «Економічний вісник національного гірничого університету») засновано у 2003 році Національним гірничим університетом та Інститутом економіки промисловості Національної Академії наук України як видання, що спрямоване на висвітлення проблем та пріоритетних напрямків розвитку економічного механізму забезпечення ефективного використання виробничого і підприємницького потенціалу гірничовидобувних та гірничозбагачувальних підприємств. Разом із зміною траекторії соціально-економічного розвитку суспільства змінювався й університет, поступово набуваючи багатогалузевої спрямованості та перетворюючись на потужний науково-освітній центр країни – Національний технічний університет «Дніпровська політехніка».

Ці зміни позначилися й на наукових виданнях – «Економічний вісник Дніпровської політехніки» став багатопрофільним журналом, що публікує результати наукових досліджень загальної економічної спрямованості в таких сферах, як: економічна теорія, економіка регіонів, економіка промисловості, економіка підприємства, фінансовий ринок, фінанси галузі та підприємства, економіка природокористування, економіко-математичні методи прийняття управлінських рішень, менеджмент, маркетинг та розвиток економічної освіти. Напрями, за якими здійснюється публікація статей, підтримуються високим рівнем кваліфікації науковців – співробітників університету та Інституту промисловості, які є фундаторами відомих в Україні наукових шкіл. Метою журналу «Економічний вісник Дніпровської політехніки» в сучасних умовах є сприяння оприлюдненню та поширенню серед науковців результатів наукових досліджень, обмін науковими ідеями та надання інформаційного простору для дискусійного обговорення нових ідей та теорій. Досягнення цієї мети забезпечується відповідною редакційною політикою видання, головними принципами якої є:

  • забезпечення вільного безкоштовного доступу користувачів до контенту журналу згідно з Budapest Open Access Initiative щодо видань відкритого доступу;
  • систематична робота з включення журналу в міжнародні електронні бібліотеки, каталоги та наукометричні бази задля підвищення ступеню присутності видання у світовому науковому інформаційному просторі, зростання рейтингу журналу та індексів цитування його авторів;
  • надання представникам наукової спільноти рівних можливостей для публікації результатів своїх досліджень та їх вільного поширення, що базуються на дотриманні етичних вимог до наукових публікацій: об’єктивності та неупередженості у відборі статей для публікації, високій вимогливості до якості наукових досліджень та недопущенні проявів порушення авторських прав.

Завдання наукового видання є:

  • Забезпечення публікації результатів актуальних наукових досліджень у сфері економічної теорії, економіки промисловості, економіки підприємства, регіональної економіки, фінансів, менеджменту, маркетингу та суміжних економічних дисциплін з урахуванням сучасних викликів соціально-економічного розвитку.
  • Формування відкритого наукового комунікаційного простору для обміну ідеями, науковими підходами та результатами досліджень між вітчизняними й зарубіжними науковцями, викладачами, докторантами та практиками.
  • Сприяння розвитку наукових шкіл Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» та Інституту економіки промисловості НАН України, а також інтеграції їх наукових результатів у загальноукраїнський та міжнародний науковий простір.
  • Підвищення якості наукових публікацій шляхом упровадження прозорих процедур рецензування, дотримання принципів академічної доброчесності, об’єктивності та неупередженості редакційних рішень.
  • Розширення міжнародної наукової присутності журналу через системну роботу з включення видання до міжнародних наукометричних баз, електронних бібліотек і наукових каталогів, що сприятиме зростанню цитованості опублікованих робіт. Забезпечення рівного доступу авторів до публікаційних можливостей, незалежно від наукової установи, країни походження чи наукового статусу, за умови відповідності матеріалів встановленим науковим і етичним стандартам.
  • Популяризація результатів економічних досліджень, орієнтованих на практичне застосування, зокрема у сфері розвитку промислових підприємств, фінансових ринків, управління економічними системами та економічної освіти.
  • Підтримка молодих науковців шляхом створення сприятливих умов для оприлюднення результатів їхніх досліджень та інтеграції у професійну наукову спільноту.